Справа № 686/4041/22
Провадження № 1-кс/686/1703/22
24 березня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.
Скаргу обґрунтовує тим, що 13.01.2022 ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінальних правопорушень окремими працівниками ГУНП у Хмельницькій області до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому. Указав на обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме перевищення влади та службових повноважень, приниження честі та гідності, спричинення моральної шкоди, підроблення матеріалів щодо вилучення зброї на набоїв, отримання неправомірної вигоди працівниками РСЦ при МВС України в Хмельницькій області та інших.
Листом ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому від 18.01.2022, який скаржник отримав 03.02.2022, йому було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР у зв'язку із відсутністю у зверненні об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень.
А тому просить:
- поновити строк на оскарження бездіяльності т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- зобов'язати т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 13.01.2022.
Скаржник та його представник в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити.
При цьому ОСОБА_3 вказав, що сусіди завдали йому шкоди тим, що пошкодили майно його та його батьків, оскільки внаслідок неправильно влаштованої системи водовідвення із будинку, який належить сусіду ОСОБА_6 похилився його гараж, також пошкоджено подвір'я та будинок, що свідчить про наявність складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України. Працівники поліції, на його думку, незаконно покривають злочинні дії його сусідів та принизливо до нього ставляться. Представники міської ради, які прибули за його викликом по місцю проживання, у порушення вимог закону не склали акту обстеження.
Також вважає, що у нього незаконного було вилучено нарізну та гладкоствольну зброю, а матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 174 КУпАП України були сфальсифіковані, зокрема акцентує, що набої, які використовувалися у ході проведення експертизи, у нього не вилучалися. Не погоджується також і з наданою сільським головою характеристикою. Зазначає, що сусід ОСОБА_7 отримує неправомірну вигоду за сприяння у отриманні особами документів у Регіональному сервісному центрі.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, однак згідно із ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши думку скаржника та його представника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дізнався про невнесення відомостей за його заявою до ЄРДР лише 03.02.2022, із скаргою на бездіяльність т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення звернувся 10.02.2022, що підтверджується відміткою на конверті про поштове відправлення.
Згідно із ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
За таких обставин вважаю, що строк на оскарження бездіяльність слідчого скаржником не пропущений, оскільки після фактичного отримання відповіді з першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому скаржник зі скаргою до суду звернувся у встановлені законом строки - 10.02.2022.
Із наданих сканокопій матеріалів за заявою ОСОБА_3 , наданих скаржником для огляду у судовому засіданні матеріалів, які він долучав у якості додатків до адресованої до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому заяви від 13.01.2022 слідує, що 13.01.2022 останній звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована за № С-183.
У заяві просив провести перевірку по наданих ним поясненнях, відповідей і заяв по його зверненнях до працівників правоохоронних органів України, місцевої влади, працівників медичних закладів, начальника Волочиського УМВ та притягнути винних у порушенні його прав, приниженні честі та гідності до кримінальної відповідальності. Зазначив, що справа проти нього про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП України була сфабрикована після покривання його сусідів ОСОБА_8 , які нанесли шкоди майну його родини, і неодноразових звернень до Національної поліції України. Указав на незаконне вилучення у нього зброї та на те, що Волочиським ВП було надано неправдиву інформацію про набої. Зазначив, що ОСОБА_9 та Хмельницьким обласним відділом поліції, складом комісії і головою Волочиської міської ради, старостою Користовецької селищної ради вчинено злочин, який полягає у покриванні факту пошкодження сусідами ОСОБА_8 його майна. Указав, що сусід ОСОБА_8 надає послуги з вирішення справ у РСЦ при МВС України в Хмельницькій обл., діючи як посередник та домовляючись із працівниками центру. Сусіди ОСОБА_8 порушили ДБН у відведенні дощової води з власного будинку, піднавісу і вивели на приватну власність його батьків, що спричинило підлиття, просідання та руйнування гаража, повір'я та будинку по АДРЕСА_1 .
Листом №С-183/14-01-01-114/2022 від 18.01.2022 за підписом т.в.о начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 у внесенні відомостей за заявою ОСОБА_3 було відмовлено у зв'язку із тим, що об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину та підтверджують реальність його конкретної події встановлено не було.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не містить конкретних фактичних даних, які б могли свідчити про можливе вчинення вказаними у ній особами кримінальних правопорушень.
Так, п. 2 ч. 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Інформацією про кримінальне правопорушення є обставини та конкретні факти, викладені у заяві особи про вчинення кримінального правопорушення, які містять ознаки складу кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Частина 1 статті 194 КК України встановлює відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду України №536/621/16-к від 05 листопада 2020 року.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється шкода у великих розмірах.
Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не містить фактів та обставин, які можуть свідчити про реальність конкретних дій, зокрема пошкодження сусідами ОСОБА_8 його майна, а також про умисел винних осіб, спрямований на пошкодження чужого майна, оскільки саме лише невірне влаштування водовідводу не свідчить про спрямованість даних діянь на умисне знищення чи пошкодження майна скаржника.
Спір з приводу порушення сусідами ОСОБА_3 норм ДБН у відведенні дощової води та щодо відшкодування завданої йому, на думку ОСОБА_3 , шкоди підлягає вирішенню у цивільно-правовому порядку, а не шляхом ініціювання кримінального провадження.
Також відсутні підстави для кваліфікації дій працівників правоохоронних органів як перевищення влади або службових повноважень.
Складання відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 174 КУпАП України не є дією, яка явно виходить за межі наданих працівникам поліції прав чи повноважень.
Так, згідно ст. 174 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
П. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 42-4) (частина перша статті 44, стаття 44-1, частина перша статті 44-3, статті 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома - дев'ята статті 121, частини п'ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина третя статті 126, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-4, 159, 160, 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164-164-8, 164-10, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 166-27, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 173 - 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1, 184-2, 184-3 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20, 212-22-212-24).
Відповідно до ч. 3 ст. 265 КУпАП України при вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу, поліцейський, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, також посадова особа прикордонної служби має право вилучити нагородну, вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони. Поліцейський, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу.
Викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не містять конкретних даних, які б свідчили про фальсифікацію працівниками поліції як протоколу про адміністративне правопорушення, так і інших доказів, наданих ними на розгляд до суду, неправомірне вилучення ними зброї у скаржника та покривання ними сусідів ОСОБА_3 - ОСОБА_8 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.02.2021 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП було закрито у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме його об'єктивної сторони.
Отже, процесуальна діяльність працівників поліції в межах їх посадової дискреції не може бути підставою для їх кримінального переслідування. Певні недоліки змісту протоколу про адміністративне правопорушення, що мало наслідком повернення його на доопрацювання Волочиським районним судом, жодним чином не свідчить про його підробку.
Заява в частині інших обставин, які, на думку скаржника, указують на вчинення кримінальних правопорушень, як-то незгода із наданою йому сільським головою характеристикою, оцінка діяльності сусіда як незаконної та пов'язаної із наданням неправомірної вигоди працівникам РСЦ при МВС України, власне бачення щодо незаконності походження мисливських набоїв не свідчить про вчинення указаними в заяві суб'єктами кримінально-караних діянь, оскільки не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Обставини можливого приниження честі та гідності, спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є лише вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
А тому, приходжу до висновку, що представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив скаржнику у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки зазначені у ній відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу.
З огляду на викладене, підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР відсутні, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність т.в.о. начальника першого СВ (з дислокацію у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 25.03.2022.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1