03.03.2022 Справа №607/22444/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , яка являється онукою позивача. Відповідач не проживає у даній квартирі з моменту реєстрації, а саме з 1999 року, не користується нею та участі в сплаті комунальних послуг не приймає. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 10 січня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися.
Відповідач належним чином повідомлялася про час та місце судового розгляду, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не надала, тому, згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Третя особа в судове засідання не з'явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04 грудня 1996 року, виданим Міським бюро технічної інвентаризації.
В даному житловому приміщенні, крім інших осіб, зареєстрована відповідач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою від 09 грудня 2020 року №2400. Проте, ОСОБА_2 не проживає за даною адресою, що підтверджується актами від 16 грудня 2020 року та від 18 січня 2021 року.
Відповідно до Акту обстеження житлових умов по АДРЕСА_2 від 16 грудня 2020 року, комісія в складі майстра дільниці ОСОБА_3 , паспортиста ОСОБА_4 , склали акт про не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 на основі тверджень сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
Відповідно до Акту обстеження житлових умов по АДРЕСА_2 від 18 січня 2021 року, комісія в складі майстра дільниці ОСОБА_3 , паспортиста ОСОБА_4 , склали акт про не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 на основі тверджень сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
У відповідності до ч. 2 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом і втрачають це право, якщо відсутні в ньому без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», зі змінами та доповненнями, у справах про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені законом строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, з особами, що потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
При цьому судом не здобуто жодних доказів про поважність причин не проживання відповідача у спірному житлі.
Абзацом 3 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця проживання.
Тому, враховуючи те, що судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , однак більше одного року за вказаною адресою не проживає, останньою не доведено поважності на обґрунтування власної відсутності в житлі, тому позов є підставним та підлягає до задоволення.
Крім цього, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-282, 288, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 64, 156 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908, 00 грн. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк