ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" березня 2022 р. справа №300/8442/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.12.2021 року адвокат Бартків А.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2021/000252, зобов'язання провести митне оформлення товару згідно митної декларації №UA206050/2021/009330 від 27.10.2021 року з урахуванням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Позовні вимоги мотивує безпідставністю прийнятого рішення про відмову митному оформленні випуску чи пропуску транспортного засобу №UA206050/2021/000252 через відсутність у відповідача відомостей про перебування транспортного засобу позивача під відповідним митним режимом. Зазначив, що переміщення позивачем транспортного засобу через митний кордон України 22.07.2008 року підтверджується штампом у закордонному паспорті позивача та експортною декларацією Республіки Польща від 21.07.2008 року. Таким чином просить скасувати рішення про відмову у митному оформленні транспортного засобу та зобов'язати провести митне оформлення транспортного засобу згідно митної декларації №UA206050/2021/009330 від 27.10.2021 року з урахуванням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розгляд за правилами спрощеного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача скористалася своїм правом подати відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнала, та зазначила, що оскаржуване рішення прийняте правомірно, оскільки під час митного оформлення встановлено відсутність інформації стосовно перетину транспортним засобом позивача митного кордону України у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, що унеможливлює пільгове розмитнення транспортного засобу відповідно до вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України. Вказала, що в закордонному паспорті позивача стоїть декілька відміток про перетин державного кордону, однак встановити коли саме і на якому транспортному засобі такий перетин здійснювався неможливо. Зазначила, що у поданій експортній декларації відсутні відомості про транспортний засіб та з неї неможливо встановити в якому режимі переміщувався транспортний засіб. Окрім цього в базі даних митного органу взагалі відсутні дані про перетин кордону даним транспортним засобом. З огляду на викладене митниця вважає, що оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити.
26.01.2022 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого заперечення наведені відповідачем вважає безпідставними та зазначив, що у поданій експортній декларації чітко зазначено про перетин кордону Польща-України та всі відомості про транспортний засіб позивача, а чинне законодавство на той час не передбачало проставлення у паспорті громадянина-нерезидента, що здійснює ввезення транспортного засобу відмітку «ТЗ реєстраційний №». Облік таких транспортних засобів здійснюється посадовими особами митного органу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару 27.10.2021 позивач подала для митного оформлення митну декларацію №UA206050/2021/009330 щодо легкового транспортного заcобу марки - Mercedes Benz, модель - ML320, номер шасі - НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2000, тип двигуна - бензиновий, об'єм циліндрів - 3199 см3.
Разом з декларацією митному органу позивачем подано такі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2005, копія митної декларації країни відправлення №08PL40101010711D80 від 21.07.2008, сертифікат відповідності щодо індивідуального транспортного засобу UA.013.199492-21 від 05.10.2021.
Під час митного оформлення вказаного транспортного засобу митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2021/000252 відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) транспортного засобу у зв'язку з недотриманням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України в частині перебування транспортного засобу у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на 31.12.2020 року.
Не погоджуючись з такою відмовою митного органу, позивач через уповноваженого представника звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі Митний кодекс), Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс) та іншими законами України з питань оподаткування.
Пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення це - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митний контроль це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 256 Митного кодексу встановлено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини 1 та 6 статті 264 Митного кодексу Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15.04.2021 року №1403-ХІ встановлено пільговий період розмитнення автомобілів.
Так, пунктом 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, 27.10.2021 з метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано для митного оформлення митну декларацію №UA206050/2021/009330 щодо легкового транспортного заcобу марки - Mercedes Benz, модель - ML320, номер шасі - НОМЕР_1 номер знак НОМЕР_2 .
Проте позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) вказаного транспортного засобу у зв'язку з недотриманням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України в частині перебування транспортного засобу у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на 31.12.2020 року.
Так, підставою для відмови у митному оформленні було відсутність у відповідача інформації стосовно перетину транспортним засобом позивача митного кордону України у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, що на переконання відповідача, унеможливлює пільгове розмитнення транспортного засобу відповідно до вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.07.2008 року було ввезено на митну територію України транспортний заcіб марки - Mercedes Benz, модель - ML320, номер шасі - НОМЕР_1 номер знак НОМЕР_2 .
Вказане підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи копіями закордонного паспорта позивача № НОМЕР_3 від 18.02.2008 року та митної декларації країни відправлення №08PL40101010711D80 від 21.07.2008, що підтверджує перетин ОСОБА_1 22.07.2008 року державного кордону України в пункті пропуску «Шегині» і вищезазначеним транспортним засобом (а.с. 15-16, 26-28).
На переконання суду вказані документи спростовують посилання митного органу на те, що оскільки у закордонному паспорті позивача стоїть декілька відміток про перетин державного кордону, встановити неможливо коли саме, на якому транспортному засобі такий перетин здійснювався та в якому митному режимі він переміщувався.
Також позивачем надано суду відповіді Державної митної служби України від 20.09.2021 року та Державної прикордонної служби України від 21.07.2021 року на запити щодо надання інформації про факт ввезення на територію України автомобіля Mercedes Benz, модель - ML320, номер знак НОМЕР_2 та перетин позивачем кордону у період з 01.07.2008 по 31.08.2008, відповідно до яких зазначено, що вказана інформація не зберіглася (а.с. 24-25)
Таким чином суд дійшов висновку, що відсутність інформації у митного органу стосовно перетину транспортним засобом позивача митного кордону України у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту не може бути підставою для відмови у митному оформлення товару, а митним законодавством не передбачено обов'язок декларанта надання такої інформації. Більше того позивач намагався отримати таку інформацію у митної та прикордонної служби, проте зі спливом тривалого часу вказана інформація у зазначених органах не зберіглася.
Безпідставними є також твердження відповідача про те, що у декларації країни відправлення №08PL40101010711D80 від 21.07.2008 відсутні відомості про транспортний засіб, оскільки у вказаній декларації чітко вказані ідентифікаційні дані автомобіля, а саме: марка транспортного засобу - Mercedes Benz, модель - ML320, номер шасі - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2000, тип двигуна - бензиновий, об'єм циліндрів - 3199 см3, номер знак НОМЕР_2 .
Окрім цього факт перебування даного транпортного засобу до 31.12.2020 року на території України підтверджується винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №952693 від 24.03.2020 року відповідно до якої ОСОБА_2 керуючи вищевказаним транспортним засобом 24.03.2020 року перевищив допустиму швидкість.
Посилання митного органу на вимоги Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон, затверджених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України від 24.11.2003 року №297/79, відповідно до пункту 4.2 якої у паспорті громадянина поряд з датоштампом та/або в імміграційній картці проставляється відмітка «ТЗ реєстраційний N», яка засвідчує дату ввезення громадянином-нерезидентом транспортного засобу особистого користування, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, є безпідставними, оскільки відповідно до внесених змін від 31.07.2007 до вказаних Технології, пункт 4.2 змінено, а обов'язку проставляння відмітки «ТЗ реєстраційний №» не передбачено.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення позивачем надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та підтверджували його перебування на території України станом на 31.12.2020 року, а відповідачем не заначено та судом не встановлено жодних інших обставин, які б перешкоджали митному оформленні імпортованого товару.
Згідно приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів відсутності факту перетину транспортним засобом позивача митного кордону України у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту та не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Натомість позивачем доведено обставин на яких грунтуються її позовні вимоги.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2021/000252 є протиправною та підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання митний орган провести митне оформлення товару згідно митної декларації №UA206050/2021/009330 від 27.10.2021 року з урахуванням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 908 грн., судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення АТ «ПриватБанк» №0.0.2388248336.1 від 20.12.2021 року.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2021/000252.
Зобов'язати Івано-Франківську митницю Державної митної служби України провести митне оформлення товару згідно митної декларації №UA206050/2021/009330 від 27.10.2021 року з урахуванням вимог п.9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.