25 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9970/21 пров. № А/857/20116/21
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Запотічного І.І
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (суддя Братичак У.В., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/9970/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій ,-
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та просив: визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 31.12.2016 з урахуванням квітня 2012 року та серпня 2015 року як базових місяців; зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 31.12.2016 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та позов залишити без розгляду.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, та неправильно застосував норми матеріального права та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, відзив, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом Голови Державної прикордонної служби України від 05.12.2016 № 1222-ос (по особовому складу) полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі п.п. “б” п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу). 16.12.2016 наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 685-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та усіх видів грошового забезпечення з 31.12.2016.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що станом на день виключення позивача із списків особового складу відповідач не провів належних розрахунків щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з долученої до матеріалів справи відповіді Західного регіонального управління від 24.07.2020 № 11/4471 вбачається, що ОСОБА_1 08.04.2020 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення в сумі 15440, 20 грн. Також з наданої Західним регіональним управлінням довідки про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, нарахування індексації позивачу проведено з урахуванням базових місяців квітень 2012 року та серпень 2015 року.
ОСОБА_1 вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення йому проведена у неналежному розмірі, оскільки Західним регіональним управлінням неправильно визначено базовий місяць для її нарахування, що порушує його законні права, відтак він звернувся із цим позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частин 2,3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Частинами 1,6 статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до статтею 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 пунктом 2 якого передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктами 4,5 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення). У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Враховуючи наведені норми судом першої інстанції вірно зазначено, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно у загальному розмірі 11569, 94 грн. Розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно проведено з урахуванням базових місяців для нарахування індексації квітня 2012 року у зв'язку з підвищенням позивачу розміру премії та серпня 2015 року у зв'язку з підвищенням позивачу надбавки за вислугу років, що підтверджує відповідач у відзиві на позов.
Разом з тим ОСОБА_1 вважає, що з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення повинний бути січень 2008 року, а не квітень 2012 року та серпень 2015 року як визначено Західним регіональним управлінням.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, до змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів” за приписами п. 5 Порядку №1078 було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
09.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів”, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015. пунктом 3 якої внесено зміни у Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 та пункт 5 викладено в такій редакції: “5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку”.
Окрім цього, відповідно до внесених змін постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року, п. 10-2 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, зокрема для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Враховуючи наведене судом першої інстанції вірно зазначено, що до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), а базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати. З 01.12.2015 замість базового місяця введено поняття “місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів)”.
З аналізу вищенаведених норм судом першої інстанції зроблено вірний висновк, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Відтак, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати з 01.12.2015 - місяць підвищення тарифних ставок окладів (відповідає правовій позиції Верховного Суду викладених у постановах від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 і від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
В подальшому як вірно зазначено судом першої інстанції, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відтак, судом першої інстанції вірно зазначено, що зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, в період з січня 2008 року по березень 2018 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були незмінними, а відтак зважаючи на те, що з грудня 2015 року визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року саме січень 2008 року є місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), з якого здійснюється подальше обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період спірний період.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідні обставини відповідачем не враховано, оскільки нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно проведена з урахування квітня 2012 року та серпня 2015 року як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) у зв'язку з підвищення грошового забезпечення позивача за рахунок премії та надбавки за вислугу років.
З 13.02.2014 з часу набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 36 “Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення” пункт 5 Порядку № 1078 доповнено абзацом такого змісту: “Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу)”.
Як вже було зазначено, з грудня 2015 року підставою для визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) є підвищення посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а відтак з огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення Західним регіональним управлінням норм Порядку № 1078 із внесеними змінами, що призвело до нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно з урахуванням квітня 2012 року та серпня 2015 року як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базових місяців).
Посилання Західного регіонального управління на те, що зміни до Порядку №1078, були внесені постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” від 09.12.2015 №1013, яка застосовується лише з 01.12.2015, у зв'язку з чим її норми не мають зворотної дії в часі, судом першої інстанції вірно відхилено, оскільки, в даному випадку, спірним є питання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період проходження його служби у період з грудня 2015 року по грудень 2016 року, тобто саме у період, коли зміни до Порядку №1078, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, вже діяли.
Щодо тверджень Західного регіонального управління, що Порядок №1078 не передбачає повернення до раніше встановлених базових місяців, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.3 постанови Кабінету Mіністрів України № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", Урядом було надано Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Відтак, Уряд був зобов'язаний вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 pоку, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, жодних підвищень посадових окладів військовослужбовців, окрім тих, які відбулися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та від 30.08.2017 №704 не було, а відтак, з урахування вищенаведеного повернення до січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації відбулося не з вини позивача, а ув'язку з невиконанням уповноваженими державними органами вимог пункту 3 Постанови №1013 щодо підвищення посадових окладів військовослужбовців, тому суд відхиляє вищезазначені доводи відповідача.
Щодо доводів апелянта про пропуск місячного строку звернення до суду слід зазначити, що 29 вересня 2021 року Верховний Суд у постанові у справі 160/8332/20 зазначив, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України. До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення.
Зважаючи на вищенаведене, строк звернення до суду з вказаним позовом не пропущений та не обмежується будь-яким строком, тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.
Щодо доводів апелянта, що визначення базового місяця належить до його дискреційних повноважень, судом першої інстанції вірно зазначено, що зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. При цьому, суб'єкт владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Західне регіональне управління під час проходження позивачем військової служби не проводило йому нарахування та виплату індексації, а у подальшому вчинило дії щодо її нарахування, визначило конкретний базовий місяць та здійснило її виплату, тобто використало надане йому законом право на прийняття рішення на власний розсуд (дискрецію), а відтак з наведених підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача дискреційних повноважень у питанні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у даному випадку, оскільки відповідач зобов'язаний був нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення відповідно до приписів законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 з урахування квітня 2012 року та серпня 2015 року як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату здійснити із урахування виплачених сум.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №380/9970/21 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга