29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" березня 2022 р. Справа № 924/134/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи - підприємця Мединської Тетяни Олександрівни м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контурі" м. Кобулеті, Грузія
про стягнення 9420 дол. США
Представники сторін не з'явилися
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 23.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 27.07.2021р., а у разі необхідності, або у випадку відсутності доказів вручення відповідачу судових документів наступне підготовче засідання у справі призначено на 30.08.2021р., зупинено провадження у справі на період вручення документів відповідачу. Ухвалою від 30.08.2021р. поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження, судове засідання призначено на 28.02.2022р. а у разі необхідності, або у випадку відсутності доказів вручення відповідачу судових документів наступне судове засідання у справі призначено на 21.03.2022р., зупинено провадження у справі на період вручення документів відповідачу. Ухвалою від 21.03.2022р. із занесенням до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9420 доларів США заборгованості за поставлений відповідно до умов контракту № 11/02/20 від 11.02.2020р.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначає, що сторонами укладено контракт № 11/02/20 від 11.02.2020р. на виконання умов якого позивачем передано, а ТОВ "Контурі" отримано товару на загальну суму 9420 доларів США, що підтверджується специфікацією №1 від 11.02.2020р., товарно-транспортною накладною СМR № 1031883 від 14.02.2020р. та митною декларацією UA 401160/2020/005028 від 14.02.2020р. Проте відповідач, умов контракту не виконав, оплату товару не провів.
Позивач у клопотанні від 21.03.2022р. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити та здійснювати розгляд справи за відсутності представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною 1 ст. 367 ГПК України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Cудове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок вручення документів юридичним особам, які утворені відповідно до законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони знаходяться (Республіка Грузія) регулюється Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 09.01.1995 (дата набуття чинності 05.11.1996).
Враховуючи, що відповідач є нерезидентом та достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованих представництв на момент відкриття провадження у справі суд не мав, судом було здійснено повідомлення відповідача в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За таких обставин, для належного повідомлення відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Контурі", 6200, Грузія, м. Кобулеті, вул. Шота Руставелі, 162, кв. 38, про дату, час та місце слухання справи, судом було зобов'язано позивача - фізичну особу - підприємця Мединську Тетяну Олександрівну здійснити переклад ухвал від 23.02.2021р., 30.08.2021р. та Доручення про вручення документів у цивільній справі грузинською мовою для подальшого їх направлення Міністерству юстиції Грузинської республіки з метою вручення відповідачу.
12.03.2021р. та 30.08.2021р. судом направлено вищевказані документи для вручення відповідачу до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
06.08.2021р. від Центрально-Західного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до суду надійшли матеріали складені на виконання доручення суду про вручення документів ТОВ "Контурі", отримані від компетентного суду республіки Грузія, згідно яких відповідач отримав документи (ухвалу суду від 23.02.2021р.) - 27.05.2021р.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Хмельницької області.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/134/21 відсутні.
Зважаючи на викладене, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір розглядається за наявними матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
11.02.2020р. між фізичною особою - підприємцем Мединською Тетяною Олександрівною (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Контурі" (покупець) був укладений контракт № 11/02/20 відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити наступне обладнання: вживане згідно специфікації (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту.
Згідно з пунктом 2.2. контракту ціна товару складає 9420 доларів США.
Пунктом 4.4. сторони погодили, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця (перевізника) на умовах FСА - м. Хмельницький, Хмельницька обл., Україна, згідно Інкотермс - 2010.
Право власності на товар поставлений за контрактом, а також ризик пошкодження чи випадкового знищення товару переходять від постачальника до покупця після завантаження товару на транспортний засіб та передачі відвантажувальних документів покупцю (або його представнику, включаючи перевізника) (п. 4.6. контракту).
Одночасно з поставленим товаром постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок - фактуру з обов'язковим зазначенням країни походження, виробника, заводського номеру, року випуску товару, умов поставки, номеру контракту, погоджену специфікацію, експортну митну декларацію, СМR (пункт 4.8. контракту).
Постачальник здійснює відвантаження товару в термін не пізніше 10 календарних днів з дня здійснення покупцем попередньої оплати за товар в розмірі 3 000,00 доларів США, але не несе відповідальності в разі невчасно наданого транспорту для відвантаження (пункт 4.9. контракту). Датою поставки вважається дата перетину товару через митний пункт, вказаний в товарно - транспортних документах.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.4., 5.5. контракту, покупець здійснює оплату товару в доларах США. Постачальник направляє рахунок-фактуру (інвойс), який є підставою для оплати покупцем. Покупець здійснює оплату за товар на умовах стовідсоткової попередньої оплати: три тисячі доларів США - протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку-фактури і решту суми рівними частинами протягом десяти місяців кожного 10 числа місяця, але не порушуючи умов договору і законодавства.
