22 березня 2022 року м. Дніпросправа № 160/8776/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 (суддя Віхрова В.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2018 року, з січня 2018 року по листопад 2018 року;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2018 року, з січня 2018 року по листопад 2018 року;
- визнати протиправними дії військової частини Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2018 року по листопад 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2018 року по листопад 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що позивач проходив військову службу у лавах Збройних сил України з 28.03.2014 по 27.08.2019. Наказом військового комісара Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 27.08.2019 позивача, начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки було звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2019 №171 (по особовому складу) у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров'я) та направлено до зарахування на військовий облік до Новомосковського ОМТЦК та СП Дніпропетровської області. З 27.08.2019 позивача виключено зі списків особового складу Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач зазначив, що при звільненні з військової служби йому не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2018 року, з січня 2018 року по листопад 2018 року, у зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.
Зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу в частині задоволених позовних вимог, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу фактично в повному обсязі нарахована та виплачена відповідачем індексація за 2014 - 2015 роки одним платежем в грудні місяці 2014 року та грудні 2015 року, про що свідчать відомості зазначені у листі від 21.04.2021 за вих. №6/3/212, які в свою чергу підтверджені довідкою від 18.02.2021 щодо виплаченого грошового забезпечення майору ОСОБА_1 за період з 28.03.2014 по 31.12.2015 в тому числі й індексації. Відповідач вважає, що не було підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних сил України з 28.03.2014 по 27.08.2019, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2014 №40 майора ОСОБА_1 , призваного Новомосковсько-Магдалинівським об'єднаним міським військовим комісаріатом, призначено на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новомосковсько-Магдалинівського об'єднаного міського військового комісаріату.
Наказом ТВО командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.03.2018 №43 майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новомосковського об'єднаного міського районного військового комісаріату, призначено офіцером відділу присвоєння військових звань, нагороджень та обліку особового складу управління персоналом штабу.
Наказом військового комісара Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 27.08.2019 №110 майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2019 №171 (по особовому складу) у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров'я) і направлено до зарахування на військовий облік до Новомосковського ОМТЦК та СП Дніпропетровської області.
З 27.08.2019 позивача виключено зі списків особового складу Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
25.03.2021 позивачем направлено лист на адресу Військової частини НОМЕР_1 з вимогою нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з березня 2018 року по серпень 2018 року. Проте, відповіді ані позивачу, ані суду не надано.
25.03.2021 позивачем направлено лист на адресу Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогою нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з березня 2014 року по 06.03.2018, з 16.08.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 27.08.2019.
Листом від 21.04.2021 Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлено, що позивачу були проведені наступні виплати індексації: з березня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 191,22 грн.; за 2015 рік 2024,55 грн.; за грудень 2018 року 71,08 грн.; з 01.01.2019 року по 27.08.2019 року 1137,89 грн.
В цьому листі також вказано, що стосовно періодів з 01.01.2016 по 06.03.2018 та з 16.08.2018 по 30.11.2018 індексація грошового забезпечення не виплачувалась відповідно до нормативно-правового акту, а саме роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 про призупинення виплати індексації грошового забезпечення, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань до окремого розпорядження.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що як відомо з довідки щодо виплаченого грошового забезпечення за період з 28.03.2014 по 31.12.2015, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021, індексація грошового забезпечення за вказаний період виплачувалась тільки в грудні 2014 року в розмірі 191,22 грн. та в грудні 2015 року в розмірі 2024,55 грн.
Також з довідки щодо виплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021 слідує, що індексація грошового забезпечення за вказаний період позивачу не виплачувалась. Згідно довідки щодо виплаченого грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України від 24.02.2021 індексація грошового забезпечення за вказаний період позивачу не виплачувалась.
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2018 року, з січня 2018 року по листопад 2018 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, нормами чинного законодавства прямо передбачено проведення індексації саме грошового забезпечення.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, позивач як військовослужбовець, має право на індексацію грошового забезпечення і таке право відповідачем не оспорюється.
Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що позивачу фактично в повному обсязі нарахована та виплачена відповідачем індексація за 2014 - 2015 роки одним платежем в грудні місяці 2014 та 2015 року, а саме: за період з березня по грудень 20414 року позивач отримав в грудні 2014 року - 191,22 грн.; за період з січня по грудень 2015 року отримав в грудні 2015 року - 2024,55 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.02.2021 позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за період з березня 2014 року по грудень 2014 року одним платежем в грудні місяці 2014 року в сумі 191,22 грн. та за період з січня 2015 року по грудень 2015 року у грудні 2015 року в сумі 2024,55 грн. (а.с. 25, 31).
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року та з січня 2015 року по листопад 2015 року.
Щодо твердження Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що в період з 01.01.2016 по 06.03.2018 та з 16.08.2018 по 30.11.2018 індексація грошового забезпечення не виплачувалась відповідно до роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 про призупинення індексації грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, суд зазначає наступне.
Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга саме в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності досліджувати та аналізувати доводи стосовно не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення у вищевказаний період.
Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що роз'яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовим актом, а тому не можуть встановлювати порядок нарахування чи припинення виплат індексації грошового забезпечення.
Право на таку індексацію закріплено чинним законодавством України. У зв'язку з цим держава та відповідні державні органи повинні забезпечити реалізацію такого права на проведення індексації грошового забезпечення.
У випадку відсутності механізму проведення нарахування та виплати індексації грошових доходів військовослужбовців за попередні періоди, Держава через відповідні державні органи повинна забезпечити запровадження такого механізму для забезпечення реалізації прав громадян, передбачених чинним законодавством.
Крім того, зазначений Порядок № 1078 затверджений на виконання положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і не встановлює додаткових вимог у виді окремого роз'яснення для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, тобто при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців повинні застосовуватись загальні приписи Порядку № 1078.
Неможливість проведення індексації грошових доходів за минулі періоди часу є безпідставними, оскільки така індексація позивачу не проведена з вини саме відповідача, а тому останній і повинен забезпечити її проведення та віднайти такий механізм.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову, через неправильне застосування судом норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового судового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 скасувати в частині визнання протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року.
Відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня 2014 року по листопад 2014 року, з січня 2015 року по листопад 2015 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя Я.В. Семененко