16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 803/484/17 пров. № А/857/19249/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Коваля Р.Й., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Єршової Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відео конференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, прийняте суддею Смокович В.І. в м.Луцьк, о 11 годині 26 хвилині, повний текст складено 04 жовтня 2021 року, у справі № 803/484/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В квітні 2017 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 27 січня 2017 року № 0000211403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 186 308,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 13 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 січня 2017 року №1/14- 02/39507437.
Викладений в акті перевірки висновок про не підтвердження здійснення господарських операції ТОВ «Комо Україна» з ТОВ «Прометей-Голд», вважає необгрунтованим, оскільки всі фінансово-господарські відносини є підтвердженими, між товариствами укладались відповідні договори, податкові та видаткові накладні, проводились відповідні розрахунки та наявні всі інші необхідні документи для підтвердження господарських операцій.
Позивачем під час укладення договорів з ТзОВ «Прометей-Голд» здійснено перевірку контрагента по відкритих інформаційних базах (реєстрах) щодо добросовісності, відповідно до яких встановлено, що на момент проведення господарських операцій контрагент був зареєстрований платником ПДВ, щодо нього були відсутні судові рішення. що ставили б під сумнів його добросовісність, на офіційному сайті Державної фіскальної служби України відсутня інформація про наявність податкового боргу в контрагента.
Разом з тим, відповідно до чинного податкового законодавства України платник податку самостійно несе відповідальність за добросовісність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем та/або порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залишено без змін рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд визнав неповними висновки суду апеляційної інстанції, який прийняв до уваги постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі № 814/804/17, частково зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 814/804/17, в яких здійснена оцінка формування податкового кредиту ТОВ «Прометей Голд» на підставі договору купівлі- продажу від 09 червня 2016 року № 0916/06-2 з Додатками № 1, 3 та зауважив, що предметом судового аналізу в них, серед іншого були правовідносини ТОВ «Прометей Голд» з ТОВ «Комо», проте в даній справі позивачем є ТОВ «Комо Україна», а правовідносини його з ТОВ «Прометей Голд» оспорюються податковим органом.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив контролюючий орган, з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час перевірки позивачем не було надано документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТзОВ «Прометей-Голд», а надані товаро-транспортні накладні заповненні з порушенням встановленої для них форми.
Відповідно до акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04 серпня 2016 року № 359/14-03-14-02/39139456 встановлено, що постачальником ТОВ «Прометей-Голд» є ТОВ «Зернотрейд Компані», а директором цих двох товариств є одна особа. Також встановлено, що ТзОВ «Зернотрейд Компані» не подає податкові декларації з податку на прибуток та звіти про суми нарахованої заробітної плати за квітень - червень 2016 року, що свідчить про відсутність найманих працівників і як наслідок про неможливість здійснити поставку ТзОВ «Прометей-Голд» товару, в подальшому реалізованого позивачу.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Комо Україна», видами діяльності є КВЕД 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); 46.11 - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту.
У період з 13 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року.
За наслідками проведення перевірки був складений акт від 03 січня 2017 року № 1/14- 02/39507437, яким встановлено, що ТОВ «Комо Україна» порушено, зокрема, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «Прометей-Голд» на загальну суму 7 186 308.17 грн., в тому числі за червень 2016 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 7 186 308,17 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ «Комо Україна» подало до ГУ ДФС у Волинській області заперечення від 16 січня 2017 року № 11.
Листом від 25 січня 2017 року № 349/10/03-20-14-03-10 «Про розгляду заперечення» ГУ ДФС у Волинській області повідомило про відмову у задоволенні вимог, викладених у запереченні.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2017 року № 0000211403.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби від 31 березня 2017 року № 6640/6/99-99-11- 01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2017 року № 0000211403 залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Прометей- Голд» документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність таких операцій, визначали б відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям та завданням у статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як передбачено пунктом 198.1 - 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківської о рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статі 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «Комо Україна» (Покупець) та ТОВ «Прометей- Голд» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 20 травня 2016 року № 2016/05 з додатком №1 від 20 травня 2016 року, відповідно до яких Покупець придбав у Продавця сільськогосподарську продукцію, а саме: ячмінь 3 класу, не насіннєвий, для кормових потреб, українського походження, врожаю 2015 року, 100 % насипом, в кількості 5 000 тонн загальною вартістю з ПДВ 17 700 000,00 грн., сума ПДВ 2 950 00,00 грн.
Товар поставляється на умовах само вивезення Покупцем зі складу Продавця, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
З метою реалізації товару між ТОВ «Комо Україна» (Комітент) та ТОВ «Прометей- Трейд» (Комісіонер) укладено договір комісії № 20/05-1 від 20 травня 2016 року з додатком № 1 від 20 травня 2016 року, додатковою угодою № 1 від 19 липня 2016 року, відповідно до яких Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від його імені і за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності, найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до дійсного договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу. оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом: інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень Комітента.
На виконання умов вказаного договору комісії ТОВ «Прометей-Трейд» здійснив реалізацію на експорт сільськогосподарської продукції, що належить ТОВ «Комо Україна» на підставі договору купівлі-продажу № 2016/05 від 20 травня 2016 року з ТОВ «ГІрометей- Голд», про що Комісіонером надано звіт комісіонера № 1 від 19 жовтня 2016 року до договору комісії № 20/05-1 від 20 травня 2016 року та вантажно-митну декларацію № 504050000/2016/301993. Переміщення товару Комісіонером підтверджується товарно- транспортними накладними.
Крім того, між ТОВ «Комо Україна» (Покупець) та ТОВ «Прометей-Голд» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 3016/05-1 від 30 травня 2016 року з додатком № 1 від 30 травня 2016 року, відповідно до яких Покупець придбав у Продавця сільськогосподарську продукцію, а саме: м'яку не насіннєву пшеницю 2 та 3 класу для експортування, українського походження, врожаю 2015 року. 100 % насипом загальною вартістю з ПДВ 13 161 600,00 грн, сума ПДВ 2 193 600,00 грн
Відповідно до даного договору Продавець гарантує, що він придбав товар у виробника сільськогосподарської продукції (у розумінні пункту 209.6 статті 209 ГІК України). Товар поставляється на умовах само вивезення Покупцем зі складу Продавця, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
З метою реалізації товару між ТОВ «Комо Україна» (Комітент) та ТОВ «Прометей- Трейд» (Комісіонер) укладено договір комісії № 30/05-1 від 30 травня 2016 року з додатком № 1 від 30 травня 2016 року, відповідно до яких Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від його імені і за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності, найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до дійсного договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів: укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень Комітента.
На виконання умов вказаного договору комісії ТОВ «Прометей-Трейд» здійснив реалізацію на експорт сільськогосподарської продукції, що належить ТОВ «Комо Україна» на підставі договору купівлі-продажу № 3016/05-1 від 30 травня 2016 року з ТОВ «Прометей-Голд», про що Комісіонером надано звіт комісіонера №1 від 28 вересня 2016 року до договору комісії № 30/05-1 від 30 травня 2016 року та вантажно-митні декларації № 504050000/2016/301714 та № 504050000/2016/301877. Переміщення товару Комісіонером підтверджується товарно-транспортними накладними.
Між ТОВ «Комо Україна» (Покупець) та ТОВ «Прометей-Голд» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0916/06-2 від 09 червня 2016 року з додатками № 1 від 09 червня 2016 року, № 2 від 14 червня 2016 року, № 3 від 01 серпня 2016 року, № 4 від 03 серпня 2016 року, № 5 від 12 серпня 2016 року, відповідно до яких покупець придбав у продавця сільськогосподарську продукцію, а саме:
- відповідно до додатку від 09 червня 2016 року № 1 ячмінь в кількості 1000 тонн загальною вартістю з ПДВ 3 480 000,00 грн., сума ПДВ 580 000,00 грн;
- відповідно до додатку від 14 червня 2016 року № 2 пшеницю 2 класу в кількості 100 тонн загальною вартістю з ПДВ 400 000,00 грн, сума ПДВ 66 666,67 грн, пшеницю 3 класу в кількості 800 тонн загальною вартістю з ПДВ 3 120 000,00 грн, сума ПДВ 520 000,00 грн., пшеницю 6 класу в кількості 1 080 тонн загальною вартістю з ПДВ 4 168 800,00 грн, сума ПДВ 694 800,00 грн.;
- відповідно до додатку від 01 серпня 2016 року № 3 пшеницю 2 класу в кількості 416 тонн загальною вартістю з ПДВ 1 501 760,00 грн., сума ПДВ 250 293,33 грн, пшеницю 3 класу в кількості 600 тонн загальною вартістю з ПДВ 2 130 000,00 грн, сума ПДВ 355 000,00 грн. пшеницю 6 класу в кількості 984 тонн загальною вартістю з ПДВ 3 384 960,00 грн, сума ПДВ 564 160,00 грн.;
- відповідно до додатку № 4 від 03 серпня 2016 року ячмінь 3 класу в кількості 2 000 тонн загальною вартістю з ПДВ 6 600 000,00 грн, сума ПДВ 1 100 000,00 грн;
- відповідно до додатку № 5 від 12 серпня 2016 року ячмінь 3 класу в кількості 350 тонн загальною вартістю з ПДВ 1 347 500,00 грн, сума ПДВ 224 583,33 грн.
Згідно до даного договору продавець гарантує, що він придбав товар у виробника сільськогосподарської продукції (у розумінні пункту 209.6 статті 209 ПК України). Товар поставляється на умовах само вивезення Покупцем зі складу продавця, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
З метою реалізації товару між ТОВ «Комо Україна» (Комітент) та ТОВ «Прометей- Трейд» (Комісіонер) укладено договір комісії № 09/06-2 від 09 червня 2016 року з додатком № 1 від 09 червня 2016 року та додатковою угодою № 1 від 08 липня 2016 року, додатком № 2 від 14 червня 2016 року, додатком № 3 від 02.08.2016 року, додатком №4 від 03 серпня 2016 року та додатковою угодою № 1 від 31 серпня 2016 року, додатком № 5 від 12 серпня 2016 року та додатковою угодою № 1 від 31 серпня 2016 року, відповідно до яких комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від його імені і за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності, найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до дійсного договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень Комітента.
На виконання умов вказаного договору комісії, ТОВ «Прометей-Трейд» здійснив реалізацію на експорт сільськогосподарської продукції, що належить ТОВ «Комо Україна» на підставі договору купівлі-продажу № 0916/06-2 від 09 червня 2016 року з ТОВ «Прометей-Голд», про що Комісіонером надано звіт комісіонера № 1 від 04 січня 2017 року та вантажно-митні декларації № 504050000/2016/302058 та № 504050000/2016/302115, звіт комісіонера №1 від 06 січня 2017 року та вантажно-митні декларації № 504050000/2016/302285 та № 504050000/2016/302286, звіт комісіонера № 1 від 19 жовтня 2016 року та вантажно-митну декларацію № 504050000/2016/301914. Переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.
Здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Прометей-Трейд» за вищевказаними договором купівлі-продажу підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; видатковими накладними; рахунками-фактурами; актами приймання-передачі; виписками по банківських рахунках ТОВ «Комо Україна».
Невідповідність даних товарно-транспортних накладних на транспортування продукції із даними накладних, не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів.
Також, не зазначення в товарно - транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем товаро-матеріальних цінностей. Як правильно зазначено судом першої інстанції, обов'язок щодо перевезення товару був покладений на контрагентів, а відповідно заповнення контрагентами чи перевізниками товарно - транспортних накладних з недоліками не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.
Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов'язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.
Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов'язкові реквізити визначені законом.
Щодо посилань контролюючого органу на не надання позивачем сертифікатів якості на товар, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність таких сертифікатів сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції.
Крім того, відповідність самого товару належним стандартам якості визначена у додатках до договорів купівлі-продажу і реалізація даного товару як від ТОВ «Прометей-Голд» позивачу так і подальший продаж його позивачем свідчать про дотримання визначених стандартів якості.
Щодо висновку контролюючого органу про відсутність складських приміщень, то позивач не передавав зерно на склад, а купував його тоді, коли воно вже було на складі. Придбавши зерно пшениці та ячменю за договорами купівлі-продажу від 20 травня 2016 року, від 30 травня 2016 року № 3016/05-1 та від 09 червня 2016 року № 0916/06-2 товариство одночасно передало це зерно для реалізації за договорами комісії від 20 травня 2016 року № 520/05-1, від 30 травня 2016 року № 30/05-1 та від 09 червня 2016 року № 09/06-2 для ТОВ «Прометей-Трейд». Таким чином, ТОВ «КОМО Україна» фактично не приймало зерно пшениці, не перевантажувало його, а тому не могло мати складських приміщень та сховищ.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань, 09 липня 2020 року до вказаного реєстру внесено запис № 15221120008029787 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Прометей-Голд», а тому відсутня можливість отримання документів про якість та походження придбаного ТОВ «Комо Україна» зерна (якісних посвідчень, сертифікатів), а також, які підтверджували б наявність цього зерна на складах, його зберігання.
На виконання вимог постанови Верховного Суду, щодо встановлення юридичної назви товариства «Комо Україна» чи «Комо» у справі № 814/804/17, яку розглядав Миколаївський окружний адміністративний суд, то судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі за позовом ТОВ «Прометей-Голд» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області були в т.ч. взаємовідносини саме ТОВ «Комо Україна» з ТОВ «Прометей Голд», а не ТОВ «Комо» (а.с. 82-142 т. 6). Крім того, підставою був не акт перевірки від 18 жовтня 2016 року № 474/14-03-14-02/39139456, порушення за яким були предметом розгляду справи № 814/804/17, на підставі якого винесено податкові повідомлення рішення від 19 серпня 2016 року № 0007031402, № 0007021402, № 0007011402, а на підставі акту перевірки від 04 серпня 2016 року № 359/14-03-14-02/391139456.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, встановлено, що доводи податкового органу щодо непідтвердження операцій по продажу позивачем сільськогосподарської продукції контрагентам-покупцям, у тому числі з ТОВ «Комо України» ґрунтуються лише на висновках про нереальність господарських операцій позивача по придбанню цієї продукції у ФГ «Паз», ТОВ «Зернотрейд компані», ТОВ «Прометей-Грейн», ТОВ «Укрекспосервіс», ТОВ «Лодікс», ТОВ «Златомир-колос».
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з цим необхідно мати на увазі, що будь-яка неправомірна діяльність контрагента (в тому числі фіктивне підприємництво) не може бути визнана беззаперечною підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно зі статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Дослідивши в сукупності обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи та аргументи відповідача щодо нереальності згаданих господарських операцій ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати обставини щодо нереальності здійснення таких операцій.
З врахуванням встановленого колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Судом першої інстанції вірно застосовано судову практику у даних правовідносинах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст..ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 803/484/17, - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді Р. Й. Коваль
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 25.03.22