про закриття провадження у справі у частині позовних вимог
25 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16218/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку як одержувач пенсії за віком. Пенсія призначена 14.04.2005 року відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», яка діяла в початковій редакції закону №3723-ХІ від 16.12.1993 року. Після звільнення з роботи з посади начальника відділу Волинського обласного центру зайнятості у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі позивачу було проведено перерахунок пенсії з 31.12.2010 року згідно з ст.37-1 Закону України «Про державну службу», яка діяла в початковій редакції закону № 432-IV від 16.01.2003 року. Страховий стаж на посаді державного службовця склав 15 років 07 місяців 17 днів, ранг держслужбовця 8, загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку - 85.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі № 803/633/18 було зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити ОСОБА_1 нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-XII від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року». Рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 803/633/18 19.09.2018 року набрало законної сили.
Відповідач у справі Луцьке об'єднане управління ПФУ (правонаступником якого є Головне управління ПФУ у Волинській області) на думку позивача у вересні 2018 року частково виконав рішення суду та змінив початкову дату індексації внаслідок чого індексація пенсії зросла з 147,10 грн. до 212,58 грн. тобто на 65,48 грн., а загальний розмір пенсії збільшився із 3868,48 до 3933,96 грн. В частині виконання вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 рішення на думку позивача залишається не виконаним, що зменшило їй щомісячну виплату пенсії упродовж травня-листопада щомісячно на 1099,42 грн., а з грудня 2017 - квітень 2020 років щомісячно на 1160,48 грн. У разі повного виконання рішення суду пенсія позивача становила б з грудня 2017 і на даний момент 5094,38 грн. щомісячно.
Внаслідок цього, рішення № 803/633/18 передано для примусового виконання. Постановою № 58745824 від 01.04.2019 року відкрито виконавче провадження та надіслано постанову боржнику у цій справі для виконання рішення суду. Боржник (Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області) 18.04.2019 року направив на адресу державної виконавчої служби лист № 5005/06-14, в якому зазначено, що на виконання рішення суду у серпні 2018 року збільшено нарахування індексації стягувану з 147,10 грн до 212,58 та сплачено у вересні 2018 року за вказаний у рішенні суду період 1047,68грн, а у подальшому індексація виплачується у розмірі 212.58 грн щомісячно.
Позивач зазначає, що боржник, маючи очевидний намір не виконувати рішення суду у справі № 803/633/18, у серпні 2020 року без її відому здійснив перерахунок (переведення) моєї пенсії держслужбовця на пенсію на загальних підставах, яка обраховується відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003, а також її індексацію за цим законом. У травні 2021 року за заявою позивача орган ПФУ здійснює зворотній перерахунок (переведення) з пенсії на загальних підставах на виплату пенсії держслужбовця. При цьому розмір пенсії держслужбовця зменшено з 3933,96 грн до 3721,38 грн, тобто на 212,58 грн (розмір неналежної індексації пенсії з 2011року).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін .
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим , що з 01 травня 2020 року позивачку переведено на пенсію за віком на нормами Закону України №1058. Приймаючи таке рішення відповідач керувався частиною другою пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України №1058, де передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України , «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу«, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, «Про Кабінет Міністрів України», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії склав 3947,27 грн. (її розмір збільшився на 17,75 грн.). Тобто, переведення на пенсію за віком за норами Закону України №1058 проводилося автоматично, на більш вигідних умовах для пенсіонера. Також зазначив, що на підставі заяви позивача з 01.06.2021 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №3723 з встановленим розміром пенсії 3721,38грн без фіксованої індексації (про зменшення розміру пенсії в результаті такого переведення позивачку було повідомлено).На даний час підстави для проведення індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про Державну службу» відсутні. Індексуються лише пенсії призначені за нормами Закону України №1058.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі № 803/633/18 було зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити ОСОБА_1 нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-XII від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року». Рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 803/633/18 19.09.2018 року набрало законної сили.
Відповідач у справі Луцьке об'єднане управління ПФУ на думку позивача у вересні 2018 року частково виконав рішення суду та змінив початкову дату індексації внаслідок чого індексація пенсії зросла з 147,10 грн. до 212,58 грн. тобто на 65,48 грн., а загальний розмір пенсії збільшився із 3868,48 до 3933,96 грн. В частині виконання вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 рішення на думку позивача залишається не виконаним, що зменшило їй щомісячну виплату пенсії упродовж травня-листопада щомісячно на 1099,42 грн., а з грудня 2017-квітня 2020 років щомісячно на 1160,48 грн. У разі повного виконання рішення суду на пенсія позивача становила б з грудня 2017 і на даний момент 5094,38 грн. щомісячно.
Внаслідок цього, рішення № 803/633/18 передано для примусового виконання. Постановою № 58745824 від 01.04.2019 року відкрито виконавче провадження та надіслано постанову боржнику у цій справі для виконання рішення суду. Боржник (Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області) 18.04.2019 року направив на адресу державної виконавчої служби лист № 5005/06-14, в якому зазначено, що на виконання рішення суду у серпні 2018 року збільшено нарахування індексації стягувану з 147,10 грн до 212,58 та сплачено у вересні 2018 року за вказаний у рішенні суду період 1047,68грн, а у подальшому індексація виплачується у розмірі 212.58 грн. щомісячно.
Отже позивач вказує, що при проведенні перерахунку пенсії на підставі зазначеного рішення відповідачем з 01.05.2020 виплата пенсії проводилася без врахування індексації згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Аналізуючи вказані вище обставини, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому згідно із нормами частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому частиною восьмою статті 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
З установлених судом фактичних обставин справи та, проаналізувавши предмет позову у цій справі, вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі № 803/633/18, яким було зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити ОСОБА_1 нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-XII від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року».
Зокрема, позивач не погоджується з нарахуванням їй індексації до пенсії на підставі зазначеного рішення та знову просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок її пенсії та повернутись з 01.05.2020 до її нарахування з індексацією згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів, оскільки у даному випадку чинне законодавство наділяє особу правом особливого звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення в межах справи №№ 803/633/18, а не з новим позовом.
У зв'язку з наведеним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом не розглядаються.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі №420/6649/19.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст.382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині позовних вимог, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 238, статтею 248 КАС України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії та повернутись з 01.05.2020 до її нарахування з індексацією згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826)
Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук