Справа № 686/30497/21
Провадження № 2/686/1551/22
24 березня 2022 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Кшановській Є.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/30497/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника - Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Президент України Зеленський В.О.,
про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду у справі №2270/14181/11 за 20.12.2021 року з 09.00 год. до 10.00 год.,
21 грудня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави Україна в особі представника - Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Президент України Зеленський В.О., в якому просить стягнути на його користь 190 000 000 000 грн. моральної шкоди. Позов мотивує тим, що зазнав моральну шкоду через незаконні дії, а саме: зумисним невиконанням постанови суду у справі №2270/14181/11 посадовими і службовими особами відповідача за 20.12.2021 року у період з 09.00 год. до 10.00 год.
22.12. 2021 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
02.02.2022 року справу призначено до слухання по суті.
07.02.2022 року представником відповідача надано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із зловживанням позивачем процесуальними правами та відзив на позов, проти задоволення позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки вони не містять нормативно-правового обґрунтування та доказів про завдання саме Міністерством внутрішніх справ України, яке не було навіть стороною у справі №2270/14181/11, моральної шкоди позивачу.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просить задоволити.
Представник відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, в судове засідання не з'явився, у поданому відзиві просив розглянути справу у його відсутності та повністю відмовити в задоволенні позову.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі представника - Міністерства внутрішніх справ України, про стягнення на його користь 190 000 000 000 грн. моральної шкоди, заподіяної невиконанням постанови суду у справі №2270/14181/11 за 20.12.2021 року з 09.00 год. до 10.00 год.
Позивач вважає, що підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є те, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які позивач переніс під час тривалого очікування на виконання рішення суду та розчаруванні в системі органів державної влади внаслідок їх бездіяльності.
Позивач у своєму позові зазначив відповідачем Державу Україна, а її представником - Міністерство внутрішніх справ України.
З даного приводу судом встановлено наступне.
У статті 15 Цивільного Кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до пункту другого постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» готуючи справу до розгляду, суд повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною четвертою статті 58 ЦПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
У свою чергу, під компетенцією розуміють сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Таким чином, законодавством, що регулює порядок та підстави стягнення шкоди, завданої фізичній особі органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, чітко встановлено суб'єктний склад учасників цих спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 641/8857/17 зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18.12.2019 року у справі № 688/2479/16-ц) зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.
При цьому на потерпілого покладається обов'язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, зокрема, внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з означеним позовом до Держави Україна, представник - Міністерство внутрішніх справ України, не мотивував та жодними доказами не довів, якими саме незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України, йому було завдано моральну шкоду; в чому саме полягали ці дії чи бездіяльність, коли саме були вчиненні (не вчиненні), яким чином рішення у справі № 2270/14181/11, на думку позивача, були невиконані Міністерства внутрішніх справ України саме 20.12.2021 року у період з 09.00 год. до 10.00 год.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд також виходить з того, що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача, натомість чинним законодавством передбачено чіткі механізми захисту порушеного права особи у разі невиконання рішення суду.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з тих підстав, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та вже неодноразово звертався до суду із зазначеним позовом, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення, оскільки в даному позові позивачем зазначено інший період невиконання рішення, а саме:20.12.2021 року з 09.00 год. до 10.00 год., а тому справу слід слухати по суті із ухваленням відповідного рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 48, 58, 76, 81, 82, 141, 175, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України ст. ст. 28, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 256, 257, 268, 297, 1166, 1167, 1176 ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Міністерство внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Президент України Зеленський В.О., про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: Держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця 10.
Повний текст рішення суду виготовлено 25.03.2022 року.
Суддя