Справа № 686/6032/22
Провадження № 1-кс/686/2556/22
23 березня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, на утриманні осіб не має, офіційно не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого.
у кримінальному провадженні №12022243000000597,
встановив:
23.03.2022 року слідчий ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим з прокурором окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків та потерпілого.
Заслухавши пояснення слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечують щодо його задоволення, та просять обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
21.03.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022243000000597, зареєстровано дане кримінальне правопорушення правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст. 286-1 КК України.
22.03.2022 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, а саме про те, що 21.03.2022, близько 16 год. 35 хв., водій ОСОБА_6 , в порушення вимог пп. 2.9. (а), 12.4. Правил дорожнього руху (далі ПДР), керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись з перевищенням допустимої швидкості руху біля 70-100 км/год. у населеному пункті по проїзній частині вул. Зенітної зі сторони вул. Курчатова в напрямку до вул. Вокзальної, м. Хмельницького, діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Зенітної та Вокзальної, в порушення пп. 10.1., 12.1. ПДР, а саме перед зміною напрямку свого руху з виконанням маневру лівого повороту на вище вказаному перехресті, не переконався що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого втратив змогу контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, виїхав на праве узбіччя вул. Вокзальної, рухаючись по якому, в районі будинку №133 А, допустив наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_8 , який в той момент рухався по узбіччю у попутному напрямку. В подальшому ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на зустрічний бік дороги, де допустив зіткнення із автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , яка рухалась по проїзній частині вул. Вокзальної зі сторони вул. Західної Окружної в напрямку до вул. Зенітної в зустрічному напрямку та в подальшому ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив виїзд за межі проїзної частини та скоїв наїзд передньою частиною автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 на дерево. Після дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 покинув місце події.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- політравми, відкритий поперечний перелом середньої третини лівої стегнової кістки, перелом сідничної та лобкової кістки лівої половини кісток тазу зі зміщенням, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я;
Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегневої і великогомілкової кісток, належать до ушкоджень, що небезпечні для життя.
Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги пп. 2.9.(а), 10.1., 12.1., 12.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного правопорушення повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.22, у якому зафіксована слідова інформація про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та кінцеве розташування транспортного засобу відносно елементів дороги на місці пригоди;
-протоколом огляду автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 », в ході проведення якого було проведено змиви та виявлено рослину речовину невідомого походження, здійснено зріз водійської подушки безпеки.
-протоколами допиту в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили що напередодні ДТП того ж дня розпивали спільно з ОСОБА_6 , алкогольні напої, після чого ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння сів за кермо автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 », а ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , перебували в салоні автомобіля в якості пасажирів. В подальшому в ході руху по вул. Вокзальній у м. Хмельницькій здійснив наїзд на пішоходів які рухались в попутньому напрямку відносно їхнього напрямку руху. Окрім того ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повідомили що після вчинення ОСОБА_6 , останній відразу вийшов з автомобіля та покинув місця дорожньо-транспортної пригоди та пішов у невідомому напрямку.
-Протоколом допиту ОСОБА_9 , яка повідомила що близько 16:30 рухалась на належному їй автомобілі «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , що вона стала учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 », який рухавшись на швидкості близько 100 км/год, не впоравшись з керуванням здійснив виїзд на узбіччя, де в подальшому здійснив наїзд на пішоходів, які рухались в попутньому напрямку відносно руху автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 ». Окрім того ОСОБА_9 , повідомила що крім водія в салоні автомобіля перебувало 2 пасажира чоловіка, а водій після вчинення ДТП покинув місце пригоди.
-Протоколом допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які повідомили що стали свідками ДТП за участю автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 », та рухались в зустрічному напрямку відносно його напрямку руху, та бачили як водій вказаного автомобіля здійснив наїзд на пішоходів які рухались в попутньому напрямку відносно руху водія автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 ». Окрім того свідок ОСОБА_12 , повідомив що водій автомобіля «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 », після наїзду на пішоходів, вийшов з салону автомобіля та покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.
-протоколом допиту в якості свідка лікаря ОСОБА_14 , який повідомив що 21.03.2022 в лікарню доставили потерпілого ОСОБА_8 в результаті дорожньо-транспортної пригоди 21.03.2022.
-протоколом затримання ОСОБА_6 від 21.03.2022.
-протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_6
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх загальній сукупності.
Отже, підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано причетний до вчинення кримінального правопорушення..
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Згідно зі статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На підставі п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, виключно у разі доведення прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст..177 КПК України, що перебуваючи на волі указана особа переховувалася від органу досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, маючи три вищих освіти та усвідомлюючи наслідки вчиненого, будучи обізнаним із обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 зник з місця події та вирішив повідомити орган досудового розслідування лише після того, як була встановлена його причетність до вчинення кримінального правопорушення.
А тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду існує, у тому числі у межах України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З матеріалів клопотання слідує,що свідки відомі підозрюваному та частина з них є його знайомими.
З огляду на наведене, ризик впливу на них є високим.
В судому засіданні допитаний у якості свідка батько ОСОБА_15 , який повідомив, що у зв'язку із неможливістю самостійно написати заяву ОСОБА_8 , написав від імені потерпілого заяву про те, що потерпілий ОСОБА_8 не бажає, щоб до підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_16 стверджує, що заяву підписав особисто ОСОБА_8 .
Указану заяву слідчий суддя не може сприйняти як належну та таку, що впливає на можливість або неможливість застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки врахування думки потерпілого під час вирішення цього клопотання не передбачене законом.
Водночас така позиція потерпілого слідчим суддею враховується як загальна інформація щодо обставин у межах цього кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує також те, що потерпілий натепер перебуває у реанімаційному відділенні лікарні та його стан далекий від критичного сприйняття пропозицій лікування та відмежування їх від незаконного впливу на нього.
А тому ризик впливу на потерпілого та свідків слідчий суддя вважає достатньо високим.
Слідчий суддя враховує також, що підозрюваний ОСОБА_6 не зважаючи на наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності у минулому за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, введення в Україні воєнного стану у зв'язку із війною російської федерації проти України, заборони продажу алкогольних напоїв, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері транспорту, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння.
Указане кримінальне правопорушення у зв'язку із наростаючою кількістю, у тому числі тяжких наслідків у вигляді травм та загибелі людей, законодавцем у зв'язку із підвищеною суспільною небезпечністю виокремлено у кваліфікований склад кримінального правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини з метою нівелювання ризиків , застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність реєстрації місця проживання, а також те, що він раніше не судимий.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, не має офіційного місця роботи, займається консультуванням у сфері будівництва, не має на утриманні осіб, має постійне місце проживання, проживає з батьками.
Доводи захисника з посиланням на позитивні характеризуючі матеріали підозрюваного та на те, що батьки ОСОБА_6 є пенсіонерами та потребують догляду і піклування у зв'язку із хворобами, не спростовують причетність підозрюваного до вчинення закінченого злочину та переховування його після події, що сталася.
А тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Аналізуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що лише ініційований запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя також враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків.
Особисте зобов'язання або домашній арешт в певний період доби в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження не є спроможними забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати його ризики в силу відсутності достатніх для даного стадії кримінального провадження стримуючих приписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, ,слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2481 грн.) - 49620 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує як і загальний соціально-економічний стан країни у зв'язку із війною проти росії так і те, що підозрюваний офіційно не працює.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано причетний до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння.
А тому саме такий розмір застави у межах можливості її визначення, на переконання слідчого судді, з урахуванням наведених обставин, не буде непомірним і достатньою мірою гарантуватиме дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування та рахувати із моменту його затримання 21.03.2022.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 19 травня 2022 року.
Визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі наявності);
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 19 травня 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя