18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 березня 2022 року Черкаси справа №925/1088/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 13112,10 грн,
Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення борг за поставлену теплову енергію у сумі 13112,10 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію виникла внаслідок перерахунку вартості поставленої товару, у зв'язку із застосуванням невірних тарифів, які були встановлені рішеннями регулятора у сфері постачання теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.08.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 30.09.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 23.09.2021.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.08.2021, направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та є місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу не була та повернулась до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
07.10.2021 ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.08.2021 була повторна направлена на адресу відповідача, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак знов не була вручена та повернулась до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на наведені правові норми, суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо належного повідомлення відповідача у справі, водночас, затягування судового процесу, у зв'язку з небажанням відповідача отримувати поштову кореспонденцію порушує право позивача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
15.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем» (споживач) було укладено договір постачання теплової енергії №546 (далі - договір). За умовами цього договору теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію на межу продажу теплової енергії, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у терміни та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).
Тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і може змінюватись протягом дії цього договору (зазначені у додатку №1 до договору) (пункт 1.3 договору).
Постачання теплової енергії здійснюється: для потреб опалення та вентиляції - у період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня до 15 квітня); для потреб гарячого водопостачання - протягом року (пункт 2.3 договору).
Споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати, отриману на межі продажу, теплову енергію за тарифами, у строки встановлені цим договором, а у разі несвоєчасної оплати коштів за використану теплову енергію за цим договором - оплачувати пеню за встановленими договором розмірами (пункти 4.2.1 та 4.2.2 договору).
Теплопостачальна організація у свою чергу має право здійснювати контроль за виконанням споживачем умов цього договору та вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості, відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього договору (пункти 5.1.1 та 5.1.2 договору).
Облік та визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом; розрахунковим способом (пункт 6.1 договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою, сума якого включає величину попередньої залишкової несплаченої суми за попередній(ні) період(и) виходячи з розрахунку її фактичної реалізації (пункт 8.2 договору).
Розрахунок реалізованої теплової енергії споживачу за звітний період здійснюється теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об'єкт(и) та/чи приміщення споживача (населення, бюджет, інші) (пункт 8.3 договору).
Споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує теплопостачальній організації на умовах попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії у попередньому звітному періоді (пункт 8.9 договору).
Пунктом 8.16 договору сторони узгодили, що несвоєчасне отримання споживачем рахунку-фактури не звільняє споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію.
За несвоєчасну сплату за теплову енергію за умовами договору споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних від простроченої суми за весь період прострочення та інфляційних нарахувань (пункт 9.3.1 договору).
Цей договір діє до 31 грудня 2013 року включено, набирає чинності з дня його підписання сторонами та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про відмову від нього (пункт 12.1.1 договору).
У частині проведення розрахунків по зобов'язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунків (пункт 12.1.3 договору).
Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 (протокол загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно») змінено тип на найменування Публічного акціонерного «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» (абзац 3 пункту 1.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з листопада 2018 року до грудня 2018 року позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію у кількості 20,14 Гкал, що відображено у рахунках-фактурах №4017 від 30.11.2018 та №5003 від 31.12.2018 на загальну суму 25336,27 грн, за тарифом 1048,34 грн за 1 Гкал, які були оплачені відповідачем у повному розмірі.
Водночас, при визначенні вартості відпущеної за цей період теплової енергії позивачем було застосовано тариф 1048,34 грн за 1 Гкал на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018.
Спору щодо факту, кількості поставленої теплової енергії відповідачу у зазначений період між сторонами немає, про що свідчить сплата відповідачем рахунків за спірний період.
Водночас, за доводами позивача регулятором у сферах енергетики та комунальних послуг було встановлено інший тариф у визначені вартості теплової енергії за цей період, що і стало підставою для донарахування позивачем відповідачу вартості теплової енергії за іншою чинною постановою НКРЕКП, ніж та, яку було застосовано позивачем у листопаді-грудні 2018 року.
Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача становить 13112,10 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки теплової енергії, на підставі укладеного між сторонами договору.
Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом. За договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 1статті 632Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Частинами 1 та 2 статті 190 Господарського кодексу України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Відповідно до частини 6 статті 276 Господарського кодексу розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яке затверджене Указом Президента України №715/2014 від 10.09.2014 НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.
Комісія, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
27.02.2018 НКРЕКП прийняла постанову №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Згідно з цією постановою позивачу був установлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, у розмірі 1590,88 грн. за 1 Гкал без ПДВ.
Постанова НКРЕКП №239 від 27.02.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» була опублікована у газеті «Урядовий кур'єр» №202 27.10.2018 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (редакції, чинній у 2018 році) набрала чинності з 28.10.2018.
Разом з цим, 14.06.2018 НКРЕКП прийняла постанову №404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Згідно з цією постановою позивачу був установлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, у розмірі 1048,34 грн за 1 Гкал без ПДВ. Ця постанова була опублікована у газеті «Урядовий кур'єр» №152 за 15.08.2018 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16.08.2018.
Отже, у листопаді та грудні 2018 року одночасно були чинними Постанови НКРЕКП №239 від 27.02.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» та №404 від 14.06.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», якими для позивача були встановлені різні тарифи на теплову енергію для бюджетних установ.
У рішенні №4-зп від 03.10.97 Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішення суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lexposteriorderogatpriori «наступний закон скасовує попередній».
З цього рішення Конституційного Суду України випливає, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.
У даному випадку вбачається, що на час прийняття НКРЕКП постанови від №404 від 14.06.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» раніше прийнята НКРЕКП постанова №239 від 27.02.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» ще не діяла, оскільки не набрала чинності, тому автоматично вона не була скасована.
Отже, після набрання чинності постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», а саме з 28.10.2018, постанова НКРЕКП №404 від 14.06.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» була автоматично скасована.
Як зазначалось вище, при розрахунку відпущеної відповідачу теплової енергії позивачем було застосовано тариф 1048,34 грн за 1 Гкал на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018.
Водночас, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з 28.10.2018 сторони за договором №546 від 15.10.2013 мали застосовувати регульований тариф на теплову енергію, який встановлений згідно з постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» у розмірі 1590,88 грн за 1 Гкал без ПДВ.
Як зазначає позивач у своїй заяві та підтверджується дослідженими матеріалами справи, позивачем у лютому 2020 року було зроблено перерахунок-донарахування за надану відповідачу послугу з теплопостачання у листопаді-грудні 2018 року за рахунком-фактурою №800 від 29.02.2020 на суму 13112,10 грн виходячи із тарифу 1590,88 грн за 1 Гкал, яку відповідач мав оплатити.
На веб-сторінці за адресою https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/ Catalog8/2019%20/02.12.2019/Akt-Cherkaske_himvolokno_02.12.2019-429.pdf оприлюднено складений НКРЕКП акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері теплопостачання та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії (сфера державного нагляду (контролю) № 429 від 02.12.2019 стосовно ПрАТ «Черкаське хімволокно».
Акт складено за результатами перевірки ліцензованої діяльності за період діяльності з 01.01.2017 до 31.12.2018. У Акті вказано, що Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» є теплогенеруючою, теплотранспортуючою, теплопостачальною організацією та виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і застосовувало у 2017-2018 роках при реалізації кінцевим споживачам теплової енергії чи наданні послуг тарифи на теплову енергію/послугу, встановлені у розрізі категорій споживачів. Перевіркою встановлено, що у жовтні-грудні 2018 року (у період з 28.10.2018 до 31.12.2018) Товариство застосовувало тарифи на теплову енергію для споживачів категорії «інші споживачі» тариф у розмірі 1048,75 грн/Гкал, встановлений постановою НКРЕКП №3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №404 від 04.06.2018), всупереч тарифу у розмірі 1590,88 грн/Гкал, який був встановлений ліцензіату постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239.
На офіційному веб-сайті НКРЕКП 23.12.2019 оприлюднено постанову №2884 від 17.12.2019 «Про накладення штрафу на ПрАТ «Черкаське хімволокно» за порушення ліцензійних умов з виробництва, ліцензійних умов з транспортування, ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання», у якій на Приватне акціонерне товариства «Черкаське хімволокно» накладено штрафи та зобов'язано у термін до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.
Отже, суд дійшов висновку, що з 28.10.2018 сторони за договором повинні були застосовувати регульований тариф на теплову енергію, який встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» у розмірі 1590,88 грн. за 1 Гкал без ПДВ, тому позивач на законних підставах здійснив перерахунок та донарахував відповідачу 13112,10 грн плати за теплову енергію поставлену протягом листопада-грудня 2018 року, виходячи із тарифу 1590,88 грн за 1 Гкал. за рахунком-фактурою №800 від 29.02.2020. Відтак, зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про стягнення боргу за поставлену теплову енергію за договором №546 від 15.10.2013 у період з листопада по грудень 2018 року у розмірі 13112,10 грн підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» 13112,10 грн та 2270,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко