Справа № 355/101/21
Провадження № 2/355/132/22
02 лютого 2022 року
Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Бруханського І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності у порядку спадкування, -
29.01.2021 за вх.№ 565 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Березанської міської ради Київської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке, зокрема, складається з земельної частки (паю) загальною площею 3, 33 га, що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик». Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії РН №351666 виданого 12.03.2001. 18.01.2005 Яблунівською сільською радою посвідчено заповіт ОСОБА_2 , за яким вона на випадок своєї смерті заповіла все належне майно бабі позивачки ОСОБА_3 . У встановлений законом строк баба позивачки звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою з метою оформлення спадщини. При складені списків, власників земельних сертифікатів прізвище ОСОБА_2 було пропущено і відтак порушено законні права власника сертифікату для отримання земельно частки (паю) в натурі. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачки, ОСОБА_3 , яка життя остання не оформила та не отримала правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку. Позивач у визначений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про праву на спадщину на земельну частку (пай) їй було відмовлено. В зв'язку з чим, позивач просить суд визнати за нею право на оформлення у власність земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 ..
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву у якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позову наполягала.
Представник Березанської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнав.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області №842 від 12.08.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподіллено судді Червонопиському В.С. Ухвалою суду від 02.12.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С. та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.04.2005 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.10)
18.01.2005 Яблунівською сільською радою посвідчено заповіт ОСОБА_2 , за яким вона на випадок своєї смерті заповіла все належне майно ОСОБА_3 (а.с. 11)
26.09.2005 Яблунівською сільською радою посвідчено заповіт ОСОБА_3 , за яким вона на випадок своєї смерті заповіла все належне майно ОСОБА_1 , яка є її онукою (а.с.51).
У відповідності до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №351666, виданий Баришівською районною державною адміністрацією 12.03.2001 ОСОБА_2 за життя належало право на земельну частку (пай), що перебувала у Колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 3,33 умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі на місцевості. (а.с.12)
Згідно рішення Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області №180-20-05 від 28.08.2008 прізвище ОСОБА_2 до списку власників сертифікатів на земельну частку (пай) не внесено.(а.с.24)
13.11.2020 позивач звернулась до Баришівської районної Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .. Проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на земельну частку (пай). (а.с.59)
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що матеріалами справи доведено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у передбачений законом строк позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості через відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦПК України вказано, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).
Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.
Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).
Судові витрати зі згоди позивача залишити понесені за нею.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 89, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на оформлення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під багаторічними насадженнями (садами), що знаходиться на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №351666, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12.03.2001.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.Червонописький