Єдиний унікальний номер: 343/477/22
Номер провадження: 1-кс/0343/95/22
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
29 березня 2022 року м. Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчої СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022091160000057 від 18.03.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в минулому, згідно ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
до Долинського районного суду Івано - Франківської області надійшло клопотання слідчої СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідча зазначає, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , діючи спільно у групі з ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, 17.03.2022 приблизно о 15 годин 15 хвилин, перебуваючи у громадському місці на території спортивного майданчика, що на вулиці Січових Стрільців в місті Болехів Калуського району, у присутності сторонніх осіб, з метою самоствердження, ігноруючи загально прийнятті правила і норми поведінки у суспільстві, а також прохання сторонніх осіб про припинення протиправних дій, безпричинно, поводячи себе зухвало та грубо, із застосуванням заздалегідь спеціально приготовлених і пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень частин металевої арматури і дерев'яної палиці, керуючись єдиним злочинним умислом, нанесли декілька ударів по голові та тілу потерпілого ОСОБА_9 , внаслідок чого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран синців і ссадин, які відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 N 6, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганства), вчиненому групою осіб та із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
18.03.2022 року відповідно до частини 1 статті 278, частини 3 статті 111, частини 2 статті 135 Кримінально-процесуального кодексу України вручено повідомлення про підозру - ОСОБА_5 за
частиною 4 статті 296 КК України. Вручити останньому повідомлення про підозру не вдалось, оскільки по місцю проживання його не виявлено, та місцезнаходження його на даний час невідоме.
Слідчий обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що існують ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_10 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, зазначила, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , ризики встановлені слідчим продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_6 просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що він вину не визнає. На місці події він був один. Нікому він тілесних ушкоджень не спричинив та не бив. Вважає, що він оборонявся. Він не працює, постійного заробітку не має. З часу з 17.03.2022 до сьогоднішнього дня він проживав у своєї бабусі, оскільки боявся бути затриманим.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Розділ ІІ Кримінально процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Витягом з ЄРДР від 18.03.2022 встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022091160000057 розпочате (а.к.6).
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України.
Як встановлено в судовому засідання та вбачається з постанови про уточнення анкетних даних від 29.03.2022, анкетні дані підозрюваного ОСОБА_5 слід вірно вважати - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2022 року, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12022091160000057 від 18.03.2022 за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
29 березня 2022 року о 9 год 55 хв ОСОБА_5 затримано на виконання ухвали суду від 22 березня 2022 року, з метою його доставляння до Долинського районного суду Івано-Франківської області для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
У відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, перевіряючи обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання, а саме:
- копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.03.2022 (а.к.7-8);
- копією протоколу огляду речового доказу від 18.03.2022, а саме: DVD-R диск, на якому наявна інформація, що стосується даного кримінального провадження (а.к. 9-25);
- копією постанови про визнання речового доказу та приєднання його до матеріалів кримінального провадження № 12022091160000057 від 18.03.2022 (а.к. 26-27);
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 (а.к. 28-30);
- копіями протоколів допитів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_12 (а.к. 31-35, 36-40);
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_13 (а.к. 41-44);
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_14 (а.к.45-47);
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_15 (а.к.48 -52).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Стосовно ризиків кримінального провадження слідчий суддя вважає за потрібне зазначити таке.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Як зазначив слідчий в поданому клопотанні, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
Слідчий суддя бере до уваги той факт, що ризик переховування від органів досудового розслідування і його потенційне ув'язнення в майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані як потерпілого так і свідків, а також останні є жителями одного населеного пункту, а тому вказане свідчать про можливість у випадку необхідності використання ним цих відомостей з метою впливу на показання останніх. Ризик незаконного впливу вказаних осіб об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В контексті можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ішого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а тому усвідомлює неминучість покарання за вказаний злочин.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує вік підозрюваного, стан здоров'я, характер вчинення злочину у воєнний час , майновий стан, його особу, те, що він не має стійких соціальних зв'язків, оскільки не одружений, ніде не працює.
Підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування, слідчим суддею надався дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 - 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено під час досудового розслідування та які доведені в судовому засіданні, не відпали, а тому в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість обрання зазначеного запобіжного заходу, він є здатним забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
При викладених обставинах слідчий суддя приходить висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваному ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як обставину, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину в умовах воєнного стану, а також особу підозрюваного, його матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, вважаю за необхідне визначити заставу, встановлену ст.182 КПК України у розмірі 124 050 грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімумуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Доводи сторони захисту про недоведеність ризиків та не підтвердження їх доказами слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки ризики вчинення певних дій підозрюваним у кримінальному провадженні за своєю суттю носять імовірнісний характер. Сторона обвинувачення не зобов'язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваними, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.
Слід зазначити, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, на який вказує захисник, на даний час не спроможний гарантувати його належну поведінку. Жоден із інших альтернативних запобіжних заходів не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існують на даний час.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури, або суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Калуського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання або роботи.
- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду закордон, на час, до прийняття кінцевого процесуального рішення у справі, або до постановлення відповідного рішення, щодо зняття такого обмеження.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 197, 198 КПК України, керуючись ст. 196, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчої СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № №12022091160000057 від 18.03.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 09.55 год 29 березня 2022 року.
Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 закінчується о 09.55 год 27 травня 2022 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в УВП №12 м. Івано-Франківська.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 27.05.2022.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави такі обов'язки:
- прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури, або суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Калуського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання або роботи.
- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду закордон, на час, до прийняття кінцевого процесуального рішення у справі, або до постановлення відповідного рішення, щодо зняття такого обмеження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі УВП №12 м.Івано-Франківська.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа УВП №12 м. Івано - Франківськ негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити слідчого суддю Долинського районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Долинського районного суду ОСОБА_1