28 березня 2022 року Справа № 160/24230/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якій позивач, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо неоформлення паспорту громадянина України в зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу ГУДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту на нове прізвище ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р № 2503-ХІІ - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті укладення шлюбу позивач змінила прізвище, у зв'язку з чим, звернулась до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на нове прізвище. Проте, відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив у оформленні та видачі паспорта. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 21.02.2022 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, а відповідно лист-відповідь ГУ ДМС у Дніпропетровській області не є рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги. Відповідач зазначає, що для оформлення паспорта книжечки громадянина України заявнику необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року та документи, перелік яких визначено розділом 4 Тимчасового порядку.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.08.2021 року, у зв'язку з реєстрацією 24.07.2021 року шлюбу, та зміною свого прізвища на прізвище чоловіка " ОСОБА_3 ", позивач звернулась до Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою (вх. № Л-161/6/1235-21 від 05.08.2021 року) про обмін паспорту, в зазначеній заяві просила видати новий паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-ХІІ.
Разом із заявою було подано дві фотокартки, копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копія паспорту, який потрібно обміняти.
Листом за вих. №1235-1533/1235-21 від 20.08.2021 року Новомосковським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було відмовлено у видачі паспорту у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, та повідомлено, що Державна міграційна служба, до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспортів громадянина України зразка 1994 року, здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, затвердженому Наказом МВС № 456 від 06.06.2019 року "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 32 Конституції України закріплено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до статті 5 Закону України від 18.01.2001 №2235 «Про громадянство України», документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503).
Згідно пунктів 2, 3 Положення №2503 паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Відповідно до п.16 Положення №2503 обмін паспорта провадиться, зокрема, у разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 5, 6, 8 Положення №2503 терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Наведені правові норми є чинними, а тому підлягають застосуванню.
Статтею 4 Закону України від 20.11.2012 №5492 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон - №5492) визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492 документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
За змістом статті 14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно частини 3 статті 13 та частини 4 статті 21 Закону №5492, паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону №5492).
Відповідно до частини 2статті 21 Закону №5492 кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302) до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється.
Відповідно до пункту 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Як встановлено судом, бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене релігійними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу.
За приписами частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, Великою Палатою Верховного Суду України в постанові від 19.09.2018 в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) викладено наступні правові висновки.
Норми Закону №5492 на відміну від норм Положення №2503 не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
За викладеними підставами Велика Палата Верховного Суду вказала на протиправність дій територіального органу ДМС з відмови у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474, яким внесено зміни до Закону №5492, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України, на якій діяло два нормативних акта: Положення про паспорт №2503 і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3ст. 21 Закону №5492), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі, суд погоджується із доводами позивача.
Суд критично ставиться до висновків відповідача, викладених у відзиві стосовно того, що відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки обґрунтована, тим, що відповідачем подано заяву не за зразком, визначеним діючим законодавством. Суд зазначає, що відповідно до змісту листа відповідача №1235-1533/1235-21 від 20.08.2021 року, підставою для відмови є посилання на положення постанови КМУ стосовного того, що в разі якщо особа змінила прізвище та отримала документ, що підтверджує ці обставини, то здійснюється обмін паспорта.
Суд зазначає, що подання позивачем заяви в довільній формі не стало для відповідача підставою для відмови у видачі паспорта у формі книжечки.
Щодо обраного позивачем способу захисту.
Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо неоформлення паспорту громадянина України в зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Водночас, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
В свою чергу дії це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
На заяву позивача, відповідач фактично відмовив позивачу у видачі паспорту у формі книжечки зразка 1994 року, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня бездіяльність з боку відповідача.
При цьому, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо неоформлення паспорту громадянина України в зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу ГУДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту на нове прізвище ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р № 2503-ХІІ - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дії щодо відмови позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7) в особі Новомосковського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (51206, м. Новомосковськ, вул. Шевченко, 39) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо неоформлення паспорту громадянина України в зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту на нове прізвище ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р № 2503-ХІІ - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
В іншій частині позовних вимог,- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 37806243) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 28.03.2022 року.
Суддя О.М. Неклеса