Справа № 461/6908/19 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/4581/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів:Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Європейського Банку Реконструкції та Розвитку - адвоката Мельника Миколи Миколайовича на рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року у справі за ОСОБА_1 до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку , представництва ЄБРР в Україні про стягнення коштів ,
Оскаржуваним рішенням позов задоволено .
Стягнуто з Європейського Банку Реконструкції та Розвитку на користь ОСОБА_1 суму гарантованих коштів у розмірі 1726,04 (одна тисяча сімсот двадцять шість тисяч) Євро.
Стягнуто з Європейського Банку Реконструкції та Розвитку на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 20 грн.
Стягнуто з Європейського Банку Реконструкції та Розвитку на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 26021 (двадцять шість тисяч двадцять одна) грн. 90 коп.
Судове рішення набрало законної сили , на його виконання були видані виконавчі листи, виконавчі провадження по яких закінчено у зв'язку з виконанням.
15 грудня 2021 року представник відповідача-адвокат Мельник Микола Миколайович подав апеляційну скаргу на рішення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 січня 2022 року підстави вказані представником відповідача - адвокатом Мельником Миколою Миколайовичем для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року визнано неповажними.
Апеляційну скаргу представника Європейського Банку Реконструкції та Розвитку -адвоката Мельника Миколи Миколайовича на рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року залишено без руху.
Надано строк для подання заяви про поновлення строку, вказавши інші підстави для його поновлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання ухвали без руху, представник відповідача-адвокат Мельник Микола Миколайович подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначає, що норма ч.2 ст.354 ЦПК України пов'язує початок перебігу тридцятиденного строку на оскарження не з датою ознайомлення з матеріалами справи, ні з припущенням можливості знання про ухвалене судове рішення , а з датою отримання копії судового рішення. В матеріалах справи відсутні докази про вручення копії рішення відповідачу відповідно до вимог ч.6 ст.272 ЦПК України, оскільки конверт повернувся на адресу суду без вручення адресату з причиною «за закінченням терміну зберігання» .
Розглянувши клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов висновку, що причини зазначені представником відповідача є неповажними.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України'від 03 квітня 2008 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Зазначені у клопотанні обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, який становить понад вісім місяців у контексті наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини не є особливими і непереборними обставинами, які перешкоджали відповідачу подати апеляційну скаргу у найкоротші строки з часу коли стало відомо про наявність рішення та відкрите виконавче провадження.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, судом вжито заходів для надіслання копії судового рішення відповідачу, оскаржуване рішення відповідачу надіслано позивачем , що стверджується належними доказами (а.с.90 т.2), а виконання рішення в повному обсязі у серпні 2021 року , підтверджує, що відповідач погодився з таким, оскільки станом на відкриття виконавчого провадження не оскаржив його.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що сам лише факт невручення копії рішення судом першої інстанції не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з врахуванням того, що суд вжив заходів для вручення копії рішення , копію рішення відповідач отримав від позивача (а.с.90 т.2), а також з рішенням його представник - адвокат Непомяща Г.О. ознайомилась 18 серпня 2021 року в матеріалах справи (а.с. 260-263 т.1).
Доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка подана на виконання вимог ухвали без руху фактично є аналогічними до доводів заяви поданої 15 грудня 2021 року, які суд визнав неповажними. Тобто представником відповідача не надано суду доказів того, що відповідач через об'єктивні і непереборні обставини не зміг оскаржити судове рішення у строки передбачені чинним процесуальним законодавством з часу ознайомлення з матеріалами справи, а саме з 18 серпня 2021 року по 18 вересня 2021 року, а подав апеляційну скаргу лише в грудні 2021 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд -
Визнати неповажними зазначені представником відповідача -адвокатом Мельником Миколою Миколайовичем підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Європейського Банку Реконструкції та Розвитку - адвоката Мельника Миколи Миколайовича на рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк