Справа № 457/1540/21 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Провадження № 33/811/173/22 Доповідач: Партика І. В.
23 березня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В.,за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Ощипка Володимира Степановича, представника малолітнього ОСОБА_2 адвоката Гринди Романа Михайловича, законного представника малолітнього - ОСОБА_3 , секретаря судового засідання Мельниченко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 24 грудня 2022 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 4 жовтня 2021 року, близько 11.00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім'ї, а саме психологічне насильство, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , що проявилося у шарпанні, вириванні дитини з рук матері ОСОБА_3 , образах нецензурною лексикою в присутності дитини, через що дитина плакала, внаслідок вчинених дій могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду є незаконною, передчасною, винесена з порушенням його прав. Належним чином обставини справи суддею місцевого суду не досліджено.
Зазначає, що до початку розгляду справи в суді першої інстанції він не був ознайомлений з матеріалами справи, не був готовий до свого захисту, просив відкласти розгляд справи, оскільки його захиснок перебував на стаціонарному лікуванні.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не уповноваженою на це особою, окрім того з порушенням строків передбачених ст. 254 КУпАП, не було роз'яснено права та обов'язки під час складання протоколу та в суді першої інстанції.
Зазначає, що працівниками поліції та судом не надсилалося йому жодних повісток.
ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної інстанції, свої пояснення та доводи апеляційної скарги, підтримав.
Законний представник малолітнього - ОСОБА_3 , в судовому засіданні апеляційного суду свої пояснення, надані в суді першої інстанції, підтримала в повному обсязі. Зазначила, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Ощипка В.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задоволити, виступ представника малолітнього ОСОБА_2 адвоката Гринди Р.М. який заперечив проти задоволення доводів апеляційної скарги, ОСОБА_3 яка заперечила доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про попередження насильства в сім'ї насильство в сім'ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться:
-у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 790629 від 14 грудня 2021 року ( а.с 4), відповідно до якого ОСОБА_1 , 4 жовтня 2021 року , близько 11 год. перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї, а саме психологічне насильство відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що проявилося у шарпанні, вириванні дитини з рук матері ОСОБА_3 , образах нецензурною лексикою в присутності дитини, у зв'язку з чим дитина плакала, могло бути завдано шкоду психічному здоров'ю малолітньої дитини;
-у копії заяви ОСОБА_3 від 4 жовтня 2021 року ( а.с.12) з якої вбачається, що 4 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 , наніс їй тілесні ушкодження;
-у заяві ОСОБА_3 від 15 листопада 2021 року ( а.с. 6), з якої вбачається, що ОСОБА_1 систематично вчиняв, домашнє насильство в присутності малолітньої дитини, в наслідок чого вона боїться за безпеку сина, оскільки не здатна захистити його від ОСОБА_1 ;
-у поясненнях ОСОБА_3 від 23 листопада 2021 року (а.с.7) з яких вбачається, що подія відбувалася 4 жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 ;
-у витязі з ЄРДР від 5 жовтня 2021 року ( а.с. 13), з якого вбачається, що 4 жовтня 2021 року ОСОБА_3 звернулася з заявою, що її колишній чоловік наніс тілесні ушкодження;
-у копіях електронних рапортів від 4 жовтня 2021 року ( а.с. 9-11) з яких вбачається, що 4 жовтня 2021 року, о 11 год., за адресою: АДРЕСА_1 , відбувався конфлікт між чоловіком та жінкою;
-у рапортах працівників поліції від 8 грудня 2021 року ( а.с.14-15), з яких вбачається, що 4 жовтня 2021 року вони прибували за адресою: АДРЕСА_1 , де було опитано очевидців події, та ОСОБА_3 .
Аргументи ОСОБА_1 , що він не був ознайомленим з протоколом про адміністративне правопорушення та не мав змоги підготуватися до свого захисту не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Як вбачається з рапорту інспектора СЮП ВП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області В. Нерсесової ( а.с. 17), ОСОБА_1 був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №790629 від 15 листопада 2021 року та від пояснень, отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення відмовився.
Доводи апелянта, що він просив відкласти справу у зв'язку із перебуванням адвоката на стаціонарному лікуванні та просив надати матеріали справи для ознайомлення не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи ( а.с. 23), він просив відкласти її у зв'язку із перебуванням адвоката на лікуванні, проте не надав жодних доказів та підтверджень заяви, окрім того в заяві він не зазначав, що бажає ознайомитися з матеріалами судової справи.
Твердження апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не уповноваженою особою не береться до уваги апеляційного суду.
Норми статті 255 КУпАП визначають перелік органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 173-2 КУпАП, уповноваженими на те посадовими особами є посадові особи органів Національної поліції.
Яв вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №790629 від 14 грудня 2021 року такий було складено інспектором СЮП ВП Дрогобицького ВП РВП старшим лейтенантом поліції Нерсесовою В.К..
Що стосується доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про те, що йому не було роз'яснено права та обов'язки, то такі не заслуговують на увагу апеляційного суду та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №790629 від 14 грудня 2021 року (а.с. 4), ОСОБА_5 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, окрім того даний факт підтверджується рапортом старшого лейтенанта поліції В. Нерсесової ( а.с 17).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 24 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.