Справа № 298/596/20 Провадження № 1-кп/304/53/2022
25 березня 2022 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
їх захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12020070070000084 від 05 березня 2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жорнава Ужгородського (Великоберезнянського) району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
двадцять другого лютого 2020 року обвинувачений ОСОБА_5 спільно зі своїм батьком ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, зустріли біля свого будинку в АДРЕСА_1 шістьох нелегальних мігрантів уродженців Республіки Шрі-Ланка, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яких у свою чергу доставили невстановлені досудовим розслідуванням особи на невстановленому слідством автомобілі з міста Києва, та яких у період з 22 лютого по 05 березня 2020 року обвинувачені, на виконання злочинних домовленостей, шляхом надання засобів для сприяння в організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, умисно утримували у попередньо підготовленому для цього приміщенні, забезпечували продуктами харчування та їжею, задля їх подальшої передачі іншим співучасникам для здійснення безпосереднього незаконного переправлення нелегальних мігрантів через Державний кордон України, однак 05 березня 2020 року о 14.05 год шість громадян Шрі-Ланки були виявлені та затримані працівниками Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 332 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що наприкінці зими 2020 року після обіду, точної дати не пам'ятає, він на вулиці неподалік свого будинку у селі М.Березний зустрів п'ять чи шість іноземців, які просили пити та десь переночувати. Він їх впустив до будинку, однак вони пробули у нього довше, оскільки не мали куди йти. З їх пояснень зрозумів, що вони у подальшому будуть перетинати кордон. Спілкувався з ними як міг, української мови вони не знали. Просив суворо його не карати, оскільки жалкує про вчинене.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні так само визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину та показав, що два роки тому на початку весни він приїхав до будинку батька у селі М.Березний, де періодично також проживає, та дізнався, що у нього проживають нелегальні мігранти. Це були іноземці, п'ятеро чи шестеро чоловік, які мали темний колір шкіри. Батько їх привів додому помитися та накормив, кошти за це вони не просили і не брали, навпаки давали їм їсти за свій рахунок двічі на день. Зі слів батька він знав, що вони поживуть у них декілька днів, а далі будуть перетинати кордон. Згодом до будинку прийшли працівники поліції та забрали вказаних осіб. Також просив його суворо не карати.
Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинувачених, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.
Відтак з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні (злочині) і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 332 КК України як сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили тяжкий злочин.
Як особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем проживання характеризуються позитивно, проживають вдвох у будинку, який належав покійній ОСОБА_13 ; на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають.
Обставин, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим суд не знаходить.
Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням її особи, ступеня тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі № 205/7091/16-к від 17 жовтня 2019 року Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особи обвинувачених, які свою провину визнали, враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі строком на 5 п'ять років з їх звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з випробувальним строком три роки та покладенням обов'язків, передбачених положеннями статті 76 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження та особі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчився 02 червня 2020 року, а відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту у визначений період доби - 10 червня 2020 року, протягом судового розгляду даного кримінального провадження такі не обиралися, на даний час клопотань про обрання запобіжних заходів суду не подано, отже питання щодо них судом не розглядається.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2020 року у вигляді арешту майна - автомобіля марки «SKODA OCTAVIA А-5», сірого кольору, р/н Словацької Республіки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , та технічного паспорту на вказаний транспортний засіб № НОМЕР_3 , де вписано власника автомобіля: Vlastnik vozidla - Ruslan SHELESNAK, скасовані ухвалою слідчого судді цього ж суду від 21 травня 2020 року.
Питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку ст. 100, 174 КПК України.
Через відсутність наданих стороною обвинувачення належних доказів наявності процесуальних витрат у даному кримінальному провадження, долю таких суд не вирішує.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у справі, а саме автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А-5», сірого кольору, р/н Словацької Республіки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , та технічний паспорт на вказаний транспортний засіб № НОМЕР_3 , де вписано власника автомобіля: Vlastnik vozidla - Ruslan SHELESNAK, які повернуті законному володільцю ОСОБА_14 на зберігання під розписку - такому повернути.
Речові докази у справі, а саме банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , дві пластикові картки з фотографією та іменем MR.AVIJINTHAN, аркуш паперу з написом 3336, дві банкноти номіналом 50 євро, грошові кошти Шрі-Ланки на суму 1 210 грошових одиниць, одну банкноту номіналом 10 гривень, що вилучені під час огляду будинку АДРЕСА_1 у особи на ім'я ОСОБА_15 - такому повернути; одну банкноту номіналом 1 000 рублів, що вилучена під час огляду будинку АДРЕСА_1 у особи на ім'я ОСОБА_16 Седів - такому повернути; аркуш паперу з написом іноземною мовою, гаманець, два аркуші паперу з нерозбірливими надписом, банківську картку № НОМЕР_9 , одну банкноту номіналом 50 доларів, одну банкноту номіналом 1 гривня, грошові банкноти Шрі-Ланки на суму 250 грошових одиниць, одну банкноту 100 рублів, що вилучені під час огляду будинку АДРЕСА_1 у особи на ім'я ОСОБА_17 - такому повернути; гаманець, банківські картки № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , одну банкноту номіналом 5 доларів, три банкноти номіналом 1 долар, що вилучені під час огляду будинку АДРЕСА_1 у особи на ім'я ОСОБА_18 - такому повернути; шість мобільних телефонів, шість пачок вермішелі швидкого приготування «Ролтон з куркою»; тапочки синього кольору; 17 пачок вермішелі швидкого приготування «Ролтон з куркою», дві пачки рису, які вилучені під час огляду 05 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 у обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - такому повернути.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 11 березня та 09 квітня 2020 року у виді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1