Згідно з пунктом 9.5. контракту в разі не врегулювання спірних питань в процесі переговорів, всі спори вирішуються в суді за місцезнаходження відповідача.
Контракт вступає в законну силу та є обов'язковим для його виконання сторонами з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року, в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами обов'язків за даним контрактом (пункт 11.1. контракту).
Відповідно до пункту 12.1 контракт складений на російські мові в 2 (двох) примірниках ідентичного змісту, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Контракт підписаний сторонами за допомогою засобів факсимісьного зв'язку, має юридичну силу для сторін. Кожна із сторін має право виготовити необхідну їй кількість копій контракту.
Згідно з пунктом 12.2 контракту, всі зміни та доповнення до даного контракту дійсні лише у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін. Зміни і доповнення контракту, підписані за допомогою засобів факсимільного зв'язку мають однакову юридичну силу та є обов'язковими для виконання сторонами.
Контракт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
27.08.2020р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до контракту № 11/02/20 від 11.02.2020р. якою внесено зміни до пункту 9.5. та викладено в наступній редакції: "У випадку не врегулювання спірних питань в процесі переговорів, всі спори вирішуються за місцезнаходженням постачальника в Господарському суді Хмельницької області відповідно до законодавства України."
Специфікацією №1 до контракту сторони визначили кількісні, якісні характеристики товару, його комплектність та вартість - 9420 доларів США. Специфікація підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
14.02.2020р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №1 від 11.02.2020р. до контракту № 11/02/20 від 11.02.2020р. на суму 9420 доларів США.
Згідно товарно-транспортної накладної СМR № 1031883 товар було передано перевізнику 14.02.2020р.
Згідно митної декларації UА401160/2020/005028 від 14.02.2020р. завантажено товар обладнання для переробки молока передбачене специфікацією №1 до контракту.
Оскільки відповідач вартість отриманого товару не сплатив, позивач звернувся до суду про стягнення 9420 доларів США заборгованості.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За змістом п. 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Судом береться до уваги п.9.5 контракту № 11/02/20 від 11.02.2020р. (із врахуванням додаткової угоди №1 від 27.08.2020) у якому сторони домовились, що у випадку не врегулювання спірних питань в процесі переговорів, всі спори вирішуються за місцезнаходженням постачальника в Господарському суді Хмельницької області відповідно до законодавства України.
Домовленості, які передбачені у договорі (контракті) не суперечать "Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" укладеній в Києві 20.03.1992 року, яка ратифікафана Україною та Грузією, ст.43, ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладені норми чинного законодавства та умови контракту даний спір підвідомчий господарському суду Хмельницької області.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з абз.2 ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2020р. між сторонами укладено контракт № 11/02/20 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту (п. 1.1. контракту).
Контракт вступає в законну силу та є обов'язковим для його виконання сторонами з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року, в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами обов'язків за даним контрактом (пункт 11.1. контракту).
З наявних умов контракту випливає, що він за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 9420 дол. США, що підтверджується: специфікацією №1 від 11.02.2020р., товарно-транспортною накладною СМR № 1031883 від 14.02.2020р. та митною декларацією UA 401160/2020/005028 від 14.02.2020р.
У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.4., 5.5. контракту, покупець здійснює оплату товару в доларах США. Постачальник направляє рахунок-фактуру, який є підставою для оплати покупцем. Покупець здійснює оплату за товар на умовах стовідсоткової попередньої оплати: три тисячі доларів США - протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку-фактури і решту суми рівними частинами протягом десяти місяців кожного 10 числа місяця, але не порушуючи умов договору і законодавства.
14.02.2020р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1 від 11.02.2020р. до контракту № 11/02/20 від 11.02.2020р. на суму 9420 доларів США.
Докази сплати відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 9420 дол. США за контрактом № 11/02/20 від 11.02.2020р. в матеріалах справи відсутні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару за контрактом № 11/02/20 від 11.02.2020р., відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 9420 доларів США вартості товару, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контурі" (АДРЕСА_2, ідн. код 446976425) на користь Фізичної особи - підприємця Мединської Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентиф. номер НОМЕР_1 ) - 9420 (дев'ять тисяч чотириста двадцять) доларів США заборгованості та 3932,40 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 40коп.) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 30.03.2022р.
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу - ( АДРЕСА_1 ), 3 - відповідачу - АДРЕСА_2) рекомендованим.