24 березня 2022 року м.Київ № 320/9154/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач досяг 56-річного віку, має загальний стаж 36 років 9 місяців 26 днів, з них стаж роботи у шкідливих умовах, який дає право на пільгову пенсію за Списком №2 - 13 років та 5 днів, що є достатніми для призначення йому пенсії за віком на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На цій підставі, він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, при цьому ним були надані всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, проте відповідач необґрунтовано відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах. Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, не надав копії наказів про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, доказів, що посади, які обіймав позивач відносяться до списку №2 та дає право на призначення такої пенсії. Відповідач наголосив, що відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відтак, такі довідки є обов'язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювала особа і чи була вона зайнята певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. На цих підставах відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
У свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що у відповідності до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, записи у трудовій книжці позивача відповідають вимогам законодавства та порядку ведення трудових книжок та підтверджують роботу позивача на посаді та на підприємстві, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Крім того, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 , виданим 22.12.2017 органом №7113 (а.с. 31-32).
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 23.08.1995 (а.с. 10-16) позивач працював, зокрема, у періоди:
- з 23.07.1991 по 14.12.1995 - на посаді майстра будівельно-монтажних робіт у Будівельно-монтажному управлінні №3 Будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд» (в календарному обрахунку складає: 4 роки 4 місяці 22 дні Посада передбачена п. б, Розділом XXVII, код КП 22901006-23419, Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162);
- з 14.12.1995 по 27.07.1999 - на посаді виконавця робіт у Будівельно-монтажному управлінні № З Будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд» (у календарному обрахунку складає: 3 роки 7 місяців 14 днів). Посада передбачена п. б. Розділом XXVII, код КП 22901006-24441, Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
- з 18.01.1999 по 17.07.2000 - на посаді виконавця робіт у Колективному будівельно-монтажному підприємстві «Укренергобуд» (у календарному обрахунку складає: 1 рік б місяців). Посада передбачена п. б. Розділом XXVII, код КП 22901006-24441, Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162;
- з 12.08.2005 по 22.03.2006 - на посаді виконавця робіт у Колективному будівельно-монтажному підприємстві «Укренергобуд» (у календарному обрахунку складає: 7 місяців 11 днів). Посада передбачена п. 27 б. Розділом XXVII, Списку № 2. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;
- з 03.05.2006 по 23.07.2007 - на посаді виконавця робіт у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6» (у календарному обрахунку складає: 1 рік 2 місяці 21 день). Посада передбачена п. 27 б. Розділом XXVII, Списку № 2. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;
- з 24.07.2007 по 27.08.2007 - на посаді виконавця робіт у ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (у календарному обрахунку складає: 1 місяць 4 дні). Посада передбачена п. 27 б. Розділом XXVII, Списку № 2. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;
- з 23.08.2011 по 19.03.2012 - на посаді технічного керівника проекту у ПрАТ «Укренергомонтаж» (у календарному обрахунку складає: б місяців 27 днів). Посада передбачена підрозділом 1-22.1-1Г, розділом XXII, Списку № 1. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
- з 17.04.2014 по 07.07.2014 - на посаді виконавця робіт у ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс» (у календарному обрахунку складає: 2 місяці 21 день). Посада передбачена п. 27 б. Розділом XXVII, Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;
- з 11.09.2015 по 24.10.2016 - на посаді начальника дільниці у ПрАТ «Укренергомонтаж» (у календарному обрахунку складає: 1 рік 1 місяць 14 днів). Посада передбачена підрозділом 4, розділом XXII, код КП 1223.2-24441, Списку № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461;
- з 26.10.2016 по 16.03.2017 - на посаді начальника дільниці у ПрАТ «Укренергомонтаж» (у календарному обрахунку складає: 4 місяці 21 день). Посада передбачена підрозділом 4, розділом XXII, код КП 1223.2-24441, Списку № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
08.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача була прийнята відповідачем до розгляду разом із підтверджуючими документами, зокрема: трудову книжку (з якої вбачаються періоди роботи на пільгових посадах), довідки про підтвердження пільгового стажу роботи № 49619/01-23/177 від 17.05.2021, № 01-078/21 від 17.03.2021, № 01-079/21 від 17.03.2021.
За результатами розгляду цієї заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надало відповідь від 18.06.2021 №2600-0206-8/100936, у якій зазначило про те, що відповідно до наданих документів про стаж, загальний страховий стаж складає 35 років 10 місяців 26 дні, у тому числі робота за Списком №1 відсутня. До стажу роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці не враховано періоди роботи з 23.08.2011 по 19.03.2012, з 11.09.2015 по 24.10.2016, з 26.10.2016 по 16.03.2017 згідно довідок від 17.03.2021 №01-078/21, 01-079/21, оскільки не надано копії наказів про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. На цій підставі у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено.
Не погодившись з такими діями відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV-1 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Крім того, списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах були затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» (що до сьогодні чинна), постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (діяла у період з 11.03.1994 по 16.01.2003) та постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (діяла у період з 16.01.2003 по 03.08.2016).
Абзацом першим ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За змістом норм ч. 3 і 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Окрім того, абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За правилами ст. 44 Закону № 1058-IV (у редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), у редакції чинній станом на день подання позивачем заяви, до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами):
- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Зокрема, за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;
- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення);
- документи про місце проживання (реєстрації) особи;
- документи, які засвідчують особливий статус особи.
Крім того, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік) (п. 2.9 Порядку №22-1).
За змістом п. 2.23 цього Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Таким чином, наведеними положеннями Порядку №22-1 в редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, визначався порядок подання таких заяв у паперовій формі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що, як вбачається з листа-відмови ГУ ПФУ у Київській області від 18.06.2021 №2600-0206-8/100936, підставою для відмови у призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 було те, що позивачем надано наступні документи на підтвердження стажу: ідентифікаційний код, трудова книжка, військових квиток, диплом про освіту, пільгові довідки відповідно до яких страховий стаж складає 35 років 10 місяців та 26 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній. Тому, оскільки позивачем не надані первинні документи для підтвердження пільгового стажу (накази про призначення та звільнення з посад, відомості про атестацію робочих місць за умовами праці (вперше), документи, по яких б можливо визначити види діяльності та відношення до пільгової роботи підприємства, зайнятість у певних структурних підрозділах тощо) згідно заяви від 08.06.2021 №7990, позивачеві відмовлено у призначенні пенсії.
Також, у своєму відзиві відповідач зазначає про те, що позивачем не були надані докази, що посади, які займав позивач, відносяться до Списку №2 та дають право на пільгову пенсію.
Надаючи оцінку такій позиції відповідача та поданим позивачем разом із заявою документам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України та згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Пунктами 2.2 - 2.4 чинної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, визначено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Таким чином, нормою п. 1 Порядку № 637 чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З наданих сторонами до матеріалів справи документів суд встановив, що позивач разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах подав копії документів, серед них - трудової книжки серії НОМЕР_3 (дата заповнення - 23.06.1995), яка містить записи про періоди роботи позивача: з 23.07.1991 по 14.12.1995 - на посаді майстра будівельно-монтажних робіт у Будівельно-монтажному управлінні №3 Будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд»; з 14.12.1995 по 27.07.1999 - на посаді виконавця робіт у Будівельно-монтажному управлінні №3 Будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд»; з 18.01.1999 по 17.07.2000 - на посаді виконавця робіт у Колективному будівельно-монтажному підприємстві «Укренергобуд»; з 12.08.2005 року по 22.03.2006 року - на посаді виконавця робіт у Колективному будівельно-монтажному підприємстві «Укренергобуд»; з 03.05.2006 по 23.07.2007 - на посаді виконавця робіт у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6»; з 24.07.2007 року по 27.08.2007 року - на посаді виконавця робіт у ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»; з 23.08.2011 року по 19.03.2012 року - на посаді технічного керівника проекту у ПрАТ «Укренергомонтаж»; з 17.04.2014 року по 07.07.2014 року - на посаді виконавця робіт у ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс»; з 11.09.2015 по 24.10.2016 року - на посаді начальника дільниці у ПрАТ «Укренергомонтаж»; з 26.10.2016 року по 16.03.2017 року - на посаді начальника дільниці у ПрАТ «Укренергомонтаж».
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.
Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірного періоду його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також, архівною довідкою, виданою Архівним відділом Уманської міської ради Черкаської області від 17.05.2021 №496-19/01-23/177 підтверджено, що у документах архівного фонду будівельно-монтажного управління №3 будівельно-монтажного тресту «Уманьпромжитлобуд» (з 22.05.1998 - будівельно-монтажне управління №3 відкритого акціонерного товариства «Трест «Уманьпромжитлобуд») у книзі наказів з особового складу за період з 08.06.1990 по 18.11.1991 значиться, що наказом від 23.07.1991 №28-к, паграф 1, пункт 1 «Принять тов. ОСОБА_2 - мастером на строительный участок №1, «Птицекомбинату» с 23.07.1991 г.»; у книзі наказів з особового складу за період з 01.09.1995 по 31.03.2006 значиться, що наказом від 27.07.1999 №11 к, параграф 1, п.1 «Рымарчука Тараса Витальевича - прораба» звільнити з роботи за власним бажанням з 27.07.1999.
Довідками ПрАТ «Укренергомонтаж» від 17.03.2021 №№01-079/21 та 01-078/21 підтверджено наявність у позивача трудового стажу за періоди з 23.08.2011 по 19.03.2012, з 11.09.2015 по 24.10.2016, з 26.10.2016 по 16.03.2017 у зоні відчуження за посадою технічний керівник проекту, начальник дільниці.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи: Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 11.03.1994 № 162 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому п.б Розділу XXУII "БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕСТАВРАЦІЯ ТА РЕМОНТ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ " передбачено професії «майстер будівельно-монтажних робіт», «виконавець робіт».
Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 у розділі ХХУІІ «Будівництво» також передбачено професії «виконавець робіт» та «керівник робіт».
Також, Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 у розділі ХХІІ «РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І БЕРИЛІЄМ» також передбачено роботу у зоні відчуження, сумарна щільність забруднення території якої радіонуклідами становить 100 кБк/м2 і більше.
Щодо посилань пенсійного органу на ненадання позивачем довідок про результати атестації робочих місць за умовами праці та копій відповідних наказів про проведення атестації робочих місць, суд зауважує, що у даному випадку надання відповідних довідок та наказів не є обов'язковим, оскільки інформація, яка вказана у трудовій книжці, є достатньою для встановлення приналежності виконуваних позивачем у відповідні періоди робіт до робіт за Списком № 2 та Списком №1.
Крім того, суд, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, позивачем на підтвердження наявності пільгового стажу, у відповідності до положень п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було надано достатні та необхідні документи, які підтверджують загальний страховий стаж позивача, станом на дату подання заяви відповідачу про призначення пенсії, більше 35 років, та наявність у позивача пільгового стажу за Списком №2 більше 13 повних років. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має достатній трудовий стаж для призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Поряд з цим, проаналізувавши дії відповідача суд встановив, що вони не відповідають загальним вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме у частині обґрунтованості та вмотивованості. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував наявність підстав для відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, починаючи з 08.06.2021, суд зазначає таке.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.06.2021 (з дати звернення позивача).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 21.07.2021 №4243.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позовов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ - 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.06.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ - 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.