Іменем України
"29" березня 2022 р. Справа153/255/22
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 16.02.2022 о 12 годині 20 хвилин по АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою в присутності поліцейських, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 вину в скоєному не визнав, пояснив, що він не висловлювався на адресу поліцейських нецензурною лайкою.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАБ №439931 від 16.02.2022; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копію висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2022, а також заслухавши особисті пояснення ОСОБА_1 , дані ним в судовому засіданні, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи із наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАБ №439931 від 16.02.2022, суд не бере до уваги як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки викладені в ньому обставини про вчинення 16.02.2022 ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто висловлювання нецензурною лайкою на адресу поліцейських, що порушують громадський порядок і спокій громадян, достовірно не підтверджені належними та допустимими доказами. Свідки цієї події не вказані, будь-які інші докази, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення - відсутні.
Згідно з диспозицією ст.173 КУпАП, дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Об'єктивна сторона складу правопорушення виражається насамперед у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке законодавчо визначається як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
У графі протоколу правопорушення, серії ВАБ №439931 від 16.02.2022 року, місцем вчинення описаних в протоколі дій вказано: АДРЕСА_2 , однак в протоколі не конкретизоване громадське місце, де мали обставини правопорушення, які ставляться у вину ОСОБА_1 .
В порушення вимог ст.256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про осіб, які постраждали від вчиненого правопорушення, зокрема їх прізвища, ім'я та по батькові, а також адреси місця проживання.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
У справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyeva v.Russia, рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelinv.Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю недоведеною об'єктивну сторону та вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, відсутність цих ознак виключає склад правопорушення, а тому маю підстави провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.В. Швець