Справа № 133/1484/21
Провадження №3/133/266/22
28.03.22
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст.130 КУпАП,
06.05.2021 о 12 год. 20 хв. в м. Козятин по вул. Довженка ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, обґрунтовуючи це тим, що не керував транспортним засобом. Того дня зустрів товариша у магазині на м'ясокомбінаті, вони купили горілки, яку, від'їхавши від магазину, в автомобілі випили. Потім він чекав поки приїде його син, який сяде за кермо щоб відвезти його додому.
Адвокат Пилипчук В.О. в судовому засіданні зауважив, що на диску, доданому до матеріалів справи, дата відеозапису не відповідає дійсності, а тому даний доказ судом не може бути прийнятий до уваги. Крім того, просив показання свідків не брати до уваги, оскільки, враховуючи те, що один з них до суду не з'явився, а інший - відсутній за місцем проживання, їх не можливо ідентифікувати.
Свідки до суду не з'явилися.
Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши надані матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №463086 від 01.05.2021, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд, поясненнями свідків, поясненням ОСОБА_1 , диском з відеозаписом.
Щодо дати відеозапису, то вказаний недолік не є таким, що спростовує подію, яка зафіксована на відео. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував того, що такі обставини мали місце, а також щодо відсутності свідків при складанні протоколу.
Крім того, за правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, законом передбачена присутність двох свідків за неможливості застосовування поліцейським технічних засобів відеозапису.
Зміст долучених пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказує на те, що вони підтвердили обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Водночас відповідні обставини підтверджуються й відеозаписом.
Крім того, суд враховує, що подавши клопотання про виклик вказаних свідків, ОСОБА_1 в попереднє судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, а тому розгляд справи відкладався за клопотанням його адвоката.
Отже, вказані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
За наведених вище обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом'якшують і обтяжують покарання.
Враховуючи наведені вище обставини, суд прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на користь держави на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.М. Кучерук