Справа №: 630/1068/21 провадження № 2-а/630/1/22
Іменем України
28 лютого 2022 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участі секретаря судового засідання Медведєвої Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Здоровка Дмитра Сергійовича та Управління патрульної поліції в Харківській області, про скасування постанови ЕАО № 5092195 від 30 листопада 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення,
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказав, що 30 листопада 2021 року інспектором поліції Здоровком Д.С. були винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України. У постанові інспектор поліції вказав, що було допущено перевищення швидкості в населеному пункті, і що таке порушення було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM, серійний № ТС000755. Однак єдиним доказом порушення є фотознімок з лазерного вимірювача швидкості TruCAM, на якому зафіксований автомобіль «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , та швидкість руху 75 км/год. Він, ОСОБА_1 , переконаний, що постанова винесена інспектором безпідставно, оскільки лазерний вимірювач швидкості інспектор тримав в руках, що може призвести до збільшення похибки у вимірюванні швидкості через вібрації, що є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Інших доказів, окрім фотознімку з лазерного вимірювача швидкості, інспектор йому не представив. Та навіть на фотознімку не зафіксовано особу, яка перебувала за кермом автомобіля. Крім того, інспектором не зафіксовано наявність дорожніх знаків 5.45. та 5.70, тому не зрозуміло,ю чи рухався він у межах населеного пункту та в зоні фото- і відеофіксації. Окрім цього позивач у позові наголошує на тому, що інспектор не взяв до уваги його клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем його проживання, та розглянув справу на місці зупинки, чим порушив його право на заявлення клопотань, передбачене ст. 268 КУпАП.
Ухвалою від 09 грудня 2021 року було відкрито провадження в справі та її розгляд призначений в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Копії ухвали про відкриття провадження в справі та позовної заяви з додатками до неї були направлені на адресу відповідачів.
У визначений судом 15 денний строк від моменту отримання вказаних вище документів відповідач - інспектор роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Здоровко Д.С. відзив на позов до суду не подав.
Відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Харківській області в особі представника за довіреністю Левенцовою К.Ю. поданий відзив, в якому відповідач заперечив проти заявленого позову за таких підстав. 30 листопада 2021 року о 10-46 год. автомобіль «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , в смт. Рогань Харківської області на трасі М03, 522 км, рухався зі швидкістю 75 км/год.,тобто з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті. Порушення було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM, серійний № ТС000755, відеозапис з якого був продемонстрований водієві автомобіля. За фактом вчинення правопорушення інспектором поліції Здоровком Д.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Належним доказом вчинення позивачем правопорушення є відео- та фотоматеріали з приладу TruCAM. Правомірність використання поліцейським приладу TruCAM визначена ст.ст. 23, 30, 40 Закону України «Про Національну поліцію». Що ж стосується приладу TruCAM, серійний № ТС000755, то він допущений до використання, введений в експлуатацію у встановленому порядку та автоматично фіксує швидкість руху автомобіля, на який наведено лазерний оптичний приціл приладу. Точність вимірювання швидкості та можлива похибка підтверджені Свідоцтвом про повітку. Вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, відбулось в межах населеного пункту смт. Рогань Харківської області , що підтверджується координатами, зафіксованими на фотознімку, зробленого з приладу. Саме на підставі цієї інформації інспектором поліції була винесена постанова. Можливість винесення інспектором постанови на місці зупинки передбачена ст. 258 КУпАП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції уповноважених осіб Національної поліції. Окрім цього, відповідач у відзиві відзначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що він не перевищував швидкість у населеному пункті, а також того, що прилад TruCAM міг дати більшу похибку, ніж це передбачено його конструкцією.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Він пояснив, що 30 листопада 2021 року він керував автомобілем «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , на якому рухався з м. Чугуєва в напрямку м. Харкова. Наближаючись до с. Кам'яна Яруга, на автомобільній дорозі його зупинили працівники поліції, які пред'явили йому фотознімок з приладу TruCAM, та пояснили, що він перевищив швидкість у населеному пункті. Поліцейських було кілька, один з них з них роз'яснив йому процесуальні права, а інший склав відносно нього постанову, хоча порушення зафіксував зовсім інший поліцейський. Усе тривало лічені хвилини, тому він навіть не міг збагнути як діяти під час спілкування з поліцейськими. Але він впевнений, що перевищував швидкість руху, бо рухався за межами населеного пункту.
Відповідач інспектор Здоровко Д.С. та представник відповідача Управлінням патрульної поліції в Харківській області Левенцова К.Ю. в судове засідання не з'явились та про причини своєї неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні, вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
30 листопада 2021 року інспектором 5 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Здоровком Д.С. було складено постанову ЕАО № 5092195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. За вказаною постановою до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, було притягнуто ОСОБА_1 і на нього накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 30 листопада 2021 року в смт. Рогань, на трасі М03, 522 км., керував автомобілем «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив встановлені обмеження руху у населеному пункті 50 км/год. на 25 км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР України. В постанові також вказано, що швидкість вимірювалась приладом TruCAM ТС 000755.
Позивач ОСОБА_1 визнав ту обставину, що саме він керував автомобілем Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , в той час, коли його зупинив поліцейський.
Відповідно до ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З наданих відповідачем фотозображень та відеозапису з приладу TruCAM № 000755 вбачається, що 30 листопада 2021 року о 10-46 год. на ділянці автодороги М-03 522 км рухається автомобіль «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1 , з фактичною швидкістю 75 км/г. Швидкість руху автомобіля зафіксована на відстані 168,5 м від точки розташування технічного засобу TruCAM № 000755, яка визначена координатами Ш: 49о 54' 14.46'' N, Д: 36о 30' 06.81'' Е. Згідно з цими координатами фіксація швидкості руху автомобіль «Peugeot Partner» відбулась на території населеного пункту смт. Рогань Харківської області.
П. 12.4. ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/г.
Отже, рухаючись зі швидкістю 75 км/год., позивач перевищив дозволену у населених пунктах швидкість руху, тим самим порушив п. 12.4 ПДР України.
На підтвердження придатності до використання приладу TruCAM № 000755, представником Управління патрульної поліції Харківської області надано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-01/24071, чинне до 18 листопада 2022 року, видане ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів».
Цим свідоцтвом підтверджується, зокрема те, що максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах складає +/- 2 км/год. в діапазоні від 2 до 200 км/год.
Позивач ОСОБА_1 у позові наголосив на тому, що під час вимірювання швидкості автомобіля за допомогою приладу TruCAM похибка могла бути більшою за рахунок того, цей прилад перебував у руках інспектора поліції, що також є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Але доводи позивача суд не приймає до уваги, бо ним не надані належні і допустимі докази того, що показники вимірювання швидкості в приладі TruCAM можуть бути викривлені під час роботи в ручному режимі. До того ж, використання поліцейським приладу TruCAM в ручному режимі відповідає положенню ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції, яка набула чинності 17 березня на підставі Закону № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року.
Цією статтею передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Позивач ОСОБА_1 також наголошував у позові на тому, що поліцейським на час винесення постанови не зафіксовано наявність дорожніх знаків 5.45. або 5.46 та 5.70., що виключає ту обставину, що він рухався в межах населеного пункту.
Але вказані позивачем доводи не стосуються предмету доказування та судом не приймаються до увагу з огляду на те, що Правилами дорожнього руху в редакції, яка є чинною на 30 листопада 2021 року, передбачені лише такі дорожні знаки: 5.45.1. «Пункт зупинки автобуса», 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса», 5.46.1 «Пункт зупинки трамвая», 5.46.2 «Кінець пункту зупинки трамвая», 5.70 «Зміна схеми руху».
Таким чином позивачем не надані належні докази, які б спростовували обставини адміністративного правопорушення, за яке постановою відповідача ЕАО № 5092195 від 30 листопада 2021 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Позивач ОСОБА_1 також наголошував на тому, що інспектор Здоровко Д.С. не мав права проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки.
Але з такими доводами позивача суд не погоджується. Так, згідно з рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В мотивувальній частині свого рішення Конституційний суд України вказав, що у ч. 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Таким чином, в цій справі Конституційним судом України зроблений висновок про відмінність справ про адміністративні правопорушення, які можуть бути розглянуті уповноваженим законом органом безпосередньо на місці вчинення правопорушення або за місцем знаходження цього органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч. 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст. 278-280 КУпАП. Відповідно доводи позивача, викладені в позові, щодо неправомірності дій відповідача, вчинених при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених вище, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Щодо форми та змісту постанови ЕАО № 5092195 від 30 листопада 2021 року, то суд, перевіривши її, дійшов висновку про відповідність вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки вона містить в собі усі обов'язкові відомості, в тому числі про технічний засіб, яким було здійснено відеозапис порушення.
Тому в задоволенні позову суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 252 КУпАП, ст.ст. 6-10, 77, 205, 241, 242, 246, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Малихін