Справа № 346/6078/21
Провадження № 2/346/431/22
18 березня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
секретаря Копильців І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що вони є власниками в рівних частках квартири, що в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.12.1996 року .
Відповідач ОСОБА_5 , який є зареєстрований у вказаній квартирі не проживає в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин , про що складено Акт. 24.09.2021 шлюб між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 розірвано. Зазначили, що, як їм відомо, відповідач проживає більше року на території окупованого Криму та до 31.03.2021 за межі підконтрольної території України через пункт пропуску КПВВ Каланчак не повертався.
Відповідача речей в будинку немає, жодних оплат останній не проводить, не сплачує за комунальні послуги , спірним житлом не цікавиться. Оскільки відповідач створює, їм позивачам перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, просять суд визнати відповідача ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивачі в підготовче засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, підтримують позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з явився, від представника відповідача адвоката Синеджук С.В. поступила заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задовільнити.
Врахувавши заяви сторін , проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновків.
У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).
Частиною 1 статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У відповідності до положень статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України.
Права членів сім'ї власника житла на користування цим житлом визначено у статті 405 ЦК України, у якій зазначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.12.1996 року(а.с.20)
Згідно копії довідки від 27.09.2021 р., виданої ТзОВ «Коломия Люкс-Сервіс» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.06.2017 по даний час (а.с.21)
З копії Акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 27.09.2021 вбачається, що відповідач ОСОБА_6 фактично не проживає у спірній квартирі з 2020 року (а.с.22).
Як встановлено, між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 розірвано шлюб рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24.09.2021 року (а.с.23).
Отже, в спірному будинку на даний час зареєстрований відповідач ОСОБА_5 , який більше року в будинку не проживає. Наявність зареєстрованого відповідача у спірному житлі позивачів, не дає останнім належним чином користуватись, володіти та розпоряджатись своїм майном.
Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК, ст.48 закону «Про власність»).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності, передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.
Встановлено, що відповідач був членом сім'ї власника житла - позивача ОСОБА_1 оскільки згідно ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, а відповідач був чоловіком позивача, тому був членом її сім'ї до розірвання шлюбу 24.09.2021р.
Як видно з довідки № 9543/108/56-2021 від 29.06.2021, виданої начальником Коломийського РВП Луньов О. виїхав за межі підконтрольної території України через пункт пропуску КПВВ Каланчак 06.01.2020 та на дату складання позовної заяви про розірвання шлюбу від 31.03.2021 не повертався (а.с.24) Отже, як видно ОСОБА_7 більше року відсутній понад один рік у спірному житлі, чого не заперчив представник відповідача, подавши заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати відповідача ОСОБА_5 таким , що втратив право користування житлом у квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного та ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 місце проживання АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_6 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Суддя Беркещук Б. Б.