79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.03.2022 Справа № 914/3408/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Золочівської окружної прокуратури
до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна"
до відповідача-3 Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області
про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р., скасування запису у Поземельній книзі та внесення до Державного земельного кадастру відомості про скасування в Поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р., визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та зобов?язання повернути земельну ділянку.
за участю представників:
від позивача (прокуратури) Леонтьєва Н.Т.
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Костур Р.В.
від відповідача-3 не з'явився
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2022р. у справі №914/3804/20 у задоволенні позову відмовлено.
Вказаним рішенням суду за заявою відповідача також було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 03.02.2022р. та встановлено відповідачу строк до 26.01.2022р. для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
25.01.2022р. відповідачем на адресу суду було надіслано клопотання (вх.№307/22 від 27.01.2022р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" просить стягнути з позивача (прокуратури) 117300,00 грн. на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви відповідачем долучено такі докази, що стосуються судових витрат на професійну правничу допомогу:
- копію договору про надання правової допомоги №539-09/07 від 09.07.2020р.;
- копії детальних описів виконаних робіт;
- копії рахунків на оплату;
- копії актів про надану правову допомогу;
- копії платіжних доручень.
Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги від 21.01.2021р., виданий на підставі договору про надання правової допомоги №539-09/07 від 09.07.2020р.
Судове засідання з розгляду питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу 03.02.2022р. не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Петрашка М.М.
Ухвалою суду від 07.02.2022р., судове засідання з розгляду питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відкладено на 17.02.2022р. Протокольною ухвалою суду від 17.02.2022р. судове засідання відкладено на 24.02.2022р.
У зв'язку із початком військової агресії Російської Федерації проти України, 24.02.2022р. судові засідання в Господарському суді Львівської області не відбувались. Ухвалою суду від 28.02.2022р., судове засідання з розгляду питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача-2 відкладено на 17.03.2022р.
В судове засідання 17.03.2022р. з'явилися представники позивача (прокуратури) та відповідача-2.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні клопотання (вх.№307/22 від 27.01.2022р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав, просив стягнути з прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" 117300,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Представник прокуратури проти клопотання (вх.№307/22 від 27.01.2022р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечив, подавши клопотання (вх.№2761/22 від 02.02.2022р.) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також додаткові пояснення (вх.№4309/22 від 16.02.2022р.) щодо обгрунтування клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Зокрема прокурор вважає, що заява відповідача-2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки подані представником відповідача-2 розрахунки щодо вартості наданих послуг є неспівмірними зі складністю справи.
Також на переконання прокурора, відповідачем-2 жодним чином не обгрунтовано ні часу для підготовки процесуальних документів, ні часу їх аналізу та аналізу судової практики, підстав подачі адвокатських запитів, підстав подачі клопотань про відкладення судових засідань та участі у таких засіданнях після подачі клопотань. Як зазначає прокурор, жодних додаткових зусиль щодо підготовки даних процесуальних документів відповідачем-2 не вжито та не обґрунтовано витраченого часу. Більше того, як зазначає прокурор, подання заяви на продовження строку для подання відзиву на позов не обумовлена діями позивача, а відзив та заперечення на відповідь на відзив є тотожними.
Як вказав прокурор, з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти та стажу роботи у галузі права, вищезазначені дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, як зазначає прокурор, при визначенні розміру гонорару адвоката сторонами враховано захист та представництво інтересів клієнта у відносинах з правоохоронними органами (пункт 1.2.6. договору), а тому враховуючи наведене, зі змісту договору від 09.07.2020р. про надання правової допомоги неможливо зробити висновок, що такий договір пов'язаний з розглядом саме справи №914/3408/20, що суперечить приписам пункту 1 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що прокуратура вважає, що заявлений представником відповідача-2 до відшкодування розмір правничої допомоги за складання процесуальних документів та участі у розгляді справи не відповідає критеріям, визначеним частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також принципам пропорційності (стаття 15 Господарського процесуального кодексу України та справедливості (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене прокуратура просить зменшити суму витрат на професійну правову (правничу) допомогу, пов'язану з розглядом справи №914/3408/20.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відпровідач-2 поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 80750,00 грн.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із поданих матеріалів, 09.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Матвіїв і Партнери" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №539-09/07, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов'язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору.
Згідно із пунктами 1.2.4. та 1.2.5. договору, правова допомога, що надається за цим договором, полягає, зокрема, у наступному: представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства; складення заяв, скарг, процесуальних документів та інших документів правового характеру.
Пунктами 2.1. та 2.2. договору передбачено, що за надання правової допомоги, передбаченої розділом 1 даного договору, що надається виконавцем, клієнт виплачує виконавцю гонорар. Винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем, (гонорар) оплачується клієнтом за ставкою 1700,00 грн. за 1 годину, витрачену адвокатом (адвокатами) виконавця на надання правової допомоги зі знижкою клієнта (до вересня 2020р. включно) за цим договором в розмірі 10%. У випадку надання правової допомоги клієнту адвокатом (адвокатами) виконавця у позаробочий час, розмір винагороди оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Відповідно до пункту 2.5.2. договору, у разі відсутності у клієнта заперечень з приводу розміру гонорару він зобов'язується оплатити гонорар протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку.
Згідно із пунктами 2.7. та 2.8. договору, факт надання правової допомоги за договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками сторін, і є первинними обліковими документами. За згодою сторін клієнт може здійснювати попередню оплату послуг, що надаються відповідно до договору.
Відповідно до наданих відповідачем-2 копій детальних описів виконаних робіт, рахунків на оплату, актів про надану правову допомогу та платіжних доручень, розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 117300,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Матеріали справи містять докази, які свідчать про фактичне надання правової допомоги представником відповідача-2. Як встановлено судом, винагорода за правову допомогу, що надається адвокатом та оплачується клієнтом (відповідач-2), складає 1700,00 грн. за 1 годину, витрачену адвокатом.
Слід зазначити, що дана справа 914/3408/20 розглядалась у розумні строки і неодноразово відкладалась в основному з причин необхідності отримання доказів, які мали значення для правильного вирішення спору у осіб, які не є учасниками даної справи та з інших причин, пов'язаних з реалізацією принципу змагальності сторін.
Разом з тим, враховуючи клопотання прокурора про зменшення розміру витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу та наведені в ньому обґрунтування, проаналізувавши хід розгляду даної справи та подані сторонами протягом розгляду справи матеріали, суд вважає, що у даному випадку належить застосувати принцип реальності адвокатських витрат, тобто їхньої дійсної необхідності та неминучості, а також слід виходити з критерію розумності розміру цих витрат, і зокрема задля уникнення надмірності тягара таких витрат для позивача. При цьому, судом береться до уваги складність справи та подані відповідачем-2 докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг та витраченого ним часу на надання таких послуг.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та подані учасниками справи докази та обґрунтування, суд дійшов висновку, що достатньо обґрунтованим, необхідним та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 55% від заявленої відповідачем - 2 суми, що складає 64515,00 грн.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (80454, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Великосілки, вулиця Полуботка П., будинок 4В, ідентифікаційний код 43310337) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64515,00 грн.
3. У задоволенні решти вимог за заявою про стягнення судових витрат - відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено 28.03.2022р.
Суддя Петрашко М.М.