Справа № 352/239/22
Провадження № 2/352/345/22
24 березня 2022 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.
з участю секретаря Кукули О.С.
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивачка 10.02.2022 р. звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення повноліття, та стягнути з відповідача в її користь судові витрати.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що сімейне життя з відповідачем не склалось внаслідок різності характерів та поглядів на життя, на даний час сімейні відносини вони не підтримують, спільне господарство не ведуть. У шлюбі з відповідачем народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , який є повнолітнім та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач залишив сім'ю, проживає окремо і не надає матеріального утримання дитині, хоча має таку можливість, оскільки працює в ТОВ «Європа Транс Агро», інших утриманців немає. Просила шлюб розірвати, малолітню дочку залишити проживати з нею, стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дочки у заявленому розмірі та стягнути в її користь судовий збір.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у поданій суду заяві просила справу розглянути у її відсутності, позов підтримала, просила його задоволити, не заперечувала у разі неявки у судове засідання відповідача щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 06 серпня 1992 року, у шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 на даний час повнолітній та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стосунки, що склались між сторонами, виключають можливість збереження шлюбу.
За таких обставин, коли подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, інтересам дитини сторін, що мають істотне значення, шлюб слід розірвати, малолітню дитину залишити проживати з матір'ю.
Судом встановлено, що відповідач не надає належного матеріального утримання дитині.
Зміст спірних правовідносин полягає у порушенні прав малолітньої дитини сторін на належне утримання з боку батька, який проживає окремо від сім'ї.
Відповідачем, який не виконує батьківського обов'язку щодо утримання своєї малолітньої дитини, порушено права дитини на належний рівень життя, необхідний для її гармонійного всебічного розвитку.
При вирішенні спору суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України (у редакції ЗУ від 03.07.2018 р.) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
При вирішенні спору суд відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України враховує наступні обставини: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини сторін, зокрема те, що дитина здорова, перебуває на утриманні матері; 2) стан здоров'я відповідача, що є задовільним, та матеріальне становище відповідача, який працює у ТОВ «Європа Транс Агро», розмір його доходу невідомий; 3) інших дітей і непрацездатних утриманців відповідач не має; 3-1) відсутні дані щодо наявності у відповідача рухомого і нерухомого майна, грошових коштів.
З урахуванням викладеного суд визначає достягнення щомісячний розмір аліментів у частці заробітку (доходу) відповідача, що становить одну четверту, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З відповідача слід стягнути 992,40 грн витрат по сплаті судового збору на користь позивачки за задоволення вимоги про розірвання шлюбу та 992,40 грн судового збору в дохід державного бюджету за задоволення вимоги про стягнення аліментів.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., ст. 110, 112, 180, 181 ч.3, 182, 184 СК України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 141, 263-265, 282, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 1992 року в с. Піддністряни Жидачівського району Львівської області, актовий запис №6.
Малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір'ю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнення аліментів розпочати з 10 лютого 2022 року і проводити до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 29.03.2022 р.
Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