25 березня 2022 року Справа №160/4373/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивачі просять:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки;
- скасувати вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату ОСОБА_1 , а саме: вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8406-50/67 У від 11.11.2020 року на суму 11 803 грн. 66 коп. (одинадцять тисяч вісімсот три гривні шістдесят шість копійок); вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8406-50/67 У від 03.02.2021 року на суму 25 985 грн. 08 коп. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень вісім копійок);
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки);
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області закрити інтегровану картку платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1 з обліку та внести відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
10.03.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України, зокрема, у зв'язку з несплатою судового збору у повному обсязі та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
21.03.2022 року від позивача надійшла заява про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у зв'язку з тим, що заявлені вимоги стосуються одного предмета спору, також вказано, що позивачем втрачено єдине джерело свого доходу місце роботи, з огляду на вказане позивач просить зменшити розмір судового збору до 992,40 грн.
Так, розглядаючи заяву про зменшення розміру судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, відповідно до ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-IX, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2481,00 гривні.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено три вимоги немайнового характеру, отже судовий збір за три вимоги немайнового характеру складає - 2977,20 грн.
Також позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 37 788,74 грн., отже судовий збір за вимоги майнового характеру складає - 992,40 грн.
Отже загальна сума судового збору за подання даної позовної заяви складає - 3969,60 грн.
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено квитанцію №6212-7807-2700-2061 від 03.03.2022 року про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Таким чином, несплачена позивачем сума судового збору склала - 2977,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
З наведеного видно, що підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Позивачем жодних належних доказів, які б стали підставою для зменшення позивачу розміру судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою не надано, зокрема доказів суми отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік, відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги, компенсації, тощо). Також інших доказів щодо тяжкого матеріального становища, позивачем не надано.
Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних доказів щодо неможливості сплати ним судового збору, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
При цьому, відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищевказане та з метою надання позивачу можливості реалізації своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про можливість продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 10.03.2022 року.
Керуючись ст.ст.121, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 10.03.2022 року, строком у 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв