Рішення від 14.03.2022 по справі 160/2148/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року Справа № 160/2148/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) врахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, з 13.12.2021 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, з 13.12.2021 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та, починаючи з 20.08.2014 року отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач у грудні 2021 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідач, розглянувши зазначену заяву, рішенням № 912400170238 від 17.12.2021 з 13.12.2021 перевів пенсію ОСОБА_2 на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон № 1058-ІУ). При розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

30.12.2021 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, починаючи з дати призначення пенсії за віком.

Листом “Про розгляд звернення” від 14.01.2022 № 1555-40890/Д-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058-ІУ передбачено, що розмір пенсії пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого виплачувалися страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Отже, позивачу було відмовлено, а відповідач, натомість, при розрахунку позивачу пенсії за віком залишив застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області допущено протиправні дії щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, та виплати цієї пенсії, починаючи з дати призначення пенсії за віком.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі №160/2148/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

11 березня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 20.08.2014 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши відповідний пакет документів.

Вказує, що положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено лише порядок обчислення спеціального стажу та умови, за яких визначається право на пенсію за вислугу років, в той час як нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено порядок обчислення розміру пенсії, розрахунку коефіцієнтів страхового стажу, заробітної плати, залежно від яких визначається розмір пенсії.

За результатом поданої заяви від 20.08.2014 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років, розмір якої обчислено за приписами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") підтвердженням є протокол №4015 від 11.09.2014 про призначення пенсії, де після напису "Контактний телефон" - зазначено "Призначено відповідно до ЗДПС (реформа)"), зокрема:

П=Зп*Кс, де:

Зп - заробітна плата, визначена відповідно до ст. 40 Закону у гривнях, що становить 4473,66 грн.;

Кс - коефіцієнт страхового стажу, визначений відповідно до ст. 25 Закону, що становить 0,45450 (за 404 міс. З урахуванням кратності 1,35).

П= 4473,66*0,45450=2033,28 грн.

До виплати призначено пенсію у розмірі 2061,75 грн., з яких 2033,28 грн. - основний розмір пенсії та 28,47 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 3 роки).

Отже, матеріалами пенсійної справи доведено, що при обчисленні пенсії позивачці у 2014 році при призначенні пенсії за вислугу років був застосований розрахунок, встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не Законом України “Про пенсійне забезпечення”, так як Закон України “Про пенсійне забезпечення” визначає лише умови набуття права на призначення пенсії за вислугу років.

13.12.2021 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву про переведення на пенсію за віком у зв'язку із досягненням встановленого пенсійного віку.

За результатами розгляду заяви від 13.12.2021 року Головним управлінням здійснено розрахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, оскільки попереднє призначення пенсії відбулося у 2014 році (з урахуванням осучаснення пенсій з 03.10.2017).

Отже, враховуючи той факт, що позивач, починаючи з 2014 року стала учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років, яка є різновидом пенсії за віком у розумінні Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підстави для здійснення первинного призначення пенсії у 2021 році за нормами частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - відсутні.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Починаючи з 20.08.2014 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з досягненням пенсійного віку, у грудні 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912400170238 від 17.12.2021 року ОСОБА_1 з 13.12.2021 року переведено на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення їй пенсії за вислугу років.

30.12.2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, починаючи з дати призначення пенсії за віком.

Листом «Про розгляд звернення» від 14.01.2022 року № 1555-40890/Д-01/8-0400/22 відповідачем повідомлено позивача про те, що чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058-ІУ передбачено, що розмір пенсії пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого виплачувалися страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати.

Розмір пенсії обчислено, виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 30.09.2021, який складає 40 років 10 місяців 7 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає - 0,40833.

Для обчислення пенсії використано заробітну плату за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2021.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,79482.

З 01.03.2021 розмір пенсії обчислюється із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17 та з 01.05.2020 на 1,11) та складає 9739,77 грн (5426,60 грн х 1,79482).

Загальний розмір пенсії за віком станом на 13.12.2021 складає: 3977,04 грн. - розмір пенсії за віком (ст.27) (9739,77 грн.х 0,40833); 107,40 грн. - доплата за понаднормативний стаж (ст.28 ч. 1. абз.2)(за 10 років); 4084,44 грн. - загальний розмір пенсії.

Отже, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, з 13.12.2021 року, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Як зазначалося вище, позивач, починаючи з 20.08.2014 року отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 6 Закону № 1788-ХІІ особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або в наслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Згідно зі ст. 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частиною 1 статті 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - в редакції Закону, чинній на час призначення позивачу пенсії) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Тобто, пенсія за вислугу років зазначеним Законом не передбачена.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІУ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня

1961 року.

Отже, суд враховує, що Законом № 1058-ІУ не передбачена пенсія за вислугою років, тому в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону, тому положення частини 3 статті 45 Закону №1058, на яку посилається в своєму листі відповідач, застосуванню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІУ пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІУ для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-ІУ передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс -середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІУ встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Однак у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, відповідно до пункту 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно пункту 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого рішення та проведеного перерахунку зазначає, що заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повинна визначатися з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" № 2148-VІІІ від 03.10.2017, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2014, 2015, та 2016 роки.

В той же час, пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону передбачає застосування вказаного показника середньої заробітної плати (2014-2016) виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" .

Таким чином, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 793,92 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) врахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, з 13.12.2021 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, з 13.12.2021 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 793,92 грн. (сімсот дев'яносто три гривні дев'яносто дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ
103764067
Наступний документ
103764069
Інформація про рішення:
№ рішення: 103764068
№ справи: 160/2148/22
Дата рішення: 14.03.2022
Дата публікації: 28.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них