10 березня 2022 року Справа № 160/220/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до наданих довідок про заробітну плату за період 60 місяців до 01.07.2000р. протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до наданих довідок про заробітну плату за період 60 місяців до 01.07.2000р. з 28.04.2021 року у розмірі 3039,27 грн. з урахуванням доплат та індексації.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 28.04.2021р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та надав разом із заявою довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за віком за період 60 місяців до 01.07.2000р. Проте, відповідачем при обчисленні пенсії за віком не було враховано надані довідки та обчислено пенсію за віком в мінімальному розмірі та не було переведено на пенсію за віком, через погіршення в такому разі умов пенсійного забезпечення позивача. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не переведення на пенсію за віком з пенсії по інвалідності позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
27.01.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду матеріали пенсійної справи позивача.
28.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Статтею 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
За матеріалами електронної пенсійної справи заробітна плата для обчислення пенсії врахована за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2019.
Заробітна плата за період роботи з 01.01.1986 по 31.08.1991 відповідно до вищевказаних довідок може бути взята для розрахунку розміру пенсії після проведення перевірки достовірності документів наданих для перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) у разі звільнення особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком. Для внесення даних про звільнення позивачу необхідно надати заяву, для переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком позивачу необхідно надати відповідну заяву. Крім того призначення, нарахування та перерахунок пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцію Пенсійного фонду України. З огляду на викладене вважають позовні вимоги необґрунтованими та просять відмовити в їх задоволенні.
31.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є такими, що не відповідають чинному законодавству, а також щодо обов'язку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевіряти та враховувати всі документи, що надано разом зі зверненням. Наполягає на задоволенні адміністративного позову.
21.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надішли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 04.06.2019 року та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання.
28.04.2021 року ОСОБА_1 надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перерахунок пенсії, вид перерахунку: «зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року».
До заяви про перерахунок пенсії надано сканкопії оригіналів документів:
- заява про призначення/перерахунок пенсії № 5602 від 28.04.2021;
- паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;
- трудова книжка;
- довідки про зміну назви організації;
- довідки про заробітну плату № М-1374ЛУ217-21 від 05.04.2021 року, № М-1375/о/217-21 від 05.04.2021 року, № М-865/о/217-21 від 05.04.2021 року, № 01-03/234 від 19.03.2021 року, № 2 від 18.04.2021 р.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.09.2021 року листом № 0400-010202-8/118298 повідомлено ОСОБА_1 наступне:
«Оскільки Ви продовжуєте працювати, розрахунок пенсії проводиться з урахуванням величини прожиткового мінімуму, визначеного Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-V1I1 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.04.2019 - 1497,00 грн.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
З 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, не досягає 2 200 гривень, таким особам надасться щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Ваш страховий стаж зарахований по 30.04.2019 складає 35 років 10 місяців 22 дні та додатковий стаж - 1 рік 1 місяць 4 дні.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0.36917.
При обчислені пенсії застосовано заробітну плату за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2019 індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації становить 0,48022.
Ваш середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки складає 2972,03 гри (6188,89 грн х 0,48022).
Загальний розмір пенсії за віком станом на 01.09.2021 складає 1507,97 грн. у тому числі:
1097.18 грн. - основний розмір пенсії (2972,03 грн. х 0,36917);
399,82 грн. - доплата до прожиткового мінімуму (1497,00 грн.);
10,97 грн. - доплата за 1 рік понаднормового стажу (1097,18 грн. х 1 %).
Розмір Вашої пенсійної виплати по інвалідності II групи складає 2200,00 грн., у тому числі:
1357,17 грн. - основний розмір (1507,97 грн. х 90%);
496,83 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (до 1854,00 грн.).
346,00 грн. - доплата до 2200,00 грн.»
Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області яка виразилась у відмові розглянути надані довідки та переведенні з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком позивач звернувся з цим позовом до суду.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Так, позивачу було призначено пенсію по інвалідності з 10.04.2019 року.
Відповідно до наданої до матеріалів адміністративної справи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивача 27.06.2019 року було звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, наказ від 27.06.2019р. № 1-У.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Зазначені вище періоди можуть виключатись понад норму встановлену Законом щодо 60 календарних місяців, але не більше 10% страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що законодавцем чітко встановлено підстави для можливості особи виключити додатково понад 10 відсотків тривалості страхового стажу для обчислення пенсії періоди отримання заробітної плати з 01.07.2000 року до 01.01.2005 року, а саме - у разі перебування особи в зазначений період на строковій військовій службі, навчанні, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отже без наявності вищезазначених підстав в зазначений період ( до 01.07.2000 року та з 01.07.2000 року до 01.01.2005 року), він не може бути додатково виключений із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії.
Позивачем при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком було додатково надано довідки про заробітну плату № М-1374ЛУ217-21 від 05.04.2021 року, № М-1375/о/217-21 від 05.04.2021 року, № М-865/о/217-21 від 05.04.2021 року, № 01-03/234 від 19.03.2021 року, № 2 від 18.04.2021 р., що відображають період 60 місяців до 01.07.2000року.
Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при вирішенні заяви ОСОБА_2 не було взято до уваги надані позивачем уточнюючі довідки, не надано їм відповідної оцінки, а також не було їх розглянуто, що вбачається з листа від 07.09.2021р. № 0400-010202-8/118298.
Окрім викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказано, що відповідний розрахунок було надано через те, що позивачем не було надано до відповідача довідку про звільнення.
Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
При цьому, під час прийняття рішення у справі суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» фактично не змінено повноваження Пенсійного Фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій.
Згідно з п.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до підпункту 7, 8 пункту 4 Положення №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
16 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги.
Зазначеною постановою було затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що він визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Постанова №1279 не змінила повноваження Пенсійного Фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій. При цьому обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до якого позивач звертав свої позовні вимоги.
Згідно зі ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.
Рішення відповідача про відмову в переведенні позивача на інший вид пенсії, викладене у листі від 07.09.2021р. № 0400-010202-8/118298 є не обґрунтованим, оскільки в ньому не наведено підстав, з яких не були враховані долучені позивачем до заяви довідки, не надано оцінку цим довідкам.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії «вид перерахунку: зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000р.» з урахуванням висновків суду щодо обов'язку відповідача належним чином розглянути заяву з усіма наданими до неї довідками.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зміні виду пенсії ОСОБА_1 від 07.09.2021 року № 0400-010202-8/118298 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у переведенні на пенсію за віком ОСОБА_1 , викладене в листі від 07.09.2021 року № 0400-010202-8/118298.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2021 р. про перерахунок пенсії «вид перерахунку: зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000р.» з урахуванням висновків суду щодо обов'язку відповідача належним чином розглянути заяву з усіма наданими до неї довідками.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук