Справа № 357/13417/21
2/357/1085/22
Категорія 65
(ЗАОЧНЕ)
21 березня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Кравченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані та проживають крім неї, її чоловік ОСОБА_3 , її донька ОСОБА_4 , її онучки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та колишній чоловік її доньки ОСОБА_2 . Відповідач у справі ОСОБА_2 є колишнім зятем позивачки, так як її донька розірвала шлюб 08.05.2020 року. Відповідач зареєстрований в будинку, але з моменту реєстрації ніколи в ньому не проживав. Речей відповідача в приміщенні немає, витрати по утриманню квартири останній не несе. Будь-яких усних чи письмових домовленостей між позивачем та відповідачем щодо збереження за останнім права користування житловим приміщенням не існує. Факт перебування відповідача на реєстраційному обліку в належному позивачці будинку, порушує права власника та чинить перешкоди здійснювати своє право на користування власним житловим приміщенням та позбавляє можливості оформити субсидію.
10 листопада 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Бебешку М.М.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 23 листопада 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.12.2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 10 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Судовий розгляд у справі призначнео на 16 лютого 2022 року.
16 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності та про те, що остання не заперечує проти заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, призначене на 16 лютого 2022 року, судовий розгляд у справі відкладено на 21 березня 2022 року.
В судові засідання відповідач ОСОБА_2 двічі не з'явився, належним чином повідомлений за місцем його реєстрації та через веб-сайт Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до статтей 280-281 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивачці на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.01.1988 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.10.2004 року.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Біла Церква від 17.05.2021 року в будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 6 осіб, у тому числі позивач та відповідач.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2020 року розірвано шлюб між відповідачем та ОСОБА_4 .
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з вимогами абзацу 3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Судом встановлено, що позивач та треті особи, є співвласниками квартири АДРЕСА_4 .
Відповідач спільним побутом із позивачем не пов'язаний, за місцем реєстрації відсутній понад один рік, членом сім'ї співвласників квартири не являється так як шлюб, укладений між ним та ОСОБА_4 , розірвано 08 травня 2020 року.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач, відповідно до вимог статей 391, 405 ЦК України втратив право на користування житлом.
Подібна правова позиція висловлена у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 502/922/18 (провадження № 61-1913св20.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути сплачений судовий збір на користь позивача в сумі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
СуддяМ. М. Бебешко