18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 березня 2022 року м. Черкаси справа № 925/184/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Українського культурного фонду (м. Київ) до фізичної особи-підприємця Чорномаз Софії Богданівни (м. Умань Черкаська область) про стягнення 1000,00 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 000,00 грн. невикористаних коштів на підставі договору про надання гранту інституційної підтримки № 3ORG81-26689 від 30.11.2020, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
В засідання представники сторін не з'явилися, явка обов'язковою не визнавалася, відзив на позов суду не подано.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:
Згідно положень ст. 1 ЗУ "Про український культурний фонд", Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
Наказом Міністерства культури України від 30 серпня 2018 року № 756
(у редакції наказу Міністерства культури України від 18 березня 2019 року № 222) затверджено типову форму договору про надання гранту на виконання положень частини третьої статті 12 вказаного Закону та з метою удосконалення процедури реалізації творчих проектів за кошти грантів Українського культурного фонду.
Згідно ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на виконання покладених на нього завдань Український культурний фонд, зокрема, надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Український культурний фонд; надає гранти на підтримку та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму; забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання коштів Українського культурного фонду; набуває цивільні права та обов'язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, зокрема зовнішньоекономічних, інших правочинів, а також у встановлених законодавством межах несе відповідальність за порушення Українським культурним фондом законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про український культурний фонд" - обов'язковою умовою завершення будь-якого проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, є публічне представлення результатів його виконання, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту на офіційному веб-сайті Українського культурного фонду для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". У разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.
Грант - це фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб'єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.
За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.
Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об'єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов'язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору. Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 30 листопада 2020 на основі типового договору було укладено Договір № 3ORG81-26689 про надання гранту інституційної підтримки (а.с. 9), у відповідності до умов якого Український культурний фонд надає відповідачу, ФОП Чорномаз Софії Богданівні, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку, на умовах, визначених Договором, а відповідач реалізує Проект інституційної підтримки на умовах, визначених договором.
Відповідач повинен реалізувати Проект інституційної підтримки до 31.12.2020 року та надає Фонду пакет звітної документації відповідно до умов договору від 25.01.2021 року (п. 1 розділ ІІ).
З метою підтвердження здійснення діяльності Грантоотримувач надає Фонду змістовний звіт, звіт про надходження та використання коштів з копіями первинних бухгалтерських документів за формами, викладеними у додатках до Договору (п. 3 розділ ІІ).
Датою завершення Проекту інституційної підтримки є день підписання Фондом акта про виконання Проекту інституційної підтримки (п. 4 розділ ІІ).
Сторонами у розділі ІІІ Договору погоджено, що загальна сума Договору становить 191 813,66 грн. і після утримання всіх податків та зборів остаточна сума гранту до виплати на користь відповідачки становить 154 410,00 грн.
Сума Гранту надається відповідачці траншами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переказу на рахунок відповідачки.
Розділом IV Договору сторонами погоджено, що у разі якщо виконання Проекту інституційної підтримки буде припинено чи не завершено протягом дії цього договору, у триденний строк відповідачка повинна повідомити про ці обставини Фонд. У строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту настання таких обставин, документально підтвердити всі витрати, здійснені за рахунок суми гранту та повернути Фонду невикористану частину суми гранту (п.3) ч. 2 розділу 4).
Доказів про те, що Договір було визнано недійсним чи розірвано за згодою сторін суду не подано.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 154 410,00 грн. платіжним дорученням № 803 від 04.12.2020 із посиланням на укладений сторонами договір (а.с.36), заперечень проти неотримання коштів Фонду ФОП Чорномаз С.Б. суду не подала.
Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35) до основних видів діяльності відповідачки віднесено театральну та концертну діяльність, індивідуальну мистецьку діяльність, діяльність з підтримки індивідуальних/ концертних закладів та інше.
За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договором про надання гранту.
У відповідності до положень ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За правилами ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
У відповідності до ст. 634 ЦК України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно вимог договору та чинного законодавства.
За доводами позивача, відповідач після завершення строку реалізації Інституційного проекту належним чином підтвердив використання коштів проекту інституційної підтримки лише на суму 153 410,00 грн. і сума невикористаних коштів Фонду становить 1000,00 грн.
Аудиторською компанією "Універсальний консалтинг" 31.12.2020 складено Звіт незалежного аудитора з надання впевненості щодо достовірності та відповідності фінальної звітності про реалізацію проекту інституційної підтримки вимогам українського культурного фонду (а.с. 37).
Аудитором проаналізовано фінансовий стан проекту і встановлено, що сума, яка підлягає виплаті відповідачці для реалізації Проекту становить 154410,00 грн. і ця сума 100% фінансується за рахунок коштів Фонду.
У відповідності до фінансового звіту про використання коштів на реалізацію Проекту, загальна сума оплат, здійснених за рахунок коштів гранту, становить 153 410,00 грн.
Залишок грантових коштів на час складення аудиторського звіту становить 1000,00 грн., при цьому боргу по виплаті коштів у Фонду перед відповідачкою немає.
З Державною аудиторською службою України позивач узгодив перелік Грантоотримувачів та розмір невикористаних залишків у них коштів Фонду відповідно до звітів про надходження та використання коштів для реалізації проекту інституційної підтримки (а.с. 55-58), у відповідності до яких залишок коштів за відповідачкою рахується в розмірі 1000,00 грн.
Відповідач заперечень проти того, що нею не було використано 1000,00 грн. із загальної суми коштів, отриманих від Українського культурного фонду, як грант, в ході розгляду справи не подала. Спірні кошти відповідач на користь позивача в добровільному порядку не перерахувала.
Отже, на умовах, передбачених Договором про надання гранту інституційної підтримки № 3ORG81-26689 від 30.11.2020 (а.с. 9) щодо реалізації Проекту інституційної підтримки до 31.12.2020 з боку відповідачки проект повністю реалізовано не був, оскільки не було освоєно в повній мірі виділені грантові кошти Фонду.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як вже встановлено судом, сторони узгодили істотну умову Договору про надання гранту інституційної підтримки № 3ORG81-26689 від 30.11.2020 (а.с. 9) про те, що у разі якщо виконання проекту буде припинено чи незавершено протягом дії цього договору, то у 10 денний строк з моменту настання таких обставин відповідачка має документально підтвердити всі свої витрати, здійснені за рахунок суми гранту та повернути Фонду невикористану частину суми гранту (п.3) ч. 2 розділу 4 Договору).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Отже після закінчення строку реалізації Проекту інституційної підтримки, за умови наявності залишку коштів, не використаних на цей Проект, відповідачка зобов'язалася за умовами Договору ці кошти повернути Фонду у 10денний строк, тобто до 11 січня 2021 року.
Оскільки спірні кошти не сплачено відповідачкою у добровільному порядку, то з неї підлягає до примусового стягнення 1000,00 грн. на користь Українського культурного фонду. Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав.
Правову підставу позову доведено зібраними у справі доказами, тому позов підлягає до повного задоволення.
У відповідності до ст. 129 ГПК України оскільки позов задоволено повністю, то з відповідачки на користь позивача слід примусово стягнути також і 2481,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чорномаз Софії Богданівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Українського культурного фонду (ідентифікаційний код 41436842, м. Київ, вул. І. Франка, 19) - 1000,00 грн. основного боргу за договором про надання гранту інституційної підтримки № 3ORG81-26689 від 30.11.2020 року та 2481,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Суддя Н.М. Спаських