Справа № 686/28937/21
Провадження № 2/686/714/22
15 березня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Козак О.В.,
при секретарі - Карнаух С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11,
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11.
В обгрунтування позову позивач вказав, що рішення суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 залишається невиконаним з вини працівників Відповідача, тобто триваючим в часі правопорушенням. Неналежне виконання посадовими і службовими особами органів державної влади своїх повноважень, що призвело до порушення його прав, свідчить про невиконання державою головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права. Адекватне відшкодування шкоди, зокрема, й моральної, в такому випадку є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Порушення державою прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції та завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, «Рисовський проти України», «Антоненков та інші проти України»). Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини є свідченням заподіяння моральної шкоди.
Причина - невиконання рішення суду, наслідок невиконання рішення суду-порушені його наступні права та завдано йому моральних страждань:
1- конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності.
2- право приватної власності на паспортну книжечку, яка є його власністю, оскільки він заплатив за неї кошти і фактично неповернення йому її до сього дня є фактом крадіжки, адже документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства.
3-право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, які були понесені ним на відновлення порушених його прав, яке держава Україна зобов'язана забезпечити і яке є реальним, а не уявним чи примарним / законний інтерес, який отримує законний захист є правом очікування, а покладені обов'язки на судову владу та державу Україна, полягають в тому, щоб рішення було не просто винесене, а й виконане.
4-право на справедливий суд /порушення ст.6 Конвенції /«Рисовський проти України»: виконання остаточного рішення, постановленого національним судом, є невід'ємною частиною «суду» у розумінні ст.6 Конвенції (п.1 ст.6 Конвенції, заява № 29979/04 від 20 жовтня 2011 року).
5- право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини КСУ від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Таким чином оцінений ним розмір моральної шкоди у сто двадцять дев'ять мільярдів гривень є достатнім покриттям його порушених прав та страждань, які у разі незгоди з ним Відповідачем, обов'язок доказування його неспівмірності завданої йому моральної шкоди у відповідності до закріпленої в ЦК України презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення, покладається на Відповідача. Це означає, що особа вважається винною у завданні шкоди, невиконанні зобов 'язання або іншому правопорушенні, оскільки не буде доведено іншого (ст. 614 та ч. 2 ст. 1166 ЦК).
З Ухвали від 26 червня 2017 року в справі № 2270/14181/11 «Таким чином, вказане рішення не виконано, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27.07.1999 позивачу не виданий. Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 у справі №К/800/38292/13 (№822/1936/13-а) також зазначено, що в порушення вимог статті 11 Закону № 1404-VIII рішення суду про зобов'язання вклеїти у паспорт позивача фотографію та видати його на руки у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом фактично не виконане. Видача позивачу нового паспорту серії НОМЕР_2 не є фактичним виконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011, в розумінні п. ч. 1 ст. 49 Закону № 1404-VIII, оскільки, фотографії у паспорт громадянина України, ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого Хмельницьким MB УМВС України в Хмельницькій області 27.07.1999 так і не вклеєно, а сам паспорт на руки позивачу не видано.»
З Постанови Верховного Суду в справі № 2270/14181/11 від 17 січня 2019 року «18. На підставі наведеного судового рішення було відновлено вище зазначене виконавче провадження, яке на час розгляду судами попередніх інстанції даної заяви не виконано. 25. Отже, вказане рішення не виконано, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27 липня 1999 року ОСОБА_1 видано не було. Фактів про неможливість виконання рішення суду боржником не наведено, рішення суду, яким зобов'язано відповідача вклеїти у паспорт ОСОБА_1 фотографію та видати його на руки позивачу у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом фактично не виконане, поважність невиконання рішення суду - не встановлена.».
Закінчення виконавчого провадження не є доказом виконання рішення суду. Постанова про закінчення виконавчого провадження є абсолютно належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом невиконання рішення суду, адже в ньому два рази накладено штраф на УДМС в Хмельницькій області та повідомлено в поліцію про вчинення кримінального правопорушення у відповідності до ч.2 ст. 382 КК України.
Станом на 23.04.2020р. (справа №686/8422/20 - «Встановивши незаконну бездіяльність посадових осіб Управління з виконання судового рішення зобов'язального характеру, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, право на відшкодування якої виникло в останього на підставі ст.ст.1173, 1174 ЦК України. При цьому суд обґрунтовано виходив з того, що внаслідок такої бездіяльності органу державної влади ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, він тривалий час не міг користуватися паспортом громадянина України, докладав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права») Стягнуто з відповідача 10510грн.
З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з держави Україна на його користь сто двадцять дев'ять мільярдів гривень моральної шкоди, завданої йому порушенням його прав при зумисному невиконанні рішення суду посадовими і службовими особами відповідача в справі №2270/14181/11 за 01 грудня 2021 року з 19.00год. до 20.00год.
В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити за відсутності факту наявності моральної шкоди, в чому вона полягає та наявності причинного зв'язку між протиправними діями саме визначеного ним відповідача та можливим завданням шкоди. Крім того, рішенням суду у справі №686/8422/20, було частково задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано відповідача сплатити завдану невиконанням рішення суду по справі №2270/14181/11 моральну шкоду в розмірі 10510грн. Враховуючи наявні рішення судів, які набрали законної сили по аналогічних позовах, та подану значну кількість позивачем до суду позовних заяв з аналогічних підстав, вважають, що в діях позивача вбачається зловживання процесуальними правами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області, Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов'язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області Котом А.М. від 27.06.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №33223826 з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11.06.2012 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/14181/11 від 19.09.2012 року задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області №3068 від 23.08.2012 року. Роз'яснено, що рішення по адміністративній справі №2270/14181/12 повинно бути виконано боржником у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження, відповідно до резолютивної частини постанови і виконавчого листа №2270/14181/11 шляхом вклеєння фотографії ОСОБА_1 у його паспорт громадянина України, який після цього йому повинен бути повернутий.
05.10.2012 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/14181/11 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області №3400 від 21.09.2012 року, про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено у виконавчому провадженні ВП №33223826 з виконання рішення суду №2270/14181/11, боржника - Хмельницький МВ УМВСУ в Хмельницькій області на боржника - Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області.
Постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року залишено без задоволення касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду 26 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі №2270/14181/11 залишено без змін.
Згідно вказаної постанови Верховного Суду (п.п.14-18):
06 грудня 2012 року сектором у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області направлено лист №796, яким повідомлено, що у зв'язку з наявним фактом втрати паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його ім'я був оформлений новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , який власноруч ним отриманий.
У зв'язку з цим, 29 грудня 2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення провадження ВП №33223826 з виконання виконавчого листа виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 11 червня 2012 року у справі № 2270/14181/11, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Позивач не погоджуючись з даною постановою державного виконавця оскаржив її до суду.
За результатами розгляду вказаного позову, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі №822/1936/13, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року ВП №33223826.
На підставі наведеного судового рішення було відновлено вище зазначене виконавче провадження, яке на час розгляду судами попередніх інстанції даної заяви не виконано.
Також Верховним Судом у постанові зазначено, що вказане рішення не виконано, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27 липня 1999 року ОСОБА_1 видано не було. Фактів про неможливість виконання рішення суду боржником не наведено, рішення суду, яким зобов'язано відповідача вклеїти у паспорт ОСОБА_1 фотографію та видати його на руки позивачу у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом фактично не виконане, поважність невиконання рішення суду - не встановлена (п.25).
З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що зміна способу виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у порядку в якому просить управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області фактично змінить вказане судове рішення по суті позовних вимог, що суперечить призначенню правових норм 263 КАС України.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості управлінням Державної міграційної служби у Хмельницькій області правових підстав, визначених статтею 263 КАС України, які б в достатній мірі вказували на можливість зміни порядку і способу виконання судового рішення.
Також іншою постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року залишено без задоволення касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №2270/14181/11 без змін, якою відмовлено в задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області №09/2197 від 13 лютого 2017 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Вищевказані обставини підтверджуються копіями матеріалів зі справи 2270/14181/11.
Матеріали вказаної справи після постановлення вищевказаних рішень Верховним Судом від 17.01.2019р., не містять даних щодо фактичного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року про повернення паспорта позивачеві.
Виконавче провадження ВП № 33223826 закінчено згідно постанови від 28.12.2018 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
З наведених норм права слідує, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя може бути лише держава, яка бере участь у справі як сторона у цивільному процесі через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій областіпри невиконанні рішення суду у справі №2270/14181/11 в період 01 грудня 2021 року з 19.00год. до 20.00год., та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.
Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди - сто двадцять дев'ять мільярдів гривень за вказаний період.
Крім наведеного слід зазначити, що відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Як зазначає сам позивач в позовній заяві, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/8422/20 вже стягнуто на його користь 10510грн. моральної шкоди, завданої бездіяльність посадових осіб Управління з виконання судового рішення зобов'язального характеру, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020р. у справі № 686/8422/20.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11, слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 23,170,1167,1173, 1174 ЦК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , житель: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Держава Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області (адреса: 29000, м.Хмельницький, вул.Грушевського,87).
Дата складання повного тексту рішення суду - 24.03.2022 року.
Суддя: