Справа № 347/436/22
29 березня 2022 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., з участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
21.02.2022 року о 00 год. 05 хв. в с. Смодна, Косівського району, по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки і моделі «BMW 118 (D)», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався із керуванням та здійснив наїзд на дерево. Внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 031317 від 21.02.2022 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У протоколі викладений опис установлених обставин такого змісту:
«21.02.2022 року 00 год. 05 хв. в Косівський район, с. Смодна, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW 118 (D) д.н.з. НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10 (А) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-4 КУпАП»
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю та не заперечив, що дійсно 21.02.2022 року о 00 год. 05 хв. в с. Смодна, він, керуючи своїм автомобілем, проявив неуважність та не впорався з керуванням, в результаті чого допустив наїзд на дерево, у зв'язку з чим транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Однак ствердив, що правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, він не вчиняв, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний він умисно не покидав. Зазначив, що внаслідок зіткнення, його дружина перелякалася та отримала забій плеча. Тому після зіткнення вони з дружиною вийшли з автомобіля та пішли шукати допомогу. Крім того, ОСОБА_1 висловив жаль з приводу вчиненого, та вказав, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Запевнив суд, що в майбутньому такого не повториться.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №459771 від 21.02.2022 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ). Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с.1);
- схемою місця ДТП, яка сталася 21.02.2022 року о 00 год. 05 хв. в с. Смодна, вул. Незалежності, Косівський район, яка містить відомості про ділянку дороги, де сталася ДТП, інформацію про розташування транспортного засобу під час ДТП. Вказана схема ДТП складена уповноваженою на те особою (а.с. 2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5) та його усними поясненнями, наданими безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду справи в суді.
Суд зауважує, що пояснення, надані ОСОБА_1 в суді, є добровільними, даними з власної згоди.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, доведена поза всяким розумним сумнівом.
Однак, згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, а також ту обставину, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, не заподіяло жодної шкоди охоронюваних законом державним та приватним інтересам, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
У зв'язку з тим, що за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи адміністративне стягнення не накладається, судовий збір стягненню не підлягає.
Разом з тим, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є недоведеним, з огляду на таке.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди .
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Водночас, як установлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено лише транспортний засіб водія, ОСОБА_1 не поїхав з місця пригоди, він залишив свій транспортний засіб на місці ДТП, та пішов з дружиною за допомогою, оскільки внаслідок ДТП вона була перелякана, та емоційно знервована. Крім того, вказувала, що її боліло плече.
Отже суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, а отже, на переконання суду, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в його діях відсутній.
Будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП у матеріалах справи відсутні
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Лише чітке дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа була водієм або іншим учасником дорожнього руху, була причетною до дорожньо-транспортної пригоди та залишила місце цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , долучених до матеріалів справи, а також із усних пояснень, наданих ОСОБА_1 в суді безпосередньо під час розгляду справи, ОСОБА_1 не мав умислу покидати місце ДТП, а відлучився, щоб надати дружині медичну допомогу, у зв'язку з тим, що в дружини після ДТП погіршилося самопочуття.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого законодавства, покладено на працівника поліції як на суб'єкта владних повноважень.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, коли вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 36, 122-4, ст. 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Ю. С. Кіцула