21.03.2022 Справа №607/3245/22
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , тимчасово не працює,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №258794 від 13 лютого 2022 року складеного уповноваженою особою Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції - Харкава М. В. 13 лютого 2022року о 01 год. 05 хв., керувала транспортним засобом марки Хюндай, номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Нечая у м. Тернополі, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Алкотест 6820 № ARLM-0235 (повірка дійсна до 16.114.2022 р.), на табло якого висвітило результат 2,35‰ (промілле), чим порушила вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належно сповіщеною про дату, час та місце судового засідання до суду не прибула, забезпечивши явку свого представника адвоката Василишина К. В.
Представник ОСОБА_1 адвокат Василишин К. В. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258794 від 13 лютого 2022 року ОСОБА_1 автомобілем не керувала, що чітко зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських. Насправді ОСОБА_1 перебувала у транспортному засобі, оскільки забула ключі від помешкання, та мобільний телефон. Однак не керувала транспортним засобом. З урахуванням наведеного, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом у справі, жодними іншими належними та допустимими доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінпорушення, вона є невинуватою, тому просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, про що подав письмові пояснення. Крім цього, акцентував увагу суду на тому, що процедуру відібрання пояснень у чотирьох свідків правопорушення, які ніби-то бачили як ОСОБА_1 керувала транспортним засобом зафіксовано на записі із нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. На цих записах чітко зафіксовано, як свідки під диктування працівника поліції пишуть пояснення, особливо просив звернути увагу на те як свідки за вказівкою поліцейського пишуть у поясненнях, що впізнали особу, яка керувала транспортним засобом за білим кольором волосся та голубим кольором плаття. Також, надав суду запис на флешносії із відеокамери спостереження у дворі будинку, де був припаркований транспортний засіб у якому перебувала ОСОБА_1 , на якому видно, як ОСОБА_1 у якості пасажира підвозять у двір будинку, надалі вона залишається у транспортному засобі.
Суд, оцінивши наявні у адміністративних матеріалах докази вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із вимогами частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Правилом статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
Окрім протоколу, у матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 130 КУпАП, із документів, котрі відповідно до статті 251 КУпАП можуть містити будь-які фактичні дані щодо події та можуть вважатись доказами у справі, наявні: відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції 473064 та 475072 на СД-диску; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/10160 від 16 листопада 2021 року; Акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів ОСОБА_1 без дати його складення; роздруківка тестування на алкоголь; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 13 лютого 2022 року; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 568925 від 13 листопада 2021 року; рапорт інспектора взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Святослава Янішевського від 13. 02. 2022 р.
Оцінюючи ці матеріали через призму доводів захисту про те, що за описаних у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставин, ОСОБА_1 автомобілем не керувала, суд вважає за необхідне зазначити таке:
адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У абзацах 3 та 4 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Натомість в адміністративних матеріалах відсутні докази того, що ОСОБА_1 13 лютого 2022року о 01 год. 05 хв. виконувала функції водія транспортного засобу марки Хюндай, номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Нечая у м. Тернополі, за обставин описаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, із роздруківки тестування на алкоголь вбачається, що 13 лютого 2022 року ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Алкотест 6820 , результат 2,35‰ (промілле).
Не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 13 лютого 2022 року о 01 год. 05 хв. транспортним засобом марки Хюндай, номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Нечая у м. Тернополіна фрагментарних відеозаписах з нагрудних відеокамер працівників поліції. Відеофіксація розпочинається з моменту, коли працівник поліції підходить до транспортного засобу, який перебуває у нерухомому стані із вимкненим двигуном. Надалі на відеозаписах зафіксовано процедуру складання адміністративного протоколу, винесення постанови про адміністративне правопорушення та одночасне написання пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під диктування їх змісту працівником поліції.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 13 лютого 2022 року, які є ідентичними, вбачається, що 13 лютого 2022 року близько 01 год. коли вони їхали із пляжу, попереду них рухався транспортний засіб марки Хюндай під керуванням жінки, з білим кольором волосся, у платті синього кольору, який порушував правила дорожнього руху, повертаючи праворуч виїхав на тротуар. Надалі транспортний засіб здійснив зупинку по вул. Нечая у м. Тернополі.
Відповідно із рапортом поліцейського взводу інспектора взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Святослава Янішевського від 13. 02. 2022 р., 13 лютого 2022 року о 01 год. 30 хв. під час патрулювання до них звернулися чотири хлопці, які повідомили, що транспортний засіб марки Хюндай під керуванням жінки, з білим кольором волосся, у платті синього кольору, порушує правила дорожнього руху. Надалі ними було виявлено у дворі будинку по вулиці Нечая, транспортний засіб марки Хюндай, номерний знак НОМЕР_1 , у якому перебувала ОСОБА_1 . Гр. ОСОБА_1 перебувала з явними ознаками сп'яніння і погодилася пройти тест на стан сп'яніння за допомогою Алкотест 6820, результат 2,35‰ (проміле). На громадянку ОСОБА_1 складено адмінматеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову БАА 568925 за ч. 1 ст. 126, оскільки ОСОБА_1 не мала при собі ПВ та реєстраційного документа на ТЗ.
Згідно із копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 568925 від 13 листопада 2021 року - ОСОБА_1 13 листопада 2021 року о 01 год. 05 хв., вулицею Нечая, 20 у м. Тернополі, керувала транспортним засобом марки Хюндай, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мала при собі посвідчення водія, чим порушила вимоги п. 2.1 (а) ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Суд не бере до уваги як належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 наведені вище: письмові пояснення, рапорт та копію постанови, сприймає їх критично, оскільки викладені у них твердження щодо керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення повністю спростовуються відеозаписами як із нагрудних камер працівників поліції так само й відеозаписами із камер спостереження по вул. Березова,4А у м. Тернополі долучених стороною захисту.
Таким чином, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258794 від 13 лютого 2022 року обставини, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'янінняне мають жодного доказового забезпечення.
Це породжує об'єктивний сумнів у їх відповідності фактичним обставинам справи, котрі, згідно статті 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тому суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За наведених обставин провадження у даній справі слід закрити.
Керуючись частиною 1 статті 130, статтею 221, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 266, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд , -
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяЛ. М. Сливка