Справа № 308/8181/20
Закарпатський апеляційний суд
17.03.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДФС України Селеша О.Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника - адвоката Остапенка М.Г., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Немеш І.В.,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Молдова, м. Липкани, місце проживання АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, закордонний паспорт НОМЕР_1 від 23.12.2019 року; орган, що видав - 2101
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу - легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», номер кузова № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 ».
Стягнуто з громадянина України ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн.
Згідно постанови, 05.08.2020 о 09 год. 58 хв. у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «VITO114», реєстраційний номерний знак України « НОМЕР_4 » по смузі руху «зелений коридор», в якому пасажиром слідував громадянин України ОСОБА_1 , який прямував у приватних справах з Угорщини до України. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що 30.04.2020 року через пункт пропуску «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби ОСОБА_1 у режимі «тимчасового ввезення» на митну територію України ввезено легковий автомобіль марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 » номер кузова № НОМЕР_2 . Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, у ході опитування ОСОБА_1 було з'ясовано, що 30.04.2020 даний транспортний засіб слідував на митну територію України з метою тимчасового ввезення відповідно до ч. 3 ст. 380 Закону України від 13.03.2012 року № 4495-VI. Відповідно запису в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС гр. України ОСОБА_1 було оформлено зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу №UA305060/2020/01094 від 30.04.2020 у термін до 10.05.2020 року. Станом на 05.08.2020 строк тимчасового ввезення автомобіля марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», номер кузова № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 », ввезеного ОСОБА_1 у режимі «тимчасове ввезення», перевищено більше ніж на тридцять діб. У своєму поясненні ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення 30.04.2020 автомобіля. Разом з тим пояснив, що 25.05.2020 звертався із заявою - зверненням до Закарпатської митниці Держмитслужби щодо продовження терміну перебування транспортного засобу в Україні у зв'язку зі встановленим карантином на усій території України із 12 березня 2020 року, відповідно до Постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Окрім того, у письмовому поясненні ОСОБА_1 підтвердив факт невивезення транспортного засобу з митної території України вчасно у зв'язку із поломкою 01.07.2020 двигуна автомобіля та знаходженням транспортного засобу на СТО. На момент перетину кордону документів, які б підтвердили факт поломки автомобіля у ОСОБА_1 - відсутні. Згідно інформації з мережі Інтернет (сайт mobile.de) вартість вищевказаного автомобіля марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», 2003 року випуску, об'єм двигуна 1898 см. куб., 5 місць - складає 4500 Євро, що згідно з курсом НБУ на 05.08.2020 року становить 147 255 грн. 30 коп.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», номер кузова № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 », більше ніж на тридцять діб.
В апеляційній скарзі адвокат Немеш І.В. вказує на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що ОСОБА_1 не мав можливості вивезти з території України автомобіль марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 », так як такий перебуває у несправному стані та потребує заміни двигуна, про дані обставини було повідомлено в судовому засіданні й були надані докази про його перебування на ремонті, що було підставою для закриття провадження в справі з підстав передбачених ст. 192 МК України, однак цим поясненням оцінка дана не була. Просить постанову скасувати, а справу направити для проведення додаткової перевірки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Остапенка М. Г., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов'язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані, а тому рішення є законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил № 1141/30500/20 від 05.08.2020 (а. с. 1-5), даними Обліку транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення за період з 30.04.2020 по 29.06.2020 (а. с. 6), відомостями за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а. с. 7), зобов'язанням про зворотне вивезення транспортного засобу (а. с. 8), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 9), заявою ОСОБА_1 щодо продовження тимчасового ввезення автомобіля від 25.05.2020 (а. с. 12, 13).
Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. Апеляційний суд вважає такими, що не впливають на висновки місцевого суду доводи про те, що судом залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_1 не мав можливості вивезти з території України автомобіль марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 », позаяк такий перебуває у несправному стані та потребує заміни двигуна, про вказані обставини повідомлено у судовому засіданні, суду надані докази на його перебування на ремонті, з огляду на таке.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази на предмет належності та допустимості, у томі числі додані ОСОБА_1 під час розгляду справи у місцевому суді довідку про несправність транспортного засобі та перебування його на ремонті а також фотоматеріали, погоджується з висновками місцевого суду, що обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що поломка транспортного засобу не є обставиною, внаслідок якої транспортний засіб не може прибути до органу доходів і зборів призначення, й не може завадити його доставці до цих органів за допомогою інших технічних способів (шляхом буксирування, на лафеті тощо), адже митне законодавство не передбачає необхідність вивезення автомобіля виключно власним ходом, а лише визначає обов'язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення у встановлені законом строки, що може бути виконано за допомогою інших технічних способів (на лафеті, шляхом буксирування тощо).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил, оскільки підставою для невивезення транспортного засобу у встановлений законом строк є форс-мажорні обставини, а саме - поломка автомобіля, що унеможливило виїзд за межі митної території України, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України порушення митних правил.
Відхиляючи ці доводи апеляційний суд бере до уваги і те, що відповідно змісту зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу, ОСОБА_1 зобов'язався вивезти вищезазначений транспортний засіб у встановлений йому термін.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981 розділ VІІІ «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили», аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань митної справи.
У випадку, якщо факт аварії або дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства повинна звернутися до митниці з письмовою заявою. Як убачається з матеріалів справи, до Закарпатської митниці Держмитслужби із відповідною заявою про продовження терміну перебування вказаного автомобіля на митній території України ОСОБА_1 у період з 07.07.2020 до моменту складання протоколу про порушення митних правил - 05.08.2020 - не звертався. Тому, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог митного законодавства України унеможливило вивезення транспортного засобу у встановлений законом строк. При цьому апеляційний суд бере до уваги те, що апелянтом не надано будь-яких доказів про те, що пошкодження автомобіля унеможливили його вивезення за межі митної території України у інший спосіб, а саме шляхом використання евакуатора. Відхиляючи доводи апелянта у цій частині, апеляційним судом не встановлено доказів про наявність інших обставин, передбачених ст. 460 МК України, із настанням яких передбачені ст. 481 цього Кодексу діяння не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а також дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав змоги вивезти транспортний засіб за межі митної території України, оскільки автомобіль був несправний, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не впливають на висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що у матеріалах справи відсутні докази про вжиття ОСОБА_1 будь-яких спроб з метою вивезення транспортного засобу у встановлений законом строк. Апеляційний суд бере до уваги те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості вивезти транспортний засіб за межі митної території України доти, допоки тривав термін тимчасового ввезення транспортного засобу.
Разом з тим, з доданої до клопотання представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я. копії митної декларації UA305160/2021/075193 від 08.11.2021, убачається, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подані необхідні документи для реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», реєстраційний номерний знак Польщі « НОМЕР_3 », що у свою чергу свідчить про те, що транспортний засіб, який є предметом порушенням митних правил у цій справі, розмитнено та зареєстровано у встановленому законом порядку.
Тому, із урахуванням наведеного вище, порушення ОСОБА_1 митних правил, апеляційний суд визнає малозначним і вважає можливим звільнити апелянта від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження у справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Підсумовуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження та закрити провадження у справі.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Немеш І. В., - задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН