Кримінальне провадження № 629/7008/18
Номер провадження 1-кп/629/33/22
28 березня 2022 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, не працюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 10.07.2014 року вироком Близнюківського районного суду Харківської області за ч.2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, 04.04.2016 року вироком Близнюківського районного суду Харківської області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений згідно ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 року на підставі ст. 3 ЗУ «Про амністію у 2016 році», -у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 119, ч.2 ст.185 КК України,-
23.10.2018 року близько 16:00 години ОСОБА_4 знаходився на літньому майданчику магазину «Роксолана» за адресою: АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Перебуваючи за вище вказаною адресою у ОСОБА_4 на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_6 . В ході конфлікту, ОСОБА_4 , перебуваючи біля ОСОБА_6 , маючи умисел на нанесення йому тілесних ушкоджень, діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_6 , хоча повинен і міг передбачити настання зазначених наслідків, діючи умисно, зі значною силою штовхнув руками ОСОБА_6 у плечі, від чого останній впав та вдарився правою скроневою частиною голови об кут стола. Внаслідок поштовху та послідуючого падіння і удару правою скроневою частиною голови об кут стола ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови з крововиливом під оболонки головного мозку, від якої помер. Згідно висновку експерта № 12-14/284-ЛЗт/18 причиною смерті ОСОБА_6 є гостре порушення мозкового кровообігу, зумовлене тупою травмою голови, спричиненою від травматичної дії в праву скроневу область і утворилася при падінні його на твердий предмет з наданим тілу прискоренням, тобто могла утворитися при падінні на кут стола.
Крім того, 25.01.2020 року близько 15:00 год. ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 прийшли до свого знайомого ОСОБА_8 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 . Перебуваючи в гостинній кімнаті будинку з дозволу останнього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої. Під час того, коли ОСОБА_8 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, заснув, ОСОБА_7 покинув будинок останнього. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Знаходячись в стані алкогольного сп'яніння і реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тим, що із сторонніх осіб ніхто не бачить його дії, повторно, ОСОБА_4 викрав належний ОСОБА_8 мобільний телефон, марки «FLY», моделі «Life Compact Dark Blue», вартістю 1105 гривень, який знаходився на столі в гостинній кімнаті вищевказаного домоволодіння. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на вищевказану суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надав телефонограму(т.3 а.с. 46 зв.бік) про розгляд справи за його відсутності. Міру покарання залишив на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження за ч.2 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст. 119 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, характер та механізм своїх дій, від дачі показань та пояснень відмовився. Позовну вимогу цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з нього матеріальної шкоди визнав повністю, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди визнав частково- в сумі 100000 грн. Пояснив, що до теперішнього часу він не міг відшкодувати потерпілій матеріальну та моральну шкоду, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі, так як хворів і не мав можливості працевлаштуватися. Висловлював жаль з приводу вчиненого, розкаювася, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні 25.05.2020 пояснила, що 23.10.2018 вона прийшла додому близько 18.30 год. Її син ОСОБА_6 був вдома та розповів, що на літньому майданчику магазину «Роксолана» у нього відбувся конфлікт з раніше незнайомим йому ОСОБА_4 , який безпричинно до нього чіплявся. Та, оскільки ОСОБА_4 був більший за її сина, ОСОБА_6 , щоб захиститися, поклав в капюшон своєї куртки цеглину і вдарив нею ОСОБА_4 по плечу. Також син розповідав їй, що ОСОБА_4 бив його по голові та вдарив об решітку. На голові у сина були тілесні ушкодження у виді двох рубців та припухлість на обличчі збоку. Після того, як вони з сином повечеряли, останній запитав, чи є у неї 100 грам, щоб випити, та коли вона відповіла, що алкоголю немає, ОСОБА_6 взув на босу ногу сланці та о 21.15 год. вийшов з дому у кіоск. Приблизно о 21.30 год. вона зателефонувала сину на мобільний телефон, але абонент був недоступний. Трохи зачекавши, вона вийшла на вулицю та побачила сина, який лежав поблизу кіоску, та біля нього вже була карета швидкої допомоги і медики.
Крім повного визнання винуватості, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:
Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що в 2018 році вдень вона прийшла на літній майданчик магазину «Роксолана», розташованого в м. Лозова на 4-му мікрорайоні. Там вже перебували її нині померлий хлопець ОСОБА_11 разом з ОСОБА_4 , якого вона того дня побачила вперше. Вона з ОСОБА_11 сиділи пили каву та спілкувалися за одним столиком, поряд з ними за столиками сиділи ОСОБА_4 та її знайомий ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 був напідпитку та словесно зачіпляв ОСОБА_4 . Вона зрозуміла, що між ними були неприязні відносини з приводу якоїсь дівчини, оскільки вони голосно сперечалися з цього приводу, штовхалися та переміщалися по літньому майданчику, в тому числі від одного столика до іншого, тимчасово заспокоювалися, а потім знову починали сваритися та битися. Вона просила ОСОБА_6 йти додому, оскільки була в добрих відносинах з ним та його дружиною. Під час чергової сварки ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_6 і від цього поштовху останній вдарився об кут столу головою чи плечем, більш детально вона не розгледіла, та впав сідницями на підлогу. Впавши на підлогу, ОСОБА_6 сказав, що в нього лопнув геморой, підвівся та побіг до квартири своєї матері, яка знаходилася неподалік. Після чого вона з ОСОБА_11 посиділи на літньому майданчику за столиком ще близько 40 хвилин та пішли додому, а ОСОБА_4 , як вона пам'ятає, залишився. По дорозі біля поліклініки вона побачила кросівки, в яких був ОСОБА_6 , та, здивувавшись, забрала їх, щоб не вкрали, а вранці планувала віддати їх ОСОБА_6 . Ввечері того ж дня їй зателефонувала їх спільна з дружиною ОСОБА_6 знайома, яка повідомила, що ОСОБА_6 помер. Після чого вона зателефонувала до поліції і повідомила, що в неї знаходяться кросівки, належні потерпілому. Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що восени 2018 року приблизно о 15.40 год. вона після роботи прийшла зі своєю подругою ОСОБА_13 на літній майданчик магазину «Роксолана» за адресою: АДРЕСА_3 , де пробули близько 40 хвилин, та за першим столиком пили чай і каву. Коли вони прийшли до кафе, через один столик від них сиділи ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на столі у яких в бокалах було пиво. Вони гучно спілкувалися. Потім всі вони підвелися з-за столу та почали про щось сперечатися. В ході суперечки ОСОБА_4 схопив за одежу меншого за статурою ОСОБА_6 та штовхнув останнього на залізну решітку на дверях літнього майданчику, об яку ОСОБА_6 вдарився головою. Після чого їх розборонив ОСОБА_11 , який відвів з собою ОСОБА_4 , а вона запросила раніше їй знайомого ОСОБА_6 за свій столик. ОСОБА_6 присів за їхній столик, на барі купив бокал слабоалкогольного напою- сидру та деякий час пив його у них за столиком. Після удару об решітку ОСОБА_6 залишився на ногах, ніяких видимих тілесних ушкоджень у нього не було та він ні на що не скаржився. Він був одягнений у футболку, штани, кросівки, на руці у нього висіла спортивна кофта з капюшоном. Приблизно через 15 хвилин вона з ОСОБА_13 пішли з кафе, а вище перелічені особи залишалися, при цьому ОСОБА_6 продовжував сидіти за їхнім столиком. Пояснила, що вона не бачила, щоб ОСОБА_6 падав на підлогу чи на стіл.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює в магазині «Роксолана», розташованому в м. Лозова, мікрорайон 4, буд. 36А. В 2018 році навесні чи восени, більш точно вона не пам'ятає, в післяобідній час вона проходила повз літнього майданчику вказаного магазину та побачила конфліктну ситуацію і штовханину. Підійшовши, вона побачила, як раніше не знайомий їй ОСОБА_4 штовхається з іншим хлопцем, який був худіший та менший за нього. На її зауваження, останні їй відповіли, що вони по дружньому обіймаються. При цьому хтось з присутніх на літньому майданчику когось з них тримав, хтось когось з них вмовляв. Після того, як вона зробила зауваження, ті хлопці залишилися на літньому майданчику, бійки та криків вона не чула, інакше б викликала поліцію. Потім вона зайшла в приміщення магазину. Пояснила, що менший хлопець з тих, що штовхалися, до обіду декілька разів заходив до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та придбав горілку. Також зазначила, що в подальшому на літньому майданчику магазину працівники поліції проводили слідчий експеримент.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем в магазині «Роксолана», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . 23.10.2018 в післяобідній час вона працювала в лікеро-горілчаному відділі, та в той день вона продавала горілку і сидр ОСОБА_6 та щось з алкогольних напоїв ОСОБА_4 . Бачила, як ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, але не бачила, щоб алкоголь вживав ОСОБА_4 . Через відкриті двері магазину вона чула голосну суперечку та бачила, як ОСОБА_6 поклав в капюшон кофти цеглину, якою були підперті двері магазину, та, взявши за поворозки капюшону, замахувався тією цеглиною на ОСОБА_4 . Потім вони обидва відскочили від дверей, та вона не бачила, чи вдарив тією цеглиною ОСОБА_6 , чи ні. Після чого вона вийшла з магазину та сказала їм, щоб припинили бійку і сварку. Коли вона вийшла, ОСОБА_6 вже сидів за столиком разом з ОСОБА_12 , яка повідомила, що вони посадили останнього за свій столик, закривши його собою. Тілесних ушкоджень у будь-кого з присутніх на літньому майданчику вона не бачила. Потім вона зайшла в приміщення магазину, звідки не було видно, що відбувається на літньому майданчику, однак після того, як вона зайшла, то чула, що надворі між вищевказаними особами ще відбувалися сутички.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що в 2018 році в денний час доби вона з ОСОБА_12 перебувала на літньому майданчику магазину «Роксолана», розташованому в м. Лозова на мікрорайоні 4 біля будинку № 36, де пили каву. Вони сиділи за першим столиком від входу. Вона чула, як у нею за спиною спілкувалися чоловіки на підвищених тонах. Один з тих хлопців кричав з приводу того, що інший поклав в капюшон камінь. Коли вона повернулася, то побачила, як приблизно за 4 метри від неї штовхалися двоє раніше незнайомих їй парубки, одним з яких був ОСОБА_4 , а інший, як в подальшому вона дізналася - ОСОБА_6 . Потім вона відвернулася. З приводу чого ті хлопці сварилися та штовхалися, їй невідомо. Вона чула, як ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_6 , після чого сильно загриміла та затремтіла решітка, тож вона зрозуміла, що ОСОБА_6 вдарився об ту решітку. Після чого ОСОБА_12 сказала ОСОБА_4 , щоб не чіпав ОСОБА_6 , який був у стані алкогольного сп'яніння, та запропонувала останньому сісти за їхній столик, і він сів біля ОСОБА_12 , з її сторони. На її думку ОСОБА_12 була знайома з ОСОБА_6 , оскільки покликала останнього за їхній столик, назвавши його ім'я - ОСОБА_16 . Потім вони посиділи на тому літньому майданчику близько 7-10 хвилин, та пішли звідти разом з ОСОБА_12 . Що відбувалося далі в тому кафе, та куди ділися ті чоловіки, вона не бачила. В подальшому вона дізналася про смерть ОСОБА_6 .
Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що 23.10.2018 о 20.00 год. вона як продавець заступила на зміну в кіоску, розташованому в м. Лозова на 4-му мікрорайоні, біля поліклініки. Після 20.00 год. через віконце кіоску вона продала незнайомому їй молодому чоловіку пляшку горілки. Вона звернула увагу на того парубка, оскільки на вулиці було холодно, а він був без шкарпеток, взутий у літні резинові тапки. Обличчя останнього вона не розгледіла, оскільки було темно. Крім нього біля віконечка не було нікого. Приблизно через 10 хвилин інші покупці повідомили її, що той хлопець лежить на тротуарі неподалік. Після того, як на місце події прибула поліція, вона впізнала того парубка, як покупця, по ногах без шкарпеток та резинових тапках.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2018 року його знайомий ОСОБА_4 зателефонував йому та запропонував прогулятися. Приблизно о 21.00-22.00 год. вони з ОСОБА_4 зустрілися в м. Лозова на вулиці та останній запропонував йому пройтися в напрямку магазину «Роксолана», повідомивши, що йому необхідно там з кимось зустрітися. Вони пішли по вулиці та на 4 мікрорайоні біля кіоску побачили раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який купив пляшку у віконці кіоску. Коли ОСОБА_4 побачив ОСОБА_6 , то сказав, що йому необхідно поговорити з останнім, а його попросив зачекати. Він залишився чекати біля кіоску, на освітленому місці, а ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , запропонувавши останньому поговорити. Вони відійшли за кут, де було відсутнє освітлення, та приблизно через 5-6 хвилин він почув між ними сварку, яка тривала менше 1 хвилини. Після чого він почув звук, схожий на удар об землю при падінні. Він одразу підійшов до того місця, звідки почув той звук, та побачив ОСОБА_6 , який лежав на асфальтовій стежці, що веде від магазину «Роксолана» до поліклініки, між лікарнею та кіоском. Біля ОСОБА_6 мовчки, переляканий та розгублений, знаходився ОСОБА_4 , який, спочатку навприсядки придивлявся, що відбулося з ОСОБА_6 та щодо його стану, а потім підвівся. На його думку, ОСОБА_4 був в шоці і не розумів, що відбулося, та хвилювався з приводу стану ОСОБА_6 , який лежав на боці, тихо хрипів, декілька разів смикнувся, а потім не рухався, на скроні у нього була кров. Пояснив, що він дав ОСОБА_4 свій мобільний телефон, з якого останній телефонував в службу 103 та викликав швидку допомогу. Приблизно через 5 хвилин до ОСОБА_6 підійшов перший перехожий, а потім підійшли ще люди, які викликали поліцію. Чи викликали ті люди швидку допомогу, йому невідомо. Зазначив, що поліцейські та карета швидкої допомоги приїхали приблизно через 15-25 хвилин, після того, як він почув звук падіння та підійшов до ОСОБА_6 . Також пояснив, що він не бачив та не чув, про що розмовляли ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , він не цікавився та йому невідомо, з приводу чого у останніх був конфлікт. Зазначив, що його допитували співробітники поліції з приводу вказаної події.
Показаннями свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що восени 2018 року, в темний час доби, коли він зі своїм братом проходив по алеї в м. Лозова на 4 мікрорайоні біля магазину «Роксолана», то побачив чоловіка, який лежав на асфальті поблизу цілодобового кіоску. Вони підійшли до того чоловіка, його брат перевірив у останнього пульс, а він зателефонував до служби 103 та 102, викликавши швидку допомогу та поліцію. Спочатку приїхала карета швидкої допомоги, медики констатували, що потерпілий не дихає. Потім приїхали поліцейські. Пояснив, що коли вони з братом підійшли до потерпілого, той лежав на спині, одна його нога була підвернута під іншу, на одній нозі у нього був резиновий тапок, а інший тапок лежав неподалік, ноги були без шкарпеток, хоча на вулиці було прохолодно.
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 24.10.2018 було внесено відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню № 12018220380001901 за ч.1 ст. 119 КК України(т.1 а.с. 141);
-рапортом за подією 102 № 29172097, згідно якого 23.10.2018 о 21.33 год. до ЧЧ Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_19 про виявлення неопізнаного трупа в АДРЕСА_5 (т.1 а.с. 142);
-рапортом за подією 102 № 29175859, згідно якого 24.10.2018 до ЧЧ Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_10 про смерть ОСОБА_6 (т.1 а.с. 143);
-протоколом огляду місця події від 23.10.2018 року з додатком- фототаблицею ( т. 1 а.с. 144-151);
-протоколом огляду місця події від 25.10.2018 року з додатком- фототаблицею ( т. 1 а.с. 156-160);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 27.10.2018р. з додатком-відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як на місці події ОСОБА_4 розповідає про обставини вчинення ним злочину 23.10.2018 року в тому числі, механізм своїх дій стосовно потерпілого та взаєморозташування, показав стіл, об кут якого потерпілий вдарився головою ( т.1 а.с. 161-166);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 15.11.2018 року з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як на місці події свідок розповідає про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 , в тому числі, взаєморозташування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , механізм дій обвинуваченого по відношенню до потерпілого, показала стіл, об кут якого потерпілий вдарився та зазначила стосовно тілесних ушкоджень, які з'явились у потерпілого після вказаного удару, зокрема, в області скроневої частини голови (т. 1 а.с. 171-176);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2018, за участю свідка ОСОБА_10 (з додатком до протоколу), в якому зафіксовано, що свідок впізнала ОСОБА_4 , як особу на ім'я ОСОБА_20 , у якого 23.10.2018 на літньому майданчику магазину «Роксолана» виник конфлікт з ОСОБА_6 (т. 1 а.с.189-192);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 15.11.2018 року з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як свідок розповідає про обставини конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що відбулися на літньому майданчику магазину «Роксолана» (т. 1 а.с. 179-184);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2018, за участю свідка ОСОБА_12 (з додатком до протоколу), в якому зафіксовано, що свідок впізнала ОСОБА_4 , як особу на ім'я ОСОБА_20 , у якого 23.10.2018 на літньому майданчику магазину «Роксолана» виник конфлікт з ОСОБА_6 (т. 1 а.с.185-188);
-висновком № 12-17/231-ЛЗт/18 від 26.11.2018р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 та висновком № 12-14/284-ЛЗт/18 від 26.11.2018р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , відповідно до яких причиною смерті ОСОБА_6 став набряк головного мозку, зумовлений тупою травмою голови з крововиливом під оболонки головного мозку. Враховуючи ступінь розвинення ранішніх трупних змін можна стверджувати, що смерть ОСОБА_6 настала між 21:00 і 21:30 годинами 23.10.2018 року. В ході проведення експертизи трупа ОСОБА_6 встановлені наступні тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді саден на лобі зліва в 4 см від серединної лінії і 1,5 см від брови(3,2х 1,6 см), на зовнішній третині лівої брови(1,7 х 0,9 см), синці на верхньому віці правого ока ближче до зовнішнього кута(1,5 х 1,1 см), крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобовій ділянці зліва в області садна (2,3 х 2 см) і в лівій лобово-тім'яній ділянці (4 х 0,9 см), крововилив в товщу правого скроневого м'яза (6 х 4 см), крововиливи під м'які мозкові оболонки в правій і лівій скроневих областях (при судово-гістологічній експертизі шматочків головного мозку від трупа ОСОБА_6 встановлено: у головному мозку виявлений дифузний субарахноїдальний крововилив із заходом в борозну, осередкові периваскулярні крововиливи в речовину мозку з еритроцитів з переважно чіткими контурами, спазм артерій, набряк і вогнища набряку-набрякання мозкової тканини); садна на тильній поверхні основної фаланги 5-го пальця правої кисті (0,6 х 0,5 см і 0,5 х 0,4 см); синець на ліктьовій поверхні правого передпліччя в нижній третині (1,8 х 1,2 см). Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які не відобразили своїх індивідуальних особливостей або при ударі (ударі-ковзанні) о такі. Колота ранка в лівому ліктьовому згині, яка утворилася від колючої дії ін'єкційної голки, і відношення до причини смерті не має. Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між травмою голови з крововиливом під оболонки головного мозку і настанням смерті ОСОБА_6 . Інші тілесні ушкодження, встановлені в ході проведення експертизи трупа ОСОБА_6 не мають прямого відношення до причини його смерті. За ступенем тяжкості: вищевказана тупа травма голови з крововиливом під оболонки головного мозку (субарахноідальний крововилив)- це тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя; садна та забиті рани-це легкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя; синці, садна і колота ранка в ліктьовому згині- це легкі тілесні ушкодження. При судово-медичній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в кількості: в крові-4,78%, в сечі-4,84%, що відповідає його вмісту при тяжкому отруєнні алкоголем. Висновки судово-токсикологічної експертизи: при судово-медичній експертизі печінки, м'яких тканин з місцем ін'єкції, сечі та жовчі трупа ОСОБА_6 встановлено: 1) в печінці, м'язовій тканині з місцем ін'єкції та сечі барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гіосциамін, скополамін, кокаїн, пахикарпин, кофеїн, димедрол, ефедрон, ефедрин, опій, похідні піразолону, фенотіазіну та 1,4-бенздіазепину не виявлені; 2) в печінці похідні фенотіазіну не виявлені; в жовчі та сечі морфін не виявлений. Травма голови, що зумовила настання смерті ОСОБА_6 спричинена від травматичної дії в праву скроневу область і утворилася при падінні його на твердий предмет з наданим тілу прискоренням, тобто могла утворитися при падінні на кут столу. Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між травмою голови і настанням смерті ОСОБА_6 . Людина після отримання таких тілесних ушкоджень, які встановлені при експертизі трупа ОСОБА_6 здатна вчиняти будь-які самостійні дії(пересуватися, кричати, чинити опір, тощо) протягом досить значного часу, зумовленим явищами здавлення головного мозку внутрішньочерепною гематомою чи набряком головного мозку і залежить від індивідуальних особливостей організму. Маловірогідне утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 при падінні його на площину. Всі тілесні ушкодження, що виявлені на трупі ОСОБА_6 мають ознаки прижиттєвості, були спричинені в строк менше доби до часу настання смерті, а по травмі голови, яка зумовила настання смерті ОСОБА_6 можна сказати більш точно, адже згідно висновків судово-гістологічної експертизи по мікроскопічній картині шматочків головного мозку з травмованих ділянок головного мозку випливає, що вищезазначена травма голови з крововиливом під оболонки головного мозку була спричинена за 4-6 годин до часу настання його смерті. Тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_6 не відобразили в собі індивідуальних особливостей предмету (предметів), яким вони були спричинені, а отже і не можливо достовірно сказати від дії яких саме тупих твердих предметів вони утворилися. Не мається достатніх судово-медичних даних для висловлювання про взаєморозташування нападника і ОСОБА_6 в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень. Покази, надані підозрюваним ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту 27.10.2018, в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень, що встановлені в ході проведеної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_6 (т.1 а.с. 152-155, 167-170);
-висновком № 12-14/285-ЛЗт/18 від 27.11.2018р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , з урахуванням даних із наданих протоколів проведення слідчих експериментів і у відповідь на поставлені питання: 1. Покази, надані свідком ОСОБА_10 в ході проведення слідчого експерименту 15.11.2018 в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень, що встановлені в ході проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 . Маловірогідне утворення травми голови, яка зумовила настання смерті ОСОБА_6 при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту 15.11.2018 (вытянул того из-за стола и с размаху ударил о металлическую решетку, которой огорожена летняя площадка, после чего положил Александра спиной на стол и схватил рукой за горло стал душить), а інших подій вона вже не бачила, адже пішла з кафе(т.1 а.с. 177-178);
Допитаний в судовому засіданні 09.06.2021 судово-медичний експерт Лозівського міжрайонного відділення ХОБСМЕ ОСОБА_21 роз'яснив вищевказані висновки експерта.
-постановою слідчого від 25.10.2018 про визнання речовими доказами скляну пляшку 0,25 літра з горілкою «Козацька рада», полімерну пляшку мінеральної води «Себек» 1,5 літра та частину цеглини(т.1 а.с. 208).
Згідно копії актового запису про смерть № 237 від 06.03.2019 свідок ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с. 97).
Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, проаналізував та оцінив досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 за епізодом від 23.10.2018 року складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та за епізодом від 25.01.2020 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та доведеності вини у їх вчиненні.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом від 23.10.2018 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 119 КК України- вбивство, вчинене через необережність, та за епізодом від 25.01.2020 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів. Основним об'єктом посягання злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, є життя людини, яке згідно Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, за ч. 2 ст. 185 КК України- є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, за ч.1 ст. 119 КК України- не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, за ч.2 ст. 185 КК України, суд визнає щире каяття, за ч.1 ст. 119 КК України- не встановлено.
Доводи захисника та обвинуваченого про те, що останній щиро розкаявся у вчиненому, суд оцінює критично, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Вказана позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22.03.2018 р. справа № 759/7784/15-к.
Однак всупереч твердженням обвинуваченого і захисника, ОСОБА_4 протягом тривалого часу судового розгляду вказаного кримінального провадження не намагався та не відшкодував потерпілій ОСОБА_9 завдану злочином шкоду.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умов здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень(т.2 а.с. 26-28).
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має хронічні захворювання, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо, не одружений, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, знову вчинив два епізоди злочинів, один з яких з необережності, другий -умисний корисливий, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, та з урахуванням досудової доповіді органу пробації, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, остаточне покарання слід призначити за правилами ст.70 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстави для застосування ст.ст.69,69-1 КК України відсутні.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Потерпіла ОСОБА_9 та її представник просили задовольнити цивільний позов в повному обсязі, а саме в розмірі 10000 грн. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 300000 грн. на відшкодування моральної шкоди, з підстав відображених у позовній заяві.
Обвинувачений визнав повністю позовну вимогу про стягнення з нього на користь потерпілої матеріальної шкоди. Позовну вимогу про стягнення моральної шкоди визнав частково, не заперечував, що повинен відшкодувати завдану шкоду, однак вказав, що заявлена сума є завеликою та непосильною для нього.
Дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, з огляду на наступне.
В позовній заяві потерпілою ОСОБА_9 визначено ціну позову 305300 грн., в обґрунтування позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди потерпіла зазначила, що у зв'язку зі смертю сина вона понесла матеріальні витрати на його похорон в сумі 5300 грн., що підтверджено рахунком № 78 від 24.10.2018 (т.1 а.с. 28-30).
Таким чином, позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в розмірі 5300 грн.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.
Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, потерпілій ОСОБА_9 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку зі смертю свого сина, втратою її рідної людини, який був для неї підтримкою, порадником та помічником, у зв'язку з чим вона пригнічена цією трагедією, відбулося порушення її звичайного способу життя; погіршення психічного стану та стану здоров'я. Отже беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, потерпіла безповоротно втратила сина, перенесла страждання, пов'язані з його смертю, з його похованням і продовжує нести ці душевні страждання, та зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 150000 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.
За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, а саме- в сумі 150000 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
До обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту з 29.10.2018 по 29.12.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_4 .
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119 КК України, та ч. 2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1(одного) року 6(шести) місяців позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 119 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного затримання в порядку виконання даного вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6/1113СЕ-20 від 18.05.2020 року в сумі 817,25 гривень (Код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП).
Цивільний позов ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.п.н. НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином 5300(п'ять тисяч триста) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000(сто п'ятдесят тисяч) гривень, а всього 155300(сто п'ятдесят п'ять тисяч триста) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.05.2020 року на: мобільний телефон марки «FLY» моделі «Life Compact Dark Blue».
Після набрання вироком суду законної сили речові докази: скляну пляшку 0,25 літра з горілкою «Козацька рада», полімерну пляшку мінеральної води «Себек» 1,5 літра та частину цеглини, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 18/111(номер книги обліку речових доказів 733)-знищити, як такі, що не представляють цінності; мобільний телефон марки «FLY» моделі «Life Compact Dark Blue», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 20/312(номер книги обліку речових доказів 733)- повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1