Справа № 161/2024/22
Провадження № 2/161/1828/22
(заочне)
29 березня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Остимчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мацей О. В. звернулася в суд з позовом до відповідача ТзОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. вчинено виконавчий напис №3586 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №75777967 від 20 травня 2021 року на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами». На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» звернулось до Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про примусове виконання виконавчого документу. 27 січня 2022 року старшим державним виконавцем Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження № 68390009 з примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.
Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат», адже сума заборгованості не була безспірною, письмову вимогу від ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» про усунення порушень ОСОБА_1 не отримувала. Крім того, виконавчий напис нотаріуса не містить інформації про строк, за який здійснюється стягнення. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Таким чином, на переконання позивача, нотаріус вчинив спірний виконавчий напис за відсутності відомостей про направлення стягувачем боржнику письмової вимоги щодо усунення порушень за кредитною угодою. Крім того, оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою Постанову КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Таким чином, наразі редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3586, виданий 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №75777967 від 20 травня 2021 року.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Станом на день ухвалення рішення в цій справі від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мацей О. В. подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. реєстраційний номер №3586 від 16 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості.
Судом встановлено, що 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. на підставі заяви ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3586 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в загальному розмірі 18 258,08 гривень (а. с. 13).
Постановою старшого державного виконавця Рожищенського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельничуком В. А. 27 січня 2022 року відкрито виконавче провадження № 68390009 щодо примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса (а. с. 17).
В межах вищевказаного виконавчого провадження усе рухоме, нерухоме майно та кошти боржника ОСОБА_1 арештовано (а. с. 18, 19).
Суд встановив, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався статтями 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (а. с. 13).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, відповідно до якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Такий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Крім того, суд враховує ту обставину, що виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за відсутності спору між сторонами щодо заборгованості, в іншому випадку спір підлягає вирішенню судом.
Розмір боргових зобов'язань позивача, який визначений у спірному виконавчому написі нотаріуса не відповідає критерію безспірності, оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Вказане також зазначено у постанові Верховного суду від 10 листопада 2021 року справа №758/14854/20.
Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.
При вирішенні цього спору суд виходить з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову та заяви про забезпечення позову. Отже, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1 488,60 гривень (992,40 гривень +496,20 гривень).
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3586 від 16 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія управління активами» заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія управління активами» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія управління активами» (місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9А, офіс 203; код в ЄДРПОУ 35017877);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 7/9).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: вул. Незалежності, 24, м. Рожище, 45100, код в ЄДРПОУ - 34989638).
Повне рішення суду складено 30 березня 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь