24.03.2022 Справа №607/10009/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
під час проведення судового засідання у кримінальному провадженні №12020210000000330 від 14.06.2020р. про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час проведення судового засідання прокурор подав клопотання, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, звертаючи увагу на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_3 .
Обвинувачений та його захисник відносно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, мотивуючи тим, що прокурором у відповідності до вимог КПК України не доведено наявність обґрунтованої підозри, не підтвердженні наведенні ризики, а лише йдеться про нібито вчинення ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину, а тому, захисник просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши прокурора з даного приводу, захисника і обвинуваченого, приходить до наступного висновку.
Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є особливо тяжким і санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна. Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він є особою раніше судимою і судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, його дії згідно обвинувального акту мають багатоепізодний характер, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину - про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити інші кримінальне правопорушення. Ризики, визначенні в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження на даний час не зменшилися, зокрема він, зважаючи на санкцію статті обвинувачення, може переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на свідків, які ще не допитувалися судом, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про обґрунтованість підставності застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження та відсутність обставин, які б вказували на можливість зміни даного запобіжного заходу щодо обвинуваченого, про що клопочить сторона захисту.
Отже, з урахуванням того, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 01 квітня 2022 року, а завершити провадження до його спливу не видається за можливе, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою слід продовжити до 2-х місяців.
Керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України, розділом ІІ КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 21.03.2022р. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 00 год. 00 хв. 20 травня 2022 року.
Копії ухвали вручити захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення і обвинуваченому.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині вирішення запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1