(заочне)
21.03.2022 Справа №607/1384/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 22 травня 2019 року у між Акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - Банк, Позивач, АТ «Кредобанк») та ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач-1, Боржник) укладено Кредитний договір № CL-193676 (далі - кредитний договір), відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 343820,00 грн на поточні потреби, зі сплатою 36,99% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 21 травня 2024 року. На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. В порушення вимог закону та умов договору відповідач-1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 21 жовтня 2021 року за відповідачем-1 утворилася заборгованість в загальному розмірі 356983,52 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 292679,20 грн; заборгованості за відсотками - 64304,32 грн. Також зазначив, що 21 травня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву № CL-193676 на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 . Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 від 09 червня 2001 року. Відповідно до Анкети-заяви № СХ-193676 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви ОСОБА_2 , підтверджує, що не заперечує проти отримання її чоловіком кредиту. З огляду на те, що на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 перебував у шлюбі, ОСОБА_2 є солідарним відповідачем іншого подружжя навіть у випадку відсутності окремого договору поруки. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 205/5882/18.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-193676 від 22 травня 2019 року в загальному розмірі 356983,52 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 292679,20 грн; заборгованості за відсотками - 64304,32 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 лютого 2022 року.
В судове засідання представник позивача АТ «Кредобанк» не з'явився, попередньо надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подавали.
На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 21 травня 2019 року до Акціонерного товариства «Кредобанк» подано Анкету-Заяву фізичної особи на отримання готівкового кредиту № CL-193676, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, номера робочого та мобільного телефонів, сімейний стан, освіту, наявність майна у власності, інформацію про зайнятість, інформацію про свої доходи та витрати, а також другого з подружжя.
22 травня 2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-193676.
Відповідно до п. 1 кредитного договору № CL-193676 банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані у цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.
В пунктах 2.1., 2.2., 2.3. кредитного договору визначені: сума та валюта кредиту 343820,00 гривень; дата видачі кредиту 22 травня 2019 року; строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 21 травня 2024 року.
Згідно з п. 2.4. кредитного договору позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів з позичкового рахунку, вказаного в п. 2.5. кредитного договору, на поточні потреби в сумі 343820,00 гривень, на поточний рахунок позичальника.
Як вбачається з пункту 4.1. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 36,99 % річних.
Відповідно до пункту 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною у пункті 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі; якщо інше не випливає із умов цього кредитного договору.
Пунктом 4.4. кредитного договору визначено, що загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 423115,22гривень.
За змістом пунктів 6.1., 6.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього кредитного договору). Всього позичальник зобов'язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 12779 гривень щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 22 травня 2019 року по 21 травня 2024 року погашаються в однаковому порядку.
Відповідно до пункту 6.9. кредитного договору банк у випадках, передбачених п. 3.3. кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Пунктом 6.10. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно пунктів 3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 6.9. Кредитного договору).
Також відповідачем ОСОБА_1 22 травня 2019 року підписано паспорт споживчого кредиту до укладення договору про споживчий кредит, який додано позивачем до позову. Розділом 3 паспорту споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту кредит; суму/ліміт кредиту 343820 гривень; строк кредитування 60 місяців; мета отримання кредиту поточні потреби; спосіб та строк надання кредиту у безготівковому порядку, в день підписання сторонами кредитного договору.
Відповідно до розділу 4 вказаного паспорта передбачено проценту ставку 36,99 відсотків річних; тип процентної ставки фіксована, метод розрахунку факт/360, схема ануїтет; загальні витрати за кредитом 423115,22 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 766935,22 гривень; реальну річну процентну ставку 43,94 %.
Розділом 5 вказаного паспорта визначений порядок повернення кредиту 60 ануїтетних платежів по 12779 гривень щомісячно, кожного числа, що відповідає даті укладення договору відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання договору.
Відповідно до меморіального ордеру № 29078310 від 22 травня 2019 року ОСОБА_1 22 травня 2019 року було надано кредит у розмірі 343820,00 гривень, відповідно до кредитного договору № CL-193676 від 22 травня 2019 року.
Випискою про рух коштів по рахунках, яка долучена до матеріалів справи, підтверджено, що відповідачу на відкритий картковий рахунок 22 травня 2019 року було зараховано кошти у розмірі 343820,00 гривень, які надійшли від АТ «Кредобанк», і відповідач користувався вказаними грошовими коштами, починаючи з 22 травня 2019.
З досудової вимоги за вих. №121/2021 від 29 жовтня 2021 року, вбачається, що АТ «Кредобанк» вимагав від ОСОБА_1 дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим Кредитним договором, у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги, у розмірі 292679,20 грн - заборгованість по тілу кредиту, 64304,32 грн - заборгованість за відсотками та попередив, що у разі невиконання даної вимоги, банк змушений буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення заборгованості в судовому порядку.
Вказана вимога була направлена позивачем на адресу відповідача-1 та повернута на адресу відправника з відміткою пошти «повернуто за закінченням терміну зберігання».
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частини першої статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилом частини другої статті 1046 ЦК України, яка застосовується до відносин за кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту №CL-193676 від 22 травня 2019 року станом на 21 жовтня 2021 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 356983,52 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 292679,20 грн; заборгованості за відсотками - 64304,32 грн.
Як вбачається з вказаного розрахунку, відповідач ОСОБА_1 прострочив сплату процентів та частину кредиту на строк більше одного календарного місяця і утворилась заборгованість за наданим кредитом, тому у позивача виникло право на вимогу про дострокове повернення суми заборгованості відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 6.9. кредитного договору.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов'язок відповідача повернути всю суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає правильним стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 356983,52грн.
В іншій частині позовних вимог, а саме солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимоги до ОСОБА_2 , позивач посилається на те, що відповідно до Анкети-заяви № СХ-193676 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви ОСОБА_2 , підтверджує, що не заперечує проти отримання її чоловіком кредиту.
При цьому, позивач посилається на правову позицію, висловлену КЦС ВС у справі №205/5882/18 від 07.10.2020 року.
Суд вважає таку позицію позивача помилковою виходячи із такого.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів про те, що на момент укладення кредитного договору від 22 травня 2019 року №CL-193676, відповідач ОСОБА_1 взагалі перебував у офіційному шлюбі. Наявність штампу в паспорті не виключає можливості існування судового рішення про розірвання шлюбу.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що подружжя (якщо вони і перебували на той час в шлюбі) проживали разом і взяті ОСОБА_1 кошти дійсно були витрачені в інтересах сім'ї.
Доказів протилежного стороною позивача не надано.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів що на час укладення кредитного договору відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали як подружжя.
За умовами кредитного договору № CL-193676 від 22 травня 2019 року метою отримання ОСОБА_1 коштів у кредит було використання їх на поточні потреби.
Будь-яких доказів використання відповідачем ОСОБА_1 в інтересах та на потреби сім'ї коштів, отриманих за вказаним кредитним договором, позивачем суду не надано.
Таким чином, у задоволення позову АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, слід відмовити.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висловлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Проте, в даному випадку, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи не долучено жодних доказів.
Так, до справи долучено копію ордеру серії КС №573217 від 16 червня 2020 року та копію договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року де відсутні будь-які положення про розмір витрат.
Таким чином, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35698,35гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5354,75грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-193676 від 22 травня 2019 року в сумі 356983,52 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 292679,20 гривень та заборгованості за відсотками - 64304,32 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 5354,75 гривень судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження - вул. Сахарова, 78, м. Львів, код ЄДРПОУ - 0980762.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 24 березня 2022 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк