Справа № 240/15936/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
23 березня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЕКСПО" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЕКСПО" до Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення,
В липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ- ЕКСПО" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним рішення третьої сесії VІІІ скликання Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 28.01.2021 №11/3-21 "Про внесення змін в рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування дійсних обставин справи, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом встановлено наступні обставини справи.
01.07.2020 Чижівська сільська рада на двадцять сьомій сесії VII скликання прийняла рішення № 1/27-20 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
У зв'язку з реорганізацією Рихальської, Варварівської, Сербо-Слобідської сільських рад та їх приєднання до Чижівської сільської ради 28 січня 2021 року Чижівська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області на третій сесії VIII скликання прийняла рішення № 11/3-21 від 28 січня 2021 року "Про внесення змін в рішення двадцять сьомого скликання від 01 липня 2020 року № 1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
Так, на момент прийняття Рішення № 1/27-20 від 01 липня 2020 с. Вересівка відносилося до Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.
На сорок восьмій сесії VII скликання Варварівська сільська рада Ємільчинського району Житомирської області прийняла Рішення № 340 від 30.06.2020 року "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік", яким встановлена єдина ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 0,5% без будь-якого зонування територій.
Рішенням від 28.01.2021 №11/3-21 зміни були внесені до п.п 3.4 п. 3 Положення про оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, а саме змінилася кількість зон і відповідний перелік населених пунктів, які входять у дані зони та змінилася ставка податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, яка залежить від даних зон.
Так, після внесення змін відповідно Рішенням від 28.01.2021 №11/3-21: Для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб: 1 зона: с.Чижівка, с.Таращанка, с.Вересівка, с.Варварівка, с.Радичі, с.Рихальське, с.Сербо-Слобідка встановлено розмір податку 0,8 %.
Вважаючи, що оскаржуване рішення відповідача порушує права позивача, ТОВ "АРТ-ЕКСПО" звернулось до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення Чижівська сільська рада Житомирської області виконувала функції правонаступника прав та обов'язків Варварівської сільської ради, що стало підставою для поширення дії рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради на території с.Вересівка, с. Варварівка, які включені до території Чижівської об'єднаної територіальної громади, тому відсутні підстави для визнання протиправним рішення Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 28.01.2021 №11/3-21 "Про внесення змін в рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
Серед іншого, суд першої інстанції дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин відсутні підстави для застосування приписів п.12.3 ст.12 ПК України, оскільки за своїм змістом оскаржуване рішення Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 28.01.2021 №11/3-21 "Про внесення змін в рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради не є рішенням про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або їх зміну.
Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції та відзначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Закон № 280/97-ВР, яким передбачено, зокрема:
- сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. ( частина 1 статі 10 цього Закону);
- органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. (частина 3 статті 24 цього Закону);
- сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. (стаття 25 цього Закону);
- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. (пункт 24 частини 1 статі 26 цього Закону).
- рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. (частина перша статі 59 цього Закону);
- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. (частина 10 статті 59 цього Закону)
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України).
Так, відповідно до ст. 8 ПК України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад ( пункт 8.3 статті 8 цього Кодексу).
До місцевих податків належить, у т.ч. податок на майно, який складається, крім іншого, з плати за землю (підпункт 10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України та підпункт 265.1.3. пункту 265.1. ст. 265 цього Кодексу).
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймаються сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень (абзац перший пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу).
Згідно п.п. 12.3.2. пункту 12.3 статті 12 ПК України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику ( абзаци 1 та 2 п.п. 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу).
Офіційне оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів відповідним органом місцевого самоврядування має бути здійснено до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому ж разі, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом ( п.п. 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу).
При цьому, підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті 12 ПК України.
Колегія судів відзначає, що предметом оскарження у даній справі є рішення Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 28.01.2021 №11/3-21 "Про внесення змін в рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
При цьому, оскаржуваним рішенням від 28.01.2021 №11/3-21, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для 1 зони, змінилась саме в сторону зменшення, оскільки така ставка для 1 зони до 28.01.2021 становила 1,5 %. Оскаржуваним Рішенням від 28.01.2021 №11/3-21, ставка даного податку зменшена до 0,8%, як про це вірно зазначено судом першої інстанції.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно протоколу засідання постійної комісії з питань бюджету, комунальної власності та планування соціально-економічного розвитку від 27.01.2021 року, яке передувало прийняттю оскаржуваного рішення, підставою для внесення змін до розміру місцевих податків, була саме реорганізація Рихальської, Варварівської, Сербо-Слобідської сільських рад та їх приєднання до Чижівської сільської ради та необхідність внесення змін до Положення про оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розроблене відповідно до Податкового кодексу України (зі змінами) та яке є обов'язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Чижівської сільської ради Новоград - Волинського району Житомирської області.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015 № 157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
Згідно з ч. 3 ст. 8 цього Закону об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
Отже, Чижівська сільська рада Житомирської області фактично виконує функції правонаступника прав та обов'язків Варварівської сільської ради.
Враховуючи все вищевказане, а зокрема те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Чижівська сільська рада Житомирської області виконувала функції правонаступника прав та обов'язків Варварівської сільської ради, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним рішення Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 28.01.2021 №11/3-21 "Про внесення змін в рішення двадцять сьомої сесії VІІІ скликання від 01 липня 2020 року №1/27-20 Чижівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Чижівської сільської ради".
В даному випадку, судова колегія зауважує, що збільшення фактичного розміру податку саме для позивача, викликано виключно реорганізацією Варварівської сільської ради та добровільним входженням села Вересівка до складу Чижівської сільської ради, однак жодним чином не діями самого відповідача. Вказана обставина позивачем в ході розгляду справи не спростована.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при тлумаченні визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріїв застосовує індивідуальний підхід при вирішенні кожного конкретного спору стосовно правомірності та законності рішень суб'єктів владних повноважень (постанови від 07.07.2020 у справі №826/6916/15, від 21.07.2020 у справі №826/15346/16, від 13.08.2020 у справі №826/7493/15).
Верховний Суд у постановах від 24.01.2020 року у справі №127/26251/15-а та від 30.01.2020 року у справі №599/1422/16-а уточнив, що неможливим є втручання в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не в забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше був би порушений принцип розподілу влади.
За загальним правилом, для встановлення невідповідності оскаржуваних адміністративних актів вимогам до рішень суб'єктів владних повноважень, установлених ч. 2 ст. 2 КАС України, касаційний суд застосовує критерії безпідставності, протиправності, необґрунтованості акта чи рішення (постанова від 19.04.2018 року у справі №813/4282/16), відсутності правомірності, необхідного балансу між несприятливим наслідками для прав та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (постанови від 18.06.2020 року у справі №809/3977/14, від 15.07.2020 у справі №813/7910/14, від 30.07.2020 у справі №824/875/19-а).
Принцип правової визначеності , що є інтегративним складником принципу верховенства права, вимагає, щоб правозастосування було прогнозованим та передбачуваним.
Так, на переконання суду апеляційної інстанції, оскаржуване в межах даної справи рішення відповідача, як і законні підстави його прийняття, жодним чином не порушують логіку нормативної регламентації відповідно категорії суспільних правовідносин.
Окрім того, як встановлено із довідки Чижівської сільської ради від 28.08.2021 року №47 (а.с. 71) заборгованість позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутня, що, на переконання судової колегії, свідчить про відсутність порушених прав позивача.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, де Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, позаяк зводяться виключно до переоцінки доказів та є незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційною інстанцією.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЕКСПО" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.