Єдиний унікальний номер 142/655/21
Номер провадження 2-а/142/1/22
Іменем України
24 березня 2022 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Щерби Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання Ласки Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 а до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
20 грудня 2021 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 а до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції у Вінницькій області, зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином надіслати або вручити позивачу копію постанови № БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року та усіх долучених до неї матеріалів для отримання можливості подальшого її оскарження у судовому порядку, стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Щербі Н. Л.
22 грудня 2021 року ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 а до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
17 січня 2022 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від позивача ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду від 22 грудня 2021 року, надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунено. В поданій заяві позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року, визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень в частині неналежного направлення копії постанови позивачу, витребувати у відповідача копію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 вересня 2021 року його було безпідставно зупинено поліцейським Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та повідомлено про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП. Проте, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності складалась без його участі, без достатніх на те правових підстав та з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому є безпідставною та необґрунтованою. Про існування вищевказаної постанови йому стало відомо з "Електронного кабінету водія". 10 листопада 2021 року він звернувся до ГУНП у Вінницькій області з письмовою заявою про надання копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. 12 листопада 2021 року ГУНП у Вінницькій області надало письмову відповідь з відмовою у наданні копії постанови та матеріалів долучених до неї, оскільки вказана постанова направлена до Піщанського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) для виконання в примусовому порядку.
Позивач вважає постанову необґрунтованою з наступних підстав: постанова серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 гривень позивачем на місці отримана не була, транспортний засіб, яким він керував 06 вересня 2021 року, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 09 вересня 2014 року належить на праві власності ТОВ «РДО УКРАЇНА» та наданий йому, як працівнику ТОВ «РДО УКРАЇНА» у службове користування. Вказаний транспортний засіб наданий виключно для службових поїздок, а не для перевезення вантажів та пасажирів, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. З огляду на вищевикладене вважає, що поліцейським неправомірно було винесено відносно нього дану постанову, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 21 січня 2022 року в даній адміністративній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами, передбаченими статтями 268-271, статтею 286 КАС України, призначено по справі судове засідання, встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 163 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до початку судового засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. До заяви додав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідач по справі свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте 22 лютого 2022 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача ГУНП у Вінницькій області І.В. Бешлей, який діє на підставі довіреності, просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує про те, що оскаржувана постанова серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адмністративне правопорушення винесена поліцейським сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпальком О. з огляду на те, що 06 вересня 2021 року позивач керував транспортним засобом, а саме: автомобілем "Шкода Октавія", днз НОМЕР_1 , без обов'язкового технічного контролю. Отже дії поліцейського сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпалька О. щодо виявлення 06 вересня 2021 року факту адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 є правомірними та законними. Постанова винесена уповноваженим працівником поліції на місці вчинення правопорушення у відповідності до ст. 258, 283 КУпАП. Стягнення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, накладено поліцейським у межах наданих йому повноважень і лише під час виконання службових обов'язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України та зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року. Обставини правопорушення стверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Додатково звертає увагу суду на те, що оскаржувану постанову серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року направлено до Піщанського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) для стягнення в примусовому порядку. На підставі викладеного, представник відповідача вважає позов ОСОБА_1 а до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року, винесеної поліцейським сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпальком О., позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що 09 вересня 2021 року керував транспортним засобом "Шкода Октавія", днз НОМЕР_1 , що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Частиною 3 ст. 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, у тому числі, за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю відповідно до зазначеної статті підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 09 вересня 2014 року транспортний засіб SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, має повну масу 1865 кг, масу без навантаження - 1335 кг, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, категорія - В.
Згідно з п. 1.10 ПДР України легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. Відповідно до п. 2.13 ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кілограмів (7 700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.
З огляду на викладене та вказані критерії, які визначають приналежність певного транспортного засобу до відповідної категорії, суд приходить до висновку, що транспортний засіб SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , не підпадає під критерії опису транспортних засобів, визначених категоріями С1, С, а тому не може вважатися вантажним автомобілем, однак, за своїми характеристиками даний транспортний засіб відповідає критеріям визначеним категорією В щодо легкових автомобілів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що правопорушення (у разі його вчинення) має бути належним чином зафіксоване відповідачем, беручи до уваги що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а також твердження позивача про те, що транспортний засіб SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 не підлягає обов'язковому технічному контролю неспростовані відповідачем, як у винесеній останнім постанові відносно позивача, так і шляхом надання суду належних та допустимих доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП, суд приходить до висновку, що постанова серії БАА 799143 від 06 вересня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена відповідачем, не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення позивачем п. 31.3 б) ПДР України, та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом, зокрема, ст. 251 КУпАП, доказами.
Судом також відзначається, що оскаржувана постанова серії БАА 799143 від 06 вересня 2021 року не містить посилання на інші докази (пояснення свідків, речові докази, показання технічних приладів чи технічних засобів тощо) за результатами оцінки яких відповідач встановив порушення вимог п. 31.3 б) Правил дорожнього руху та прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його (адміністративному правопорушенні) вчиненні, що в свою чергу об'єктивно позбавляє суд можливості належним чином дослідити докази по справі про адміністративні правопорушення в разі їх наявності та надати їм відповідну правову оцінку на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача, судом приймається до уваги те, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу вищенаведених норм Закону убачається, що процесуальний обов'язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Разом з цим, всупереч вимог ст. 283 КУпАП зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається можливим перевірка обставин правопорушення, оскільки не зазначено яким чином працівником поліції було встановлено даний транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю, а також відсутнє будь-яке посилання на докази, якими керувалась посадова особа при винесенні постанови.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено.
З огляду на зазначене, суд зауважує, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки транспортний засіб, яким він керував, не використовується для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку, та відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» зазначений транспортний засіб не підлягає обов'язковому технічному контролю, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність винесеної поліцейським сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпальком О. постанови серії БАА 799143 від 06 вересня 2021 року. Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив поліцейський сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпалько О., визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 121 КУпАП, та у порушенні ним (позивачем) вимог п. 31.3 б) Правил дорожнього руху, зокрема, як зазначено у постанові серії БАА від 06 вересня 2021 року про те, що порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху виразилося у керуванні транспортним засобом, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до такого висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальностіза ч. 3ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відповідачем відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, на підставі чого адміністративний позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення серії БАА 799143 від 06 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 а, як така, що винесена суб'єктом владних повноважень в порушення вимог ст.ст.245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 а за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закриттю.
Водночас, суд вважає, що вимога позивача визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень в частині неналежного направлення копії постанови позивачу, не підлягає задоволенню, в зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про скасування вищевказаної постанови.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 09 грудня 2021 року.
З огляду на вимоги ст.ст.132, 139, 143 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь позивача 908 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 121, 247, 251, 283,286 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 а до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 799143 від 06 вересня 2021 року винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Безпальком О. про притягнення ОСОБА_1 а до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 (триста сорок) гривень.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 а до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАПзакрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача ОСОБА_1 а судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі :
Позивач: ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, що знаходиться в м. Вінниця Вінницької області, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672.
Суддя: