провадження №1-в/279/78/22
Справа № 279/1252/22
30 березня 2022 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали клопотання начальника Державної установи " Коростенська виправна колонія (№71)" про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства,-
Начальник державної установи " Коростенська виправна колонія (№71)" звернувся до Коростенського міськрайонного суду з клопотанням про приведення вироку Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року та вироку Оболонського райсуду м. Києва від 25.01.2021 року відносно ОСОБА_3 відповідно до Закону України № 2617-У111 від 22.11.2018 року " Про внесення змін до Розділу 11 " Перехідні положення" Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчиї актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", а також визнечення остаточної міри покарання за даними вироками .
Засуджений та представник ДУ «Коростенська ВК (№71)» в судове засідання не з'явились, повідомлялись своєчасно і належним чином.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК України до покарання у вигляді - 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
25.01.2021 року вироком Оболонського райсуду м. Києва від 25.01.2021 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року і остаточно до відбуття призначити 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду від 28.07.2021 року вирок змінено в частині призначення покарання. Призначено покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року остаточно призначити 5 років 3 місяці позбавлення волі. В решті вирок без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції чинній з 01.07.2020) санкція цієї статті передбачає максимальний вид покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Із змісту п. б ч. 1 ст. 72 КК України вбачається, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
У відповідності до ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Із змісту п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК Українивбачається, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3ст. 74 КК України.
Із змісту п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України вбачається, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України) , 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який набрав чинності з 01.07.2020 року, було змінено санкцію ч. 2 ст. 309 КК України, згідно якій передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
При кваліфікації дій засудженого за вироком Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року кваліфікуюча ознака злочину повторність, в зв"язку із чим призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України. На теперішній час законом внесені зміни до диспозиції ч. 2 ст. 309 КК України і замість повторності передбачена нова кваліфікуюча ознака, а саме для кваліфікацій дій засудженого за ч. 2 ст. 309 КК України визначено як «вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України протягом року після засудження за цією статтею». Отже кваліфікуюча ознака з повторності змінена на спеціальну повторність.
Можливість перекваліфікації дій засудженого прямо передбачена в перехідних положеннях КК України, які застосовувались щодо злочинів, які раніше кваліфікувались за правилами КК України 1960 року, зокрема п. п. 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень КК України 2001 року містять алгоритм і правила перекваліфікації дій засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили в разі зміни кваліфікації дій засудженого новим законом, що пом"якшує покарання і за аналогією суд має право дотримуватись зазначених правил в цьому випадку.
Таким чином, оскільки призначене ОСОБА_3 покарання вироком Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року ОСОБА_3 року за ч. 2ст. 309 КК України визначено у виді 5 років позбавлення волі, то в такому випадку за умови скасування ознаки злочину повторності дії засудженого слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України та змінити вид покарання на 5 років обмеження волі за правилами ст. 72 КК України, що пом"якшує становище засудженого, оскільки застосовується більш м"який вид покарання.
В іншій частині вищезазначений вирок відповідає вимогам чинного законодавства .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 72, 74 КК України, ст.ст. 537 ч. 9, 539 ч. 5 КПК України, суд, -
Подання задовольнити частково.
Привести у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII вирок Оболонського райсуду м. Києва від 14.05.2018 року .
Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України та вважати його засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 (п"яти) років обмеження волі. В іншій частині даний вирок відповідає вимогам діючого законодавства України.
Вирок Оболонського районного суду від 25.01.2021 року залишити без змін.
Остаточне покарання, призначене ОСОБА_4 за вироком Оболонського районного суду від 25.01.2021 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 28.07.2021 року у виді 5 років 3 місяців позбавленні волі, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1