Справа № 455/276/22
Провадження № 1-кс/455/77/2022
24 березня 2022 року м.Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022141320000122 від 21.03.2022 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
Прокурор Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12022141320000122, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2022 року.
Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що у провадженні Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022141320000122 відомості про яке 21.03.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2022 року у Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від працівника митного поста КПП «Смільниця - Кросценко» про те, що при спробі перетину державного кордону з території України в Республіку Польща, громадянин ОСОБА_4 , пред'явив документ про непридатність до військової служби, в якому вбачаються ознаки підробки, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 .
21.03.2022 року, в період часу з 02:09 години по 02:50 годину за адресою: с.Терло, Самбірського району Львівської області проведений огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 , в якому зазначено, що він непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
21.03.2022 року тимчасове посвідченая військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 доставлено на територію Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м.Старий Самбір, вул. Л.Галицького, №41, Самбірського району Львівської області.
ОСОБА_5 пояснив, що йому невідомі причини проведення перевірки, адже комісію він проходив особисто і після цього отримав документ.
21.03.2022 року під час телефонної розмови із черговим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 встановлено, що зазначені вище документи на ім'я ОСОБА_5 не видавались.
21.03.2022 року посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022141320000122.
В органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що зберігання вищевказаних документів, а саме тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 , які в рамках даного кримінального провадженні є речовими доказами за місцем проживання їх користувача чи інших, осіб, загрожує їх пошкодженню, заміні, зміні технічного стану або знищенню.
Вриховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження, використання речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки такий має істотне значення для встановлення важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому проведення необхідних судових експертиз.
З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження, використання речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки такий має істотне значення для встановлення важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому проведення необхідних судових експертиз, просить постановити ухвалу про накладення арешту на: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 в якому зазначено, що вій непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, котре в рамках даного кримінального провадження визнане речовим доказом, оскільки може містити на собі сліди вчинення злочину, шляхом заборони права власника та користувача на відчуження та користування вказаним документом.
Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 зберігається при матеріалах кримінального провадження.
Правова кваліфікація - ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, що згідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України не є перешкодою для його розгляду, між тим заявив клопотання про здійснення розгляду без його участі, клопотання підтримав та просив слухати його без фіксації технічними засобами, а тому, вважаю за можливе розглянути таке за його відсутності.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.
У відповідності до положень ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття вищевказаної особи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, ознайомившись із документами долученими до клопотання, дослідивши їх, встановив, що Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 21.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141320000122, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, долучених до клопотання, а саме: витягу з ЄРДР №12022141320000122 від 21.03.2022 року, рапорту старшого інспектора - чергового Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, протокол огляду місця події від 21.03.2022 року, поясненя ОСОБА_5 від 21.03.2022 року, постанови про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 21.03.2022 року, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_4 , враховуючи, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 з ознаками підроблення є речовим доказом по справі, з метою забезпечення збереження речового доказу до завершення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження та використання, на переконання слідчого судді виправдає в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи, а відтак клопотання слід задовольнити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.1 ст.219, ч.1 та ч.2 ст.294, ст.309 КПК України, -
Клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане 18.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_5 , шляхом заборони права власника та користувача на відчуження та користування вказаним документом.
Звернути увагу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або особи, на зберігання якій передано майно, на необхідність забезпечення належних умов зберігання речових доказів.
Роз'яснити, що згідно ч.4 ст.100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу особа зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Виконання ухвали покласти на прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1