Єдиний унікальний номер 725/1590/22
Номер провадження 1-кп/725/54/22
29.03.2022 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці матеріали кримінального провадження №42021260000000178 від 07.09.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 368-3 КК України, -
У провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебуває вищевказане кримінальне провадження, яке призначено до підготовчого розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відповідного запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не зменшились та продовжують існувати. Просив покласти на обвинуваченого аналогічні обов'язки, які були визначені в ухвалі про застосування вказаного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду даного клопотання у відсутності його захисників та просив змінити йому обраний запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Суд, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників процесу, частково дослідивши наявні матеріали кримінального провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, згідно зі ст. 182 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, зазначеними статтями передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30.03.2022 року з покладенням на нього відповідних обов'язків, визначених в ухвалі слідчого судді від 18.02.2022 року.
При цьому, як убачається з матеріалів обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст. 368-3 КК України та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років
Зокрема, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, N 300-A).
Обґрунтованість підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними стороною обвинувачення доказами, які враховувалися й при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому, ризики, які зазначені в ухвалі слідчого судді від 18 лютого 2022 року щодо ОСОБА_4 не зменшилися.
Таким чином, продовжуючи строк запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 хоча й обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, однак за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, він знайомий із свідками та йому відомі обставини кримінального провадження, а тому є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате, незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак ризики передбачені ст. 177 КПК України існують і надалі.
Отже, сукупність всіх обставин передбачених ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні відповідного запобіжного заходу свідчить про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на шістдесят діб з покладенням на нього обов'язків, раніше визначених при обранні запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193,194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів, а саме до 27 травня 2022 року.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не залишати місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду - в період часу з 22 години по 07 годину;
-заборонити спілкуватись із свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області за місцем проживання ОСОБА_4 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1