65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"29" березня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3982/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.38)
до відповідача: Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м. Одеса, пр. Небесної сотні, буд32-А)
про стягнення 34 390,56 грн
22.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стенкор" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", в якій просить суд стягнути з відповідача 34 390,56 грн та судові витрати.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі № 916/3982/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 28.12.2021 була надіслана сторонами на визначені у позовній заяві адреси та отримана останніми, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
07.02.2022 до суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
18.02.2022 до суду від позивача надійшла заява, згідно якої останній зазначає про сплату відповідачем заборгованості в частині основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та пені, у зв'язку із чим позивач вказав, що не підтримує позовні вимоги в цій частині та просив суд вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
22.02.2022 до суду від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.
22.02.2022 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору. В якості підтвердження сплати заборгованості відповідач надав відповідне платіжне доручення (а.с.84).
23.02.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 46 ГПК України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач, зокрема, може відмовитися від позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно до п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4 ст. 231 ГПК України).
За таких обставин, враховуючи заяву позивача згідно якої , посилаючись, зокрема, на положення ст.130 ГПК України, зазначає, що не підтримує вимоги в частині основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд доходить висновку про закриття провадження у даній справі.
За змістом положень ч.1 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, за положеннями ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, 50% сплаченого позивачем за платіжним дорученням №467 від 17.12.2021р. судового збору у розмірі 1 135 грн слід повернути позивачу з Державного бюджету України, а решту 50% судового збору сплаченого позивачем покласти на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд вказує наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 (а.с.65), додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. - розмір гонорару та порядок його оплати (а.с.66), акт №11 приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.01.2022 (а.с.63), розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу (а.с.64), рахунок-фактура № 11/02 від 02.02.2022 на суму 5 000 грн (а.с.62).
Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги, укладеного 01 березня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стенкор” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” (адвокат) (п.1.1), адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги обумовленого ним виду в інтересах останнього, в тому обсязі та на тих умовах, що передбачені і закріплені за взаємною згодою у цьому договорі, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також усі фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом своїх зобов'язань за даним договором.
Згідно п. 2.2 договору адвокат зобов'язується надавати правову допомогу клієнту компетентно і добросовісно (п.п. 2.2.1); із розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи (п.п. 2.2.2); використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги (п.п. 2.2.3); зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з яких клієнт звернувся до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних ним при здійсненні своїх професійних обов'язків (п.п. 2.2.4).
В п. 2.3 договору передбачено, що при наданні правової допомоги адвокат користується всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним, Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним кодексами України, Кодексом про адміністративне судочинство та іншими нормативними актами України. Обмеження прав і повноважень адвоката за цим договором не встановлено.
Пунктом 4.1 договору визначено, що клієнт зобов'язується сплатити адвокату за договором гонорар у розмірі та порядку, наведеному у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4.2 договору розмір гонорару може бути змінено за домовленістю сторін у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана. У разі недосягнення згоди між сторонами з цього питання дія договору припиняється з виконанням клієнтом вимог, передбачених п. 3.1.2 цього договору.
Умовами п. 6.1 договору визначено, що останній набуває чинності з дати укладення його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стенкор” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” (адвокат) укладено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., яким визначено вартість та порядок оплати правової допомоги (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту - ТОВ “Стенкор”. Так, п. 2 вказаного додатку визначена вартість послуг, а саме:
- підготовка претензії (за один документ) - 2000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь на відзив, зустрічний позов (в незалежності від витраченого часу) (за один документ) - 5000,00 грн.;
- підготовка інших процесуальних документів у господарській справі (клопотання, заяви і т.п.) (за один документ) - 1500,00 грн.;
- участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі (в незалежності від того чи відбулося судове засідання чи ні) (за 1 судове засідання) - 2500,00 грн.;
- гонорар успіху (сплачується клієнтом у випадку прийняття рішення на користь клієнта (повністю або частково) або закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду) - 10000,00 або 5-10 % від стягнутої суми.
Враховуючи подані позивачем докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. - розмір гонорару та порядок його сплати, акт № 1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.01.2022 р. за договором про надання правової допомоги від 01.03.2021 р., додаток № 1 до акту № 1 від 20.01.2022 р. - розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги від 01.03.2021 р. фіксований розмір адвокатських послуг за кожну надану послугу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд враховує заперечення відповідача в частині того, що дана справа про стягнення заборгованості у розмірі 34 390, 56 грн. не є складною справою, відноситься до категорії справ, що мають приватноправовий характер, не викликає публічного резонансу з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи, а складання позовної заяви не потребувало великої кількості затраченого часу, зокрема, й з урахуванням того, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувають ще 10 аналогічних господарських справ між даними сторонами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи категорію та складність справи, незначну суму позову, добровільне погашення відповідачем суми заборгованості та штрафних санкцій суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також з урахуванням клопотання відповідача, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 000 грн.
Керуючись ч.ч.1, 3 ст. 130, п.п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" від позову.
2. Провадження у справі №916/3982/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" до Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про стягнення 34 390,56 грн - закрити.
3. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.38, код ЄДРПОУ 41557466) 50% судового збору у розмірі 1 135 /одна тисяча сто тридцять п'ять/ грн, сплаченого за платіжним дорученням №467 від 17.12.2021р. на загальну суму 2 270 грн.
4. Стягнути з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м. Одеса, пр. Небесної сотні, буд32-А, код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.38, код ЄДРПОУ 41557466) судовий збір у розмірі 1 135 /одна тисяча сто тридцять п'ять/ грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 /три тисячі/ грн.
Ухвала набрала чинності 29.03.2022р. та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання ухвалою законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська