23 березня 2022 року м. Дніпросправа № 317/2859/21(2-а/317/23/2021)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро
апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року
у справі № 317/2859/21 (2-а/317/23/2021)
за позовом ОСОБА_1
до Східного офісу Держаудитслужби
про скасування постанови про накладення стягнення,-
встановив:
20 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №08/0065пн/2021 від 03.08.2021 року, адміністративне провадження закрити.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби - задоволено.
За результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем порушено строки накладення адміністративного стягнення.
Наведені обставини обумовили прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Східний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року у справі № 317/2859/21.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що порушення виявлено 14.07.2021 року, а тому два місяці з дня виявлення порушення за ст. 38 КУпАП, на момент винесення спірної постанови 03.08.2021 року, не закінчились. Крім того, скаржник зазначає, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок, а дата складання та реєстрації акту ревізії є датою виявлення порушення законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03 серпня 2021 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області винесено постанову №08/006пн/2021 про накладення відносно позивача адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.
Оскаржувану постанову позивач отримав 10.08.2021 року, що підтверджується реєстраційною відміткою Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за
вх. № 2996/02-40/21 за місцем роботи.
Відповідно до зазначеної постанови , відповідачем за результатом розгляду матеріалів ревізії бюджету та фінансово-господарської діяльності Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за період з 01.01.2017 р. по 28.02.2021 р., складено акт ревізії від 31.05.2021 р. № 08.08.-20/8 з додатками. Протокол про адміністративне правопорушення № 65/08 складений 15.07.2021р.
Не погодившись зі спірною постановою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Так, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Таким чином, за приписами статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
В свою чергу, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Зазначена правова позиція повністю узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018р. у справі №242/924/17.
Зі змісту спірної постанови №08/006пн/2021 колегією суддів встановлено, що відповідно до приписів ч.1 ст. 164-2 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у зв'язку з вчиненням ним у період з грудня 2019 року по грудень 2020 року порушень, а саме: неякісне проведення інвентаризації, що призвело до завищення вартості основних засобів (рядок 1001) у звіті форми №1-дс «Баланс» станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 на 85 042 грн.
За цих обставин, колегія суддів зазначає, що склад вчинених позивачем адміністративних правопорушень є закінченим в момент завершення інвентаризацій у грудні 2019 та 2020 років, а тому вони формально є скоєними і не є триваючими.
Таким чином, строк притягнення позивача до відповідальності в цьому випадку складає два місяці з дня вчинення правопорушення.
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що спірною постановою від 03.08.2021 року адміністративне стягнення накладено на позивача після спливу строку, встановленого ч.1 ст. 38 КУпАП, а доводи відповідача про триваюче правопорушення та дотримання ним строків накладення адміністративного стягнення є безпідставними.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню, спірна постанова підглядає скасуванню, а справа закриттю, оскільки, відповідачем порушено строки накладення адміністративного стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року у справі № 317/2859/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року у справі
№ 317/2859/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко