Справа № 152/236/22
1-кс/152/56/22
29 березня 2022 року
Справа №152/236/22
Провадження №1-кс/152/56/22
Слідчий суддя
Шаргородського районного
суду Вінницької області - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання - ОСОБА_2 ,
начальника Шаргородського
відділу Жмеринської
окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
слідчого СВ відділення №2
Жмеринського РВП
ГУНП у Вінницькій
області - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
встановив:
29.03.2022 року слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шаргородського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , погодженим з начальником Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує тим, що ним розглядаються матеріали кримінального провадження №12022020150000040 від 25.03.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в ході розгляду яких встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 25.03.2022 року приблизно о 10 годині, під час дії воєнного стану в Україні, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, через незамкнені двері зайшов до квартири ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та, встановивши, що господар відсутній, вирішив вчинити крадіжку майна останнього.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, у одній із кімнат квартири ОСОБА_7 виявили та викрали дерев'яний комп'ютерний стіл вартістю 750 грн.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном в подальшому на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 750 грн.
Крім того, діючи з єдиним продовжуваним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, 25.03.2022 року приблизно о 14 годині ОСОБА_5 повернувся до квартири ОСОБА_7 , що розташована в АДРЕСА_1 , з метою викрадення дзеркала, яке він помітив у одній із кімнат під час викрадення з даної квартири комп'ютерного стола.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, ОСОБА_5 , упевнившись, що власник квартири відсутній, а за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з однієї з кімнат квартири ОСОБА_7 викрав дзеркало розміром 170х30 см. вартістю 300 грн.
Після цього ОСОБА_5 залишив місце злочину, розпорядившись викраденим майном в подальшому на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 300 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжки (таємного викрадення чужого майна), вчиненої в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, тобто є тяжким злочином.
За вказаним вище фактом 25.03.2022 року СВ ВП №2 Жмеринського РВП внесено відомості до ЄРДР.
28.03.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.4 ст.185 КК України.
Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, який здійснювати в період доби з 21 години до 07 години щодобово за адресою: АДРЕСА_2 та покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; щодобово у період доби з 21 години до 07 години не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи.
В обґрунтування клопотання про застосування саме такого виду запобіжного заходу зсилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, дій щодо пошуку роботи не вчиняв, що дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки особисто знайомий із свідками та потерпілим по вказаному кримінальному провадженні, йому відоме їх місце проживання; перешкоджати у кримінальному провадженні іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини, на думку слідчого, свідчать не тільки про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а і про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, зокрема, особисте зобов'язання вважає недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки та репутацію; особисту поруку вважає неможливим застосувати через відсутність у ОСОБА_5 поручителів; заставу вважає неможливим застосувати, оскільки підозрюваний не працює та не має джерела доходів, і, на переконання слідчого, у випадку сплати застави заставодавцем, зможе продовжити вчиняти злочини та переховуватиметься від органу досудового розслідування.
При розгляді клопотання в судовому засіданні 29.03.2022 року слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_8 його підтримав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
Начальник Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав зазначене клопотання і просить його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки підозрюваний вчинив злочин, за який передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, тому в подальшому ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, з якими особисто знайомий, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України. У зв'язку із наведеним вважає, що є підстави для застосування саме такого виду запобіжного заходу, як щодобовий домашній арешт, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним вище ризикам. Просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під щодобовим домашнім арештом строком на два місяці, який здійснювати за адресою: АДРЕСА_2 , та покласти на нього обов'язки, зазначені в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 при розгляді клопотання повідомив, що визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України при обставинах, що викладені в оголошеній йому 28.03.2022 року підозрі. Щодо обрання йому запобіжного заходу у виді щодобового домашнього арешту не заперечує.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження за клопотанням слідчого, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення…».
Крім того, в п.п.126-128 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12 2019 року «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства від 29 листопада 1988 року). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед суду. Об'єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 року). Однак «обґрунтованість» підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежатиме від усіх обставин… Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5… Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що 25.03.2022 року до ЄРДР внесено відомості про надходження повідомлення від ОСОБА_7 про те, що у період часу з 15.03.2022 року по 25.03.2022 року невідомі особи проникли до квартири АДРЕСА_3 , зірвавши замок у вхідних дверях, звідки здійснили крадіжку комп'ютерних столів, стільців, дзеркала; кваліфікація злочину - ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР (а.п.3).
28.03.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у вчиненні крадіжки (таємного викрадення чужого майна), поєднаної із проникненням до житла, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб (а.п.26-27).
ОСОБА_5 , допитаний в якості підозрюваного 28.03.2022 року, визнав себе винуватим у вчиненні злочину при обставинах, зазначених у повідомленні про підозру, не заперечував кваліфікацію кримінального правопорушення (а.п.28).
Надаючи пояснення слідчому судді, підозрюваний ОСОБА_5 визнав себе винуватим у вчиненні злочину повністю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину також підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.03.2022 року від потерпілого ОСОБА_7 (а.п.4); протоколом допиту потерпілого від 25.03.2022 року (а.п.10); відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 25.03.2022 року, з яких вбачається, що місцем огляду є квартира АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 , на вхідних дверях якої наявні пошкодження у виді злому в області врізного замка (а.п.6-7); відомостями, що містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які повідомили про обставини вчинення злочину та придбання у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 комп'ютерного стола, відомості про підозрювану особу та місцезнаходження викраденої речі з квартири ОСОБА_7 (а.п.15, 19, 20-21, 22); відомостями, що місяться в протоколах огляду речі від 25.03.2022 року, з яких вбачається, що оглянутий комп'ютерний стіл, який добровільно видав ОСОБА_9 , повідомивши, що придбав його у ОСОБА_6 за 50 грн. (а.п.13); постановами про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні вилучених з місця огляду слідів пальців рук (а.п.8), добровільно виданого ОСОБА_9 комп'ютерного стола (а.п.14), добровільно виданого ОСОБА_5 дзеркала (а.п.18); заявою ОСОБА_5 про добровільну видачу дзеркала (а.п.16); протоколом огляду дзеркала від 25.03.2022 року (а.п.17); повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 28.03.2022 року (а.п.26-27); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 28.03.2022 року (а.п.28).
Проаналізовані документи, на переконання слідчого судді, дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно із ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження… Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців… Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно з вимогами ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування…
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області. Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Відтак, кримінальне провадження підсудне слідчому судді Шаргородського районного суду.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника (ч.1 ст.193 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).
Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Також, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, виходячи з оголошеної ОСОБА_5 підозри, йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; серед свідків обвинувачення, як вказав прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , зазначено свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з якими ОСОБА_5 особисто знайомий, а потерпілий ОСОБА_7 є сусідом ОСОБА_5 , тому слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ст.177 КПК України, зокрема, можливий незаконний вплив підозрюваного на вказаних свідків, які не допитані в суді, оскільки здійснюється досудове розслідування, а також на потерпілого ОСОБА_7 , якого підозрюваний особисто знає.
Вказане дає слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на недопитаних у суді свідків та потерпілого.
Відтак, наявність вказаного ризику, який передбачений п.3 ст.177 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, в сукупності із ризиком незаконного впливу на свідків та потерпілого, на переконання слідчого судді, свідчить про наявність суспільної небезпечності підозрюваного і дає підстави вважати, що наявна небезпека переховування його від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, постійних доходів, та, враховуючи, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 ст.177 КПК України, а також, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, будучи в стані алкогольного сп'яніння, то, на переконання слідчого судді, наявний ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявні ризики, передбачені п.п.4, 5 ст.177 КПК України.
Вказані обставини свідчать про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під щодобовим домашнім арештом, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим у п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України.
Як пояснив підозрюваний ОСОБА_5 , він проживає у квартирі, що належить матері ОСОБА_13 .
Вказана обставина підтверджується копією паспорта підозрюваного (а.п.25).
ОСОБА_13 подала слідчому судді заяву, відповідно до якої не заперечує щодо відбування ОСОБА_5 домашнього арешту у своїй квартирі (а.п.30).
Таким чином, наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що неможливо застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, оскільки він буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею, враховуючи особу ОСОБА_5 та встановлені і проаналізовані вище ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність яких була доведена прокурором.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 203, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною загальною середньою освітою, раніше не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту, який здійснювати щодобово, у період доби з 21 години до 07 години за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк дії ухвали визначити протягом двох місяців - починаючи з 21 години 00 хвилин 29 березня 2022 року до 21 години 00 хвилин 29 травня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, тобто до 29.05.2022 року обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області, прокурора, суду;
2) не залишати місце проживання в квартирі АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, суду щодобового у період доби з 21 години до 07 години;
3) повідомляти слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, роботи.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - до ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Органу Національної поліції негайно поставити підозрюваного ОСОБА_5 на облік і повідомити про це слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 та слідчого суддю.
Роз'яснити, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , мають право протягом строку, на який до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому ст.ст.284, 288, п.2 ч.2 ст.314, ч.6 ст.340, ст.417, п.3 ч.1 ст.346 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Шаргородського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1