24 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4361/21 пров. № А/857/19895/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (суддя - Боршовський Т.І., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - не вказана),
в адміністративній справі №300/4361/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; зменшення розміру грошового забезпечення з 90% до 70% з 01.01.2018; 2) зобов'язати відповідача з 01.04.2019 здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою старший штурман полку - льотчик 5 авіаційного полку 11 авіаційної дивізії (в/ч НОМЕР_1 ), виданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 09.07.2021 за №9/1/2199 з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження розміру пенсії максимальним розміром; 3) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу суми пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Відповідач позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв'язку із безпідставністю позовних вимог та пропуском позивачем строку звернення до адміністративними суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/2199 від 09.07.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/2199 від 09.07.2021, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Відмовлено в задоволенні решти позову.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідачем у квітні 2018 року було здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки, виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом. Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 09.07.2021 №9/1/2199, проте не надано будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною. Тільки після того, як Головне управління ПФУ направить відповідні списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії до відповідних структурних підрозділів, дані структурні підрозділи мають право видавати та направляти відповідні довідки до ГУ ПФУ для проведення перерахунку пенсії (відповідно до Порядку №45 від 13.02.2008). Стосовно перерахунку та виплати пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018, правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до військовослужбовців, що отримали право на пенсію після 01.01.2018, та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян. Зазначає апелянт, що у випадку перерахунку призначеної пенсії пенсіонерам військовослужбовцям на підставі оновленої довідки, виданої станом на листопад 2019 року за правилами Постанови №704 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії у розмірах, що отримують військовослужбовці за відповідною посадою), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 28.09.2021 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з 10.12.1982 звільнений з військової служби та з 11.12.1982 йому призначено пенсію за вислугу років, при цьому, вислуга років на службі становить 36 років (календарних 21 рік); розмір пенсії - 90% грошового забезпечення, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 0901000244 від 31.12.2017 (а.с. 10, 33).
На підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки від березня 2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, починаючи з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням таких складових грошового забезпечення позивача: посадовий оклад - 5920 грн., оклад за військовим званням - 1410 грн., надбавка за вислугу років - 3665 грн., що підтверджено протоколом за пенсійною справою № 0901000244 від 01.01.2018 (а.с. 11, 41-зв.).
Згідно з протоколами про перерахунок пенсії від 01.01.2018р. і від 01.04.2018, основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення - 7696,50 грн. (з надбавками - 8099,50 грн.) (а.с. 11, 42).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №300/2213/21 зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.04.2019 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019.
На виконання рішенням Міністра оборони України №7503/з/1 від 27.05.2021 та на підставі особової пенсійної справи ХД19158, Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку №9/1/2199 від 09.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 за посадою: старший штурман полку - льотчик 5 авіаційного полку 11 авіаційної дивізії (в/ч пп 23301), яку він займав на день звільнення, яке включає, окрім посадового окладу в розмірі 5920,00 грн., окладу за військовим званням - 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років - 3665,00 грн., також надбавку за таємність - 888,00 грн., надбавку за класність - 414,00 грн., надбавку за особливості проходження служби - 10995,00 грн., премію - 7696,00 грн., всього 30988,40 грн. (а.с. 7-зв.).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку основного розміру його пенсії на підставі оновленої довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, на яку отримав відповідь про прийняте рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оформлене листом від 28.07.2021 за №5807-5537/Д-02/8-0900/21, про відсутність підстав для перерахунку пенсії з врахуванням довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/2199 від 09.07.2021, оскільки Кабінет Міністрів України після 05.03.2019 не приймав будь-яких рішень щодо умов та порядку перерахунку пенсій вказаній категорії осіб (а.с. 8).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення спірного перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як видно з матеріалів справи, згідно з протоколами про перерахунок пенсії позивача від 01.01.2018р. і від 01.04.2018, основний розмір пенсії визначено в розмірі 70% грошового забезпечення.
Тобто, позивач знав, що з 01 січня 2018 року йому було проведено перерахунок пенсії на підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки від березня 2018 року, у розмірі 70% грошового забезпечення.
Проте до адміністративними суду з вимогами щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 01.01.2018 із 90% до 70% та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу суми пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% суми грошового забезпечення, позивач звернувся лише 17 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 28.07.2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, оскільки таке звернення і відповідь стосувались перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 09.07.2021 №9/1/2199 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 01.01.2018 із 90% до 70% та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу суми пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% суми грошового забезпечення, позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог у відповідній частині позовних вимог.
Вказана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3 і 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення без розгляду позовних вимог у наведеній вище частині.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права в частині вирішення позовних вимог до відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, а відтак оскаржуване рішення суду у наведеній частині відповідно до вимог статті 319 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про залишення позову в цій частині без розгляду, з наведених вище підстав.
Відносно решта позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити дії, тобто відносно питання щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача та зобов'язання відповідача з 01.04.2019 здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Івано-Франківським ОТЦКСП 09.07.2021 за №9/1/2199 з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 9 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом першої інстанції також вірно враховано, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р..
Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 Порядку №45 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою №103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Постановою КМ України від 21.02.2018 №103 прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. відповідно до Постанови №704.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. та постановою Верховного Суду від 12.11.2019р., в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які повинно вчинити, зокрема, ГУ ПФУ в Закарпатській області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, сформованої Івано-Франківським ОТЦКСП від 09.07.2021 №9/1/2199 діяв Порядок №45, згідно з пунктом 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007р. за №135/13402.
Відповідно до пункту 24 наведеного Порядку, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пп.6 п.6 Постанови №704); надбавки за кваліфікацію відсотків посадового окладу (Додаток 15 до Постанови №704). При цьому, п.п. 2 п. 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При ухваленні даної постанови колегія суддів враховує висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у рішенні від 17 грудня 2019 року (залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року) у зразковій справі №160/8324/19.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що до пенсійного органу була подана оновлена довідка, видана Івано-Франківським ОТЦКСП від 09.07.2021 №9/1/2199 із передбаченими Постановою №704 складовими, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відносно способу захисту порушеного права, колегія суддів враховує, що згідно із ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Згідно зі ст.6 КАС України та ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Крім того, згідно п.70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№29979/04), ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Надаючи об'єктивну оцінку наявності порушеного права, враховуючи, що позивачу протиправно було відмовлено відповідачем у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки №9/1/2199 від 09.07.2021, виданої Івано-Франківським ОТЦКСП, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною відмову відповідача у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Івано-Франківського ОТЦКСП №9/1/2199 від 09.07.2021 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/2199 від 09.07.2021, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019.
Таким чином, у наведеній частині рішення суду першої інстанції від 28.09.2021 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є обґрунтованим та законним, а тому у відповідності до приписів статті 316 КАС України у вказаній частині його необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у вказаній частині не спростовують.
Колегія суддів також зауважує, що рішення суду першої інстанції оскаржене в апеляційному порядку лише відповідачем з обґрунтуванням вимог в задоволеній частині позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду не оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення судом першої інстанції в частині вирішення та відмови у задоволенні решта позовних вимог норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому відсутні правові підстави для перегляду рішення суду у вказаній частині.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задоволити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року в адміністративній справі №300/4361/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, - і в цій частині прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з 90% до 70% з 01 січня 2018 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року - залишити без розгляду.
У решта частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року в адміністративній справі №300/4361/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль