01.03.2022 Справа №607/23845/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, просить визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса за №28078 від 16.09.2021 року. Покликається на те, що 10.11.2021 року на його адресу надійшла постанова приватного виконавця Вариводи Д.В. від 02.11.2021 року про відкриття виконавчого провадження №67362261, зі змісту якої йому стало відомо, що 16.09.2021 року приватним нотаріусом Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис №28078, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість в розмірі 13230 грн. за кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, Постанову КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою було передбачено можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами та внесено зміни до Постанови КМУ №1172 від 29 червня 1992 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Тому, вчинення 16.09.2021 року, приватним нотаріусом виконавчого напису на підставі документів, які подавалися відповідачем відповідно до «Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» за кредитними договорами, який визнаний незаконним та нечинним рішенням суду, не відповідало чинному законодавству. Тому, оскільки виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, він є таким, що не підлягає виконанню.
Від відповідача ТОВ «Споживчий центр» надійшов відзив на позов, згідно якого представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Покликається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого позивач отримав грошові кошти в сумі 8000 гривень строком на 14 днів, з виплатою відсотків, та відповідно до вимог законодавства України обов'язковість нотаріального посвідчення даного договору не передбачено. У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору був змушений звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису з метою захисту своїх законних прав та інтересів, оскільки вимоги про необхідність сплати коштів та порушення строків, визначених договором, позивачем було проігноровано. Посилається на Постанову Верховного суду від 15.01.2020 року у справі №305/2082/14-ц, де зазначено, що «оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, та не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів», а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Від представника позивача - адвоката Молиня Р.П. надійшла відповідь на відзив, згідно якої він вважає, що в даних правовідносинах підлягає застосуванню постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17, оскільки дана постанова є останньою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.
Заперечення від відповідача не надходило.
Пояснення від третіх осіб не надходили.
Ухвалою судді від 24.12.2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому, згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача та його представника, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи .
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович в судове засідання не з'явився, попередньо подавши суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович у судове засідання не з'явився, попередньо подавши суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Судом встановлено, що 16 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис за №28078, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", заборгованість за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року, строк платежу за яким настав та боржником допущено прострочення платежів, в загальній сумі 13 230,00 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4 880,00 грн.; витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса - 350,00 грн. Вказаний виконавчий напис звернуто до виконання.
На даний момент за вищевказаним виконавчим написом нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Дмитром Васильовичем відкрито виконавче провадження №67362261.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу наведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.
Процедура стягнення боргу за договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18)
Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що TOB «Споживчий центр», звертаючись до приватного нотаріуса за виконавчим написом, надало підтвердження про отримання позивачем вимоги про сплату боргу.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку або позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Отже, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати стягнену виконавчим написом нотаріуса заборгованість безспірною.
Окремо суд зауважує, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений в цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.09.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подання стягувачем не нотаріально засвідченого договору є незаконним.
Зазначені обставини в сукупності вказують на недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою Володимиром Олександровичем вимог законодавства України під час вчинення виконавчого напису від 16.09.2021, а тому виконавчий напис за №28078 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою Володимиром Олександровичем 16 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованості за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року у загальній сумі 13 230,00 гривень за період з 30.01.2021 року по 21.08.2021 року, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з Товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» в дохід держави необхідно стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 908 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 263, 265, 272, 273, 280, 288, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про нотаріат», суд, -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис за №28078 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою Володимиром Олександровичем 16 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованості за Кредитним договором №24.11.2020-100005960 від 24 листопада 2020 року у загальній сумі 13 230,00 гривень за період з 30.01.2021 року по 21.08.2021 року, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» в дохід держави судовий збір за подання позову в розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А. м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, пр-т Петра Григоренка, 15, м. Київ, 02094.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, вул. Живова, 32-А, м. Тернопіль, 46008.
Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2022 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк