18 березня 2022 року Справа № 160/24565/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.11.2021р. (згідно відмітки Укрпошта Документи) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дня призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дня призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 15.06.2021р. отримує пенсію по інвалідності по профзахворюванню третьої групи. У зв'язку із незгодою з розрахунком суми пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 26.10.2021р., у якій просив провести йому перерахунок і виплату пенсії по інвалідності в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, що складає 29226,15 грн., згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.06.2021р., тобто з дня призначення пенсії по інвалідності з урахуванням раніше виплачених пенсійних виплат. Листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що розмір пенсії за віком позивача обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 із 80% його заробітної плати, яка станом на 01.11.2021р. складає 23380,92 грн. та розмір пенсійної виплати по інвалідності ІІІ групи, яку отримує позивач, складає 11690,46 грн. (23380,92 грн. * 50%), обчислений відповідно до ч.1 ст.33 Закону №1058. Позивач вважає наведене рішення та дії відповідача протиправними, оскільки він має підземний стаж з повним робочим днем в шахті 16 років, за провідною професією гірника очисного забою, яка відноситься до Списку №1, а, відповідно, має право на пенсію по інвалідності, розмір якої повинен складати 80% від середнього заробітку, розрахованого при призначенні пенсії, що відповідає ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Додатково, у відповіді на відзив від 18.02.2022р., позивач вказує на те, що він не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка, оскільки, фактично, оскаржує дії пенсійного органу щодо обчислення вже призначеної йому пенсії (а.с.68-69).
Ухвалою суду від 17.01.2022р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.29).
18.02.2022р. засобами поштового зв'язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу головного управління заяву про перерахунок пенсії від 26.10.2021р., що не передбачено Порядком №22-1, та на таку заяву позивачеві було надано лист про розгляд звернення від 16.11.2021р., при цьому, рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії не приймалося; відповідно до рішення Головного управління №046350007928 від 13.10.2021р. розмір пенсії по інвалідності позивача становить 11690,43 грн., пенсію обчислено з розрахунку 50% пенсії за віком, з урахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме: 80% від середньомісячної заробітної плати ((29226,15*80%)*50%=11690,46), де 29226,15 - середньомісячний заробіток. За викладеного, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.33-36).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 18.03.2022р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
14.07.2021р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання, до якої надав всі необхідні для призначення пенсії документи, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.45).
На підставі вищенаведеної заяви, з 08.06.2021р. позивачеві була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи (трудкаліцтво/профзахворювання) відповідно до ст.33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої обчислено виходячи із 50% від 80% заробітної плати позивача (29226,15 грн.) згідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується копією рішення №046350007928 від 13.10.2021р., наявною у справі (а.с.44).
У зв'язку із незгодою з розрахунком суми пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 26.10.2021р., у якій просив провести йому перерахунок і виплату пенсії по інвалідності в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, що складає 29226,15 грн., згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.06.2021р., тобто з дня призначення пенсії по інвалідності з урахуванням раніше виплачених пенсійних виплат (а.с.13-14,37.
Листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що розмір пенсії за віком позивача обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 із 80% його заробітної плати, яка станом на 01.11.2021р. складає 23380,92 грн. та розмір пенсійної виплати по інвалідності ІІІ групи, яку отримує позивач, складає 11690,46 грн. (23380,92 грн. * 50%), обчислений відповідно до ч.1 ст.33 Закону №1058, що підтверджується змістом копії відповідного листа, наявної у справі (а.с.15,39-40).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з рішенням відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р.. з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дня призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат, у зв'язку з чим позивач просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання таких дій та рішення протиправними, скасування рішення та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дня призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058).
Частиною 1 ст.8 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 30 Закону №1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Частиною 1 ст.33 Закону №1058 встановлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148 від 03.10.2017р. (далі - Закон №2148) внесено зміни до Закону №1058, зокрема, абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058 викладено у такій редакції: “Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність”.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі - Закон №345) встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно до ст.8 Закону №345 (у редакції чинній з 11.10.2017р.) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що особам з інвалідністю III групи призначається пенсія по інвалідності в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
При цьому, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, як встановлено судом із матеріалів справи, з 08.06.2021р. ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності внаслідок професійного захворювання, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААВ №126654 (а.с.48).
14.07.2021р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання, до якої надав всі необхідні для призначення пенсії документи (а.с.45).
З 08.06.2021р. позивачеві була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи (трудкаліцтво/профзахворювання) відповідно до ст.33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої обчислено виходячи із 50% від 80% заробітної плати позивача (29226,15 грн.) згідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується копією рішення №046350007928 від 13.10.2021р., наявною у справі (а.с.44) та не заперечується учасниками справи.
Тобто, для розрахунку розміру пенсії позивачеві по інвалідності ІІІ групи (50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону), пенсійним органом було обчислено розмір пенсії за віком позивача виходячи із 80% його заробітної плати (29226,15 грн.), що відповідає приписам статей 27, 28, 33 Закону №1058 та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Окрім того, слід зазначити, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію, при цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Вказаний висновок узгоджується і з висновками Верховного Суду, викладеними у його постанові від 26.05.2020р. у справі 205/8712/16-а, які підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З аналізу вищенаведених норм та встановлених судом обставин щодо вірного розрахунку розміру пенсії по інвалідності ІІІ групи позивача, вбачається, що при розрахунку розміру пенсії по інвалідності позивача, пенсійним органом правомірно були враховані положення статей 27, 28, 33 Закону №1058 та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а, відповідно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р.; визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. та дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.
При цьому, слід звернути позивача, що наведені ним у позові обставини не є підставою для виплати позивачеві пенсії по інвалідності у розмірі 80% від середньої заробітної плати виходячи з норм ст.33 Закону №1058, на підставі якої позивачеві і була призначена пенсія з урахуванням положень ст.28 Закону №1058 та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. та дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, при розрахунку розміру пенсії позивачеві по інвалідності ІІІ групи, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом не встановлено порушень прав позивача у рішенні відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. та діях відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат, а тому слід відмовити позивачеві у задоволенні даних позовних вимог.
Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, оформлену листом №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р. та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат (основних вимог), а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 15.06.2021р. (з дні призначення пенсії по інвалідності), на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з урахуванням проведених раніше виплат.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанціями №0.0.2359068030.1 від 29.11.2021р. та №0.0.23900334711.1 від 21.12.2021р., слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення №40180-33634/К-01/8-0400/21 від 16.11.2021р., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва