Справа № 686/6017/22
Провадження № 1-кс/686/2552/22
23 березня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,, прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , педагога ОСОБА_7 , представника сектору ювенальної превенції ВП Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , підозрюваної ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницького, Хмельницької області, українки, громадянки України, із незакінченою середньою освітою, учениці 11-Г класу заочної форми навчання Хмельницького ліцею №15 імені Олександра Співачука, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , раніше не судимої у кримінальному провадженні №12022243000000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
23.03.2022 року слідчий ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах), посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрювана її захисник та законний представник заперечили щодо задоволення клопотання, та просять застосувати відносно ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід, та під час виступу, не заявляючи окремого клопотання просили передати підозрювану на поруки.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
21.03.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022243000000593, зареєстровано дане кримінальне правопорушення правова кваліфікація правопорушення - ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах).
22.03.2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах), а саме про те, що вона усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 20.03.2022 року, близько 18 год. 30 хв. перебуваючи на парковій території, неподалік «Скайпарку», що по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому, шляхом відшукання за вказаними координатами, знайшла на земельній ділянці упакування, та заховала до кишені ранця, таким чином умисно, незаконно придбала, прозорий пакетик з полімерного матеріалу, який запакований ізоляційною стрічкою коричневого кольору у якому знаходились особливо небезпечна психотропна речовина - PVP масою 1,929895 г., обіг якої заборонено, та умисно прийняла рішення про їх збут шляхом розкладання «закладок», який полягав у тому, що остання, за допомогою ваги та прозорих пакетиків із полімерного матеріалу та підручних засобів, 21.03.2022 у ранішню пору доби, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у підвальному приміщенні буд. АДРЕСА_3 , розфасувала наявну у неї особливо небезпечну психотропну речовину, приблизною вагою по 0,4 грами у кожний прозорий пакетик з полімерного матеріалу, і заховала до кишені свого ранця, та зберігала при собі з метою подальшого збуту.
В подальшому, вийшовши із підвального приміщення, попрямувала по вул. Львівське Шосе у м. Хмельницький, де з метою збуту мала намір заховати згортки із особливо небезпечною психотропною речовиною, під різними предметами на місцевості, після чого за допомогою мобільного телефону марки «IPhone» моделі «7+», чорного кольору, який перебував у її власності, фіксувати місцезнаходження вказаної речовини та зберігати фотознімки для подальшого пересилання за допомогою мобільного застосунку невстановленим в ході досудового розслідування особам, з метою подальшого незаконного збуту.
21 березня 2022 року в період часу з 16 год. 01 хв. по 17 год. 28 хв. по Львівському шосе, 14, в місті Хмельницькому Хмельницької області в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 працівниками поліції виявлено та вилучено п'ять прозорих пакетів з полімерного матеріалу, у яких знаходились особливо небезпечна психотропна речовина - PVP масою 1,929895 г., які остання зберігала з метою збуту, обіг якої згідно Списку № 2 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 6 травня 2000 року заборонено та розмір якої становить великі розміри, зазначені у Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 1 серпня 2000 року.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_9 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Згідно зі статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує їй у випадку визнання її винуватою, співставляючи можливі негативні для неї наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрювана ОСОБА_9 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваній, яка обізнана про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
А тому твердження захисника про неможливість впливу на свідків, слідчий суддя вважає непереконливим.
Відповідно до ч.1 ст.492 ПК України заа наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється соціальні зв'язки підозрюваної, її вік, те що вона є неповнолітньою, майновий та сімейний стан, наявність постійного місця проживання, а також те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Оцінюючи відомості про особу підозрюваної слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_9 була відрахована із навчального закладу за власним бажанням, натепер здобуває за заочною формою навчання у Хмельницькому ліцеї №15.
З наявних у матеріалах кримінального провадження відомостей слідує, що мати та батько не є для ОСОБА_9 авторитетом та не мають на неї достатнього виховного впливу.
Із долучених до матеріалів клопотання характеристик із Хмельницького торговельно-економічного фахового коледжу, звідки ОСОБА_9 було відраховано слідує,що підозрювана проявила себе як недисциплінована студентка, на заняттях вела себе пасивно.
Мати ОСОБА_9 на початку навчання приходила в коледж, та у подальшому на зауваження не реагувала, просила не інформувати її про стан навчання доньки.
Характеризуючі матеріали із сектору ювенальної превенції відносно ОСОБА_9 свідчать про те,що підозрювана за час проживання на території обслуговування Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області зарекомендувала себе з негативної сторони.
Мати на ОСОБА_9 виховного впливу не має.
За таких обставин, відсутні підстави передавати ОСОБА_9 на поруки матері як законному представнику.
Клопотань про передачу на поруки підозрюваної іншим особам, які заслуговують на довіру, не надходило.
Слідчий суддя бере до уваги соціальні зв'язки ОСОБА_9 , яка проживає разом із батьками та з меншим братом, проте вдома часу багато не проводить.
Також слідчий суддя особливо враховує те, що підозрювана ОСОБА_9 є особою молодого віку, неповнолітньою.
Однак матеріли кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_9 вирішила займатись протиправною діяльністю за винагороду із розповсюдження та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вживаючи при цьому такі наркотичні засоби.
Слідчий суддя враховує, що відомостей про перебування на обліку у лікаря нарколога та/або психіатра сторона обвинувачення не надала, однак ОСОБА_9 підтвердила вживання нею наркотичних засобів.
Слідчий суддя частково враховує надану стороною захисту позитивну характеристику ОСОБА_9 із Хмельницького ліцею №15, де вона навчається, оскільки указаний документ не підписаний заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_7 , яка у показаннях у якості свідка посередньо охарактеризувала підозрювану та висловила бачення, сформоване із розмови із ОСОБА_9 та її матір'ю, про те, що у ОСОБА_9 з матір'ю є конфлікти та впливу на доньку мати не має.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_9 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 21 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2481 грн.) -52101 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує як і загальний соціально-економічний стан країни у зв'язку із війною проти росії так і те, що підозрювана не має правомірних джерел заробітку, утому числі у силу віку.
Слідчий суддя враховує також і те, що протягом указаної протиправної діяльності ОСОБА_9 отримала за її поясненнями близько 5-6 тисяч гривень на місяць.
А тому саме такий розмір застави, наближений до мінімального розміру у межах можливості його визначення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для неї та буде достатнім стримуючим приписом з огляду на вік підозрюваної.
Строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_9 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 19 травня 2022 року включно.
Визначити заставу в розмірі 21 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52101 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі їх оформлення);
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 19 травня 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя