29 березня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/5398/21
Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М.
розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/5398/21
за позовом за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до відповідача Громадської організації “Жодної занедбаної святині”
про розірвання договору оренди та звільнення приміщення
представники сторін:
від позивача - Іванович Л.Є. - представник.
від відповідача - не з'явився.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося з позовом до Громадської організації “Жодної занедбаної святині” про розірвання Договору оренди № 107 нерухомого майна від 16.12.2019 р. та звільнення приміщення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі Договору оренди № 107 нерухомого майна від 16.12.2019 року позивач передав відповідачу в оренду приміщення загальною площею 72,60 м2, які розміщені за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, з метою використання під службове приміщення, а останній прийняв це приміщення та зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату. В порушення умов договору відповідач використовує приміщення не за призначенням, а тому позивач просить розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути приміщення.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.12.2021 р. справу № 926/5398/21 передано судді Миронюку С.О.
Ухвалою суду від 29.12.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.01.2022 р.
Ухвалами суду від 25.01.2022 р. та 14.02.2022 р. підготовче судове засідання відкладалось в зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання призначено на 02.03.2022 р.
Ухвалою суду від 02.03.2022 р. закрито підготовче провадження справу до розгляду по суті призначено на 29.03.2022 р.
В судовому засіданні 29.03.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
При цьому суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (“Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
Таким чином, оскільки сторони було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
16.12.2019 року між Департаментом розвитку (в подальшому Управління комунальної власності) Чернівецької міської ради (орендодавець) та Громадською організацією “Жодної занедбаної святині” (орендарем) укладеного Договір оренди нерухомого майна № 107, згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, загальною площею 72,6 кв. м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4 з метою використання його для розміщення службового приміщення (офіс).
Відповідно Акту прийому-передачі від 16.12.2019 р. Департамент розвитку Чернівецької міської ради передало відповідачу нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) площею 72,6 м. кв. у будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4.
01.07.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду якою змінено орендодавця на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
За користування майном відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальній власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, становить 1700,58 грн. (з ПДВ) (пункт 2.1. Договору).
Пунктами 4.1.5, 4.1.8 та 4.1.1.2 Договору визначено права та обов'язки орендаря щодо утримання об'єкта оренди у чистоті і технічно справному стані; проведення за власний рахунок протипожежних заходів, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричинені пожежею, що виникла в об'єкті оренди з його вини. У разі необхідності проводити за власні кошти експертизу протипожежного стану об'єкта оренди, своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю (функціонального призначення) об'єкта оренди.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що його укладено на два роки й одинадцять місяців та діє з 16.12.2019 р. до 15.11.2022 р.
Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази розірвання або визнання зазначених договорів недійсними.
Згідно з статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.
27.04.2020 р. Управління комунальної власності Чернівецької міської ради в силу вимог пункту 3.2.2 Договору оренди здійснив перевірку на предмет напрямку та ефективності використання орендованого приміщення та виконання орендарем умов Договору оренди. За результатами перевірки складено Акт обстеження приміщення від 27.04.2020 р. в якому зафіксовано, що приміщення не використовувалось орендарем, двері зачинені, вікна в приміщенні відкриті, на підвіконні знаходиться релігійна атрибутика.
Також, Міське комунальне підприємство «Чернівціспецкомунтранс», як балансоутримувач нерухомого майна на вул. Жасминній, 4, листом від 07.07.2020 р. повідомило орендодавця про те, що орендар не уклав з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат по сплаті земельного податку. Даний обов'язок орендаря передбачено пунктом 4.1.11 Договору оренди.
З метою всебічного розгляду питання подальшого використання громадською організацією «Жодної занедбаної святині» майна на вул. Жасминній, 4 розпорядженням міського голови від 21.05.2021р. № 243-р, створено робочу групу.
17.09.2021 р. проведено засідання робочої групи за участю представника Громадської організації “Жодної занедбаної святині” Лєбєдєва В.Б., який надав пояснення та повідомив, що ним приміщення використовується для інших потреб, чим передбачено в договорі, пояснив, що історично орендоване приміщення є обрядовим об'єктом, а тому він використовує його не за призначенням, визначеним договором.
04.10.2021 р. та 08.10.2021 р. робочою групою здійснено перевірку на предмет напрямку та ефективності використання орендованого приміщення та виконання орендарем умов Договору оренди. За результатами перевірки складено відповідні Акти обстеження приміщення, в яких зафіксовано, що приміщення обладнано для проведення ідеологічних обрядів: фактичний стан приміщень становить реальну пожежну небезпеку, по периметру орендарем розміщено відкриті джерела вогню - лампадки, вогнища, влаштовано умовний іконостас із легкозаймистих матеріалів, забарикадовано входи та виходи, над свічками влаштовано покривало із легкозаймистої тканини та поліетилену.
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору в частині використання орендованого приміщення не за призначенням що вказано в п. 1.1. Договору.
Відповідно до п. 7.3. Договору передбачено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї з сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами зобов'язань та з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавчими актами України.
Згідно ч.3 ст.291 Господарського кодексу України - договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених цим договором та законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з ч. 3 ст. 26 якого, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
При цьому, зазначена норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.
Стаття 783 ЦК вказує на те, що наймодавець (позивач) має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, наприклад, щодо використання орендарем об'єкта оренди за цільовим призначенням.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як використання приміщення не за призначенням є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
Із змісту ст.ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено, що відповідач використовує приміщення не за призначенням, а саме обладнано для проведення ідеологічних обрядів, фактичний стан приміщень становить реальну пожежну небезпеку.
Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору оренди № 107 нерухомого майна від 16.12.2019 року зобов'язань по влаштуванню офісу є підставою для дострокового розірвання договору, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги в повному обсязі спростовані не були.
З огляду на вказані обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати Договір оренди № 107 нерухомого майна від 16.12.2019 р., укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Громадською організацією “Жодної занедбаної святині”.
3. Зобов'язати Громадську організацію “Жодної занедбаної святині” (м. Чернівці вул. Ольги Кобилянської, 18/8 код 42508776), протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради (м. Чернівці вул. Кобилянської 3 код 44388619) по акту приймання-передання.
4. Стягнути з Громадської організації “Жодної занедбаної святині” (м. Чернівці вул. Ольги Кобилянської, 18/8 код 42508776) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (м. Чернівці вул. Кобилянської 3 код 44388619) судовий збір в сумі 4540,00 грн.
5. З набранням рішення законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2022 року.
Суддя С.О. Миронюк